15 червня у Києві відбувся брифінг “Підсумки перших півроку виконання Плану дій із візової лібералізації: громадська оцінка”. У заході, організованому ГІ “Європа без бар’єрів” за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”, взяли участь аналітики, експерти, представники громадських організацій, урядових структур та консульських установ.
Надя Кайданович|Європейський простір
Керівник ГІ «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко, відкриваючи захід, відзначила, що владою було втрачено певний час для виконання зобов’язань, закладених у Плані дій з візової лібералізації. Водночас, окремі пункти Плану виконувалися ще до його підписання.
Як зауважила пані Ірина, захід є певним стартом з оприлюднення результатів моніторингу виконання Україною Плану дій з візової лібералізації. ГІ «Європа без бар’єрів» планує провести як мінімум ще два подібних брифінги з відповідною метою. Надзвичайно важливо, як підкреслила І. Сушко, є те, що експертні оцінки будуть презентовані суспільству раніше, ніж офіційні оцінки Європейської Комісії. Можливо, це дасть можливості та час скоригувати помилки, допущені на цьому шляху, або ж сформулювати рекомендації щодо покращення процесу.
За словами старшого менеджера Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження" Дмитра Шульги, актуальність обговорюваних питань та проекту загалом є цілком зрозумілою. Протягом минулого року Європейська програма МФВ витратила більше 1 200 000 гривень на проекти, пов’язані з візовою проблематикою, здійснювані ГІ "Європа без бар’єрів" та її регіональними партнерами – проекти, пов’язані з моніторингом практики видачі віз консульствами країн Шенгенської зони в Україні, аналізом досвіду балканських країн у сфері лібералізації візового режиму з ЄС, моніторингом виконання Плану дій з візової лібералізації тощо.
Д. Шульга також анонсував новий проект, який було підтримано декілька місяців тому, спрямований на оцінку міграційного потенціалу України у разі запровадження безвізового режиму з Європейським Союзом. Результати цього всеукраїнського соціологічного дослідження, на думку експерта, будуть цікаві як партнерам у ЄС, так і українським експертам та аналітикам, оскільки на сьогодні показники досить сильно різняться.
Науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко підкреслив, що час для оприлюднення експертної оцінки виконання Плану дій з візової лібералізації є досить важливим та символічним з огляду на візит комісара ЄС з внутрішніх справ Сесилії Мальмстрем, що очолює делегацію ЄС на засіданні Україна-ЄС на рівні міністрів юстиції та внутрішніх справ. Окрім того, до кінця цього місяця буде подано офіційний звіт Єврокомісії з приводу виконання Україною Плану дій з візової лібералізації, в той час як український уряд опублікував свій звіт нещодавно.
Презентуючи основні ключові результати моніторингу, експерт зауважив, що на сьогодні Україна перебуває у стадії виконання першої законодавчо-планувальної фази Плану дій. Водночас, оцінювання, яке проводилося в більш широкому контексті, охоплює також функціонування вже започаткованих інституцій та впровадження обіцяних реформ.
Загальний висновок, як відзначив експерт, полягає у тому, що Україна, втративши на початку процесу динаміку, протягом останніх тижнів почала активно надолужувати процес. Так, ще місяць тому оцінки експертів були більшою мірою песимістичними, а на сьогодні бачення дещо покращилося. Це зумовлено, за словами О. Сушка, активними діями уряду, який протягом останнього місяця вніс на затвердження парламенту низку важливих законодавчих актів в контексті лібералізації візового режиму з ЄС. Як підкреслив науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, якщо б така динаміка спостерігалася спочатку, на сьогодні можна було б говорити вже про виконання першої фази. Натомість, експерти можуть відзначити лише старт інтенсивної роботи з виконання законодавчо-планувальної фази Плану дій. Водночас, здійснені реформи є "не такими всезагальними та всеохоплюючими, як того б хотілося", зауважив О. Сушко. Дуже важливим рішенням стало створення Координаційного центру з виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму у лютому 2011 року. Відповідна постанова Кабміну, на думку О. Сушка, дала змогу краще координувати процес, що є вкрай необхідним з огляду на специфічну українську бюрократичну культуру. Надзвичайно важливим, за словами експерта, "мати усіх за одним столом, щоб рухати проект".
Відправним же пунктом, що зрушив процес, на думку О. Сушка, стало затвердження Національного плану з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України від 22 квітня 2011 року. Документ, прийняття якого забрало досить багато часу, є надзвичайно важливим, оскільки містить детальну інформацію щодо того, "хто саме і в які саме терміни повинен впроваджувати відповідні реформи", а також встановлює алгоритм щомісячного звітування органів виконавчої влади щодо виконаної роботи у цій сфері. Саме з прийняттям відповідного плану законодавча фаза "зрушила з мертвої точки", зауважив експерт.
Щодо безпеки документів, то ключовим кроком у даному напрямку, за словами О. Сушка, стало внесення Кабміном до Верховної ради законопроекту "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України", який є першим комплексним законом такого роду в Україні. Законопроект, який, на думку експертів, є значним кроком вперед, зокрема, усуває практику паралельного використання внутрішнього та закордонного паспортів, що є рудиментом тоталітарної системи. Так, замість внутрішнього паспорту, згідно з законопроектом, буде впроваджуватися посвідчення громадянина України. Окрім того, ті документи, які використовуються для перетину кордону – паспорт громадянина України, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення моряка та члена екіпажу, як повідомив О. Сушко, міститимуть електронні чіпи з біометричними даними.
Разом з тим, законопроект, за оцінкою експертів, містить також і низку недоліків. Так, одним із ключових є те, що положення закону, що стосуються запровадження біометричних документів, вступлять у дію лише з 1 січня 2013 року, що пояснюється насамперед обмеженістю коштів. У даному випадку мова йде радше про політичну волю, оскільки кошти, необхідні для впровадження відповідних документів, "є не настільки критичними". Окрім того, невиправданим, як зауважив О. Сушко, є також і термін вилучення з обігу застарілих документів, які не відповідають нормам ICAO. На думку експертів, 3-х років цілком достатньо для того, щоб вилучити найбільш застарілі документи. Окрім того, з розділу про посвідчення громадянина України не зрозуміло, чим саме відрізнятиметься новий документ від попереднього внутрішнього паспорту. Так, на переконання експертів, у законопроекті повинно бути чітко вказано, що посвідчення буде пластиковою ідентифікаційною карткою з електронним носієм інформації. Разом з тим, у законопроекті також не згадується про проїзний документ дитини, що у випадку введення безвізового режиму між Україною та ЄС, не дасть змоги мільйонам дітей ним скористатися.
Окреслюючи інші позитивні кроки української влади на шляху до лібералізації візового режиму з Євросоюзом, О. Сушко окремо зупинився на ухваленні Концепції державної міграційної політики у травні 2011 року, а також закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" у квітні того ж року. Одним ж з ключових недоліків, на думку експертів, залишається відсутність системи захисту персональних даних в Україні, незважаючи на прийняття відповідного закону.
За оптимістичними пронозами виконання першої фази Плану дій може бути завершене до кінця 2011 року (за менш оптимістичними – на середину 2012 року). Разом з тим, виконання другої імплементаційної фази займе більше часу.
Єгор Божок, начальник відділу юстиції, свободи та безпеки Департаменту ЄС МЗС України, в свою чергу відзначив, що лібералізація візового режиму з ЄС є пріоритетною для України. Саме тому представники урядових відомств роблять усе можливе для того, щоб якомога швидше виконати усі необхідні вимоги. Так, за окремими пунктами, як зауважив чиновник, Україна уже перейшла до виконання другої фази Плану дій. Водночас, було досягнуто домовленості з Єврокомісією, що спочатку необхідно виконати усі зобов’язання щодо першої законодавчо-планувальної фази. Є. Божок наголосив також на тому, що більшість питань потребує узгодження з Міністерством фінансів, що інколи може бути досить складним процесом. Коментуючи досить тривале ухвалення Національного плану з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, представник МЗС зауважив, що для здійснення окремих кроків необхідно насамперед проводити важливі реформи всередині країни, зокрема адміністративну. Щодо захисту персональних даних, то, як відзначив Є. Божок, у цій сфері владі доводилося "починати все з нуля". Наразі, за його словами, необхідно, щоб запрацювала Державна служба із захисту персональних даних, після чого ці питання опрацьовуватимуться з Міністерством юстиції.
Відповідаючи на питання щодо терміну опублікування звіту Єврокомісії щодо оцінки виконання Україною Плану дій з візової лібералізації, Є. Божок підкреслив, що документ містить досить детальну інформацію, яку необхідно прочитати низці експертів, тому говорити про чіткі терміни досить складно.
Ірина Прибиткова, співробітник Інституту соціології НАН України, зауважила, що попри чисельні міфи та страхи, міграційна ситуація в Україні не є вже такою тривожною. За словами соціолога, з 2005 року вона стала "більш-менш спокійною". Окрім того, І. Прибиткова нагадала, що міграційні процеси складаються з 3-х фаз – прийняття рішення, власне імміграції та адаптації (укорінення). Експерт закликала ЗМІ більш обережно використовувати дані соціологічних досліджень, оскільки бажання тієї чи іншої когорти населення виїхати не обов’язково реалізуватиметься. Говорячи про міграційні ризики, експерт наголосила на тому, що потрібно активно працювати, щоб міграційні потоки не ставали масовими. Водночас, на думку співробітниці Інституту соціології НАН, економічна криза та проблема працевлаштування в окремих країнах ЄС не сприятиме масовій міграції.
Цю статтю можна також знайти на: http://eu.prostir.ua/news/247810.html
