Безвізовий режим може стати темою обговорення Ради зі співпраці між Україною та ЄС, яка збирається на засідання в середині червня у Люксембузі.
Як передають агентства новин, Єврокомісар з питань розширення та Європейської політики сусідства Стефан Фюле підтвердив це у польському Сопоті після неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн-учасниць Східного Партнерства, до яких належить і Україна. Про це ж сказав журналістам і заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлісеєв у Брюсселі минулого тижня.
За повідомленнями, Штефан Фюле сказав: "Я думаю, ми вже досягли того моменту, коли ми говоримо про конкретний план для українців, який, я сподіваюся, буде на столі в нашій Раді зі співпраці в середині червня, і я сподіваюся, що до проведення самміту Україна-ЄС, який пройде пізніше в цьому році, восени, конкретний план, який призведе нас до безвізового режиму, вже буде схвалено", – сказав він.
На запитання про конкретні дати втілення плану в життя й запровадження безвізового режиму він відповів, що це залежить перш за все від швидкості того, як працюватимуть в Україні над впровадженням цього плану.
Після того, як у 2008 році Україна та ЄС домовилися про спрощення візового режиму для окремих категорій громадян, постало питання про можливий перехід до безвізового режиму.
Україна та Європейський Союз розпочали безвізовий діалог наприкінці 2008 року, практично одразу після того, як на Паризькому саміті було схвалено рішення про перехід до безвізового режиму у довгостроковій перспективі. Досі основною перепоною була відсутність плану дій, чи "дорожньої карти", для України, проте зараз ЄС підтверджує, що Україні буде надано цей план дій.
Європейський Союз є одним з найбільших торгівельних партнерів України, час від часу виходячи на перше місце в цьому списку. В країнах ЄС працюють сотні тисяч, за деякими підрахунками – мільйони українців, часто нелегально. Українці часто їздять до ЄС на навчання та у справах.
Останніми роками посилилися скарги українців на систему видачі віз, особливо до Шенгенської зони, та ставлення до них співробітників посольств західних країн.
