Уже місяць одесит Михайло Кацин мав штудіювати Бізнес-право у Віденському університеті. Аспірант Одеської юридичної академії заплатив п’ять тисяч євро за півроку навчання у престижному виші. Утім, Михайло досі чи не щодня обриває телефон австрійського консульства.
Річну візу до Чехії випускниця Могилянки чекала із липня. Влітку Ганна склала іспити до Карлового університету та здобула право навчатися безкоштовно. За 60 днів після подання заявки до консульства дівчина отримала відмову. З резолюцією – потенційний мігрант.
На прохання "5 каналу" зустрітися Чеське посольство відповіло відмовою. Австрійське – обмежилося письмовою відповіддю.
"Рішення щодо видачі віз терміном більше ніж на півроку громадянам третіх країн ухвалює не посольство, а спеціальні австрійські органи влади. Посольство лише передає документи. Через велику кількість заявників рішення можна отримати щонайменше через півтора-два місяці. Тому радимо надсилати документи до консульства за 2-3 місяці до поїздки",- Христина Оберауер
В МЗС розводять руками. Кажуть, за Законом, консульства мають розглядати заявки на видачу Шенгенських віз не більше 10-ти днів. Щодо національних, диппредставництва в праві встановлювати свої терміни. У відомстві рапортують лише про покращення статистики.
Олександр Сушко, член громадської ініціативи "Європа без бар’єрів" наводить дані власного моніторингу. За ними, рівень відмов у євровізах – не менш як сім відсотків. Серед причин: не повний пакет документів, сумнівна мета поїздки та "недостатня доведеність наміру повернутися назад". Саме під цю категорію найчастіше потрапляють студенти.
Згідно з дослідженням "Європи без бар’єрів" найчастіше у в’їзді відмовляють Німеччина, Латвія та Греція. А Чеське та Австрійське консульства опинилися на передостанніх місцях у рейтингу за якістю роботи із заявниками. Апліканти скаржаться на недоброзичлеве ставлення. Про це не з чуток знають і у МЗС. На гарячу лінію Міністерства торік надійшли кілька сотень скарг на консульства. Студентам дипломати радять також зняти телефонну трубку.
Киянка Ганна ще сподівається обійтися без допомоги МЗС. На початку жовтня вона знову подала документи до чеського консульства. До них додала довідку про нерухому власність. Вірить: двері до Європи з другої спроби таки для неї відчиняться.
