“Європа без бар’єрів” публікує результати експертного дослідження: «Наслідки лібералізації шенгенського візового режиму для громадян України та Молдови», здійснене Центром міграційної політики Європейського Інституту у Флоренції, також і за участі українських експертів. Як відомо Європейська Комісія прийме своє рішення про надання рекомендації Раді ЄС щодо введення безвізового режиму з Україною враховуючи оцінку міграційних та безпекових ризиків для ЄС у разі впровадження ним безвізового режиму для України.
Резюме
Сьогочасний стан справ
1. На сьогодні в Молдові, Україні та ЄС існує мало ґрунтовних досліджень щодо витрат, а також економічних, суспільних і культурних наслідків візового режиму. За останні роки з’явилося лише два звіти, які містять кількісну оцінку витрат та переваг від впровадження безвізового режиму. В більшості дослідження описують затрати/переваги з точки зору безпеки. Міграційна практика не присутня в дискусіях щодо формування даної політики, більшою мірою через відсутність знань, що ґрунтуються на наукових дослідженнях.
2. Міграційні тенденції з України та Молдови в ЄС за останні роки можна вважати стабільними. Міграцію з цих країн характеризує низька циркулярність, частково через візовий режим, а частково через витрати на проїзд.
3. Вже в рамках існуючих правил ЄС у сфері віз, значна кількість громадян України та Молдови, зокрема власники дозволу на місцевий перетин кордону, діючих посвідок на проживання чи довгострокових віз (типу «D»), а також дипломатичних або службових паспортів та осіб, які мають подвійне громадянство ЕС-МОЛД/УКР, не зобов’язані мати Шенгенську візу при перетині зовнішніх кордонів країн-членів Шенгенського простору.
4. Шенгенський візовий режим застосовується як інструмент трудової політики. Однак, він не надто успішний в сфері захисту національних ринків праці. Звичайно, візи не призупинили потік нелегальних працівників з України та Молдови.
5. Зосереджуючись на нелегальних працівниках, візовий режим піддає покаранню сумлінних відвідувачів та обмежує перспективу розвитку країн походження мігрантів шляхом скорочення «циркуляції мізків» та бізнес контактів.
6. Підштовхуючи трудових мігрантів до нелегальності, візові режими сприяють збереженню тіньової економіки та збільшенню кількості осіб з обмеженими правами .
7. Сьогочасний візовий режим не дозволяє розвиватись спонтанній круговій міграції (як це було, наприклад, у випадках працівників з країн ЦСЄ в 1990х): скоріше за все, це і є основна причина зростання кількості нелегального населення серед тих, хто залишився в країнах призначення.
8. Візовий режим являє собою серйозне соціальне навантаження для країни походження, включаючи руйнівний вплив на сімейне життя та особливо на залишених батьками вдома дітей.
9. Поточні візові процедури рідко відповідають як вимогам Візового Кодексу, так і положенням Угод про спрощений порядок оформлення віз. ЄС платить за це високу політичну ціну. Але ціна, яку платять люди та бізнес, набагато вища і помітніша, і виражена в тисячах євро.
10. Правила візового режиму незрозумілі, а у громадян України та Молдови недостатньо знань щодо своїх прав в рамках діючої правової системи.
Майбутні сценарії
1. На сьогодні Існують різні дані щодо кількісних наслідків візової лібералізації. Експерти передбачають тимчасовий стрибок міграції, із збільшенням кількості сумлінних відвідувачів і, можливо, зростанням кількості тимчасових працівників. При цьому мігранти, а також потенційні мігранти вважають, що поїздки з туристичною метою можуть не здійснюватися в масовому порядку через відсутність коштів, і, окрім того, міграційні запаси в Україні і Молдові вже вичерпані: «той, хто хотів виїхати, вже виїхав ».
2. Мігранти, що вже знаходяться в ЄС, будуть частіше відвідувати свої рідні країни. Однак, наявність фінансових засобів, більшою мірою, ніж візові вимоги, буде основним фактором, що впливає на рішення українських і молдовських мігрантів подорожувати з країни в країну.
3. Беручи до уваги переважно непоінформованість і, отже, незадоволення процедурою подання та розгляду візових заяв, ми можемо припускати, що є серйозний шанс, що інформація щодо лібералізації візового режиму буде погано підготовлена і, таким чином, можливо, призведе до багатьох невдалих спроб в’їзду.
4. Навіть після можливого введення безвізового режиму, в’їзд в шенгенську зону не буде вирішуватися автоматично. Українці і молдавани, перетинаючи зовнішні кордони країн-членів, повинні будуть обґрунтувати (зокрема, надаючи докази у вигляді документів) мету та умови своєї поїздки, а також підтвердити намір покинути територію країни-члена після закінчення терміну перебування. Крім того, безвізова мобільність буде можлива лише для власників біометричних паспортів.
5. Відсутність ефективного механізму моніторингу може привести, в рамках безвізового режиму, до виникнення ситуацій, в яких мета і тривалість, заявлені та письмово підтвердженні у присутності прикордонника, можуть не відповідати справжній меті і тривалості запланованого перебування, створюючи, таким чином, прогалину, якою можуть скористатися недобросовісні мандрівники.
6. У разі скасування шенгенської візового режиму, молдаванам та українцям не знадобиться додаткова віза для в’їзду та перебування на території країн-членів Шенгенської угоди з метою тримісячного працевлаштування протягом півріччя, за умови, що вони виконають інші умови доступу до ринків праці цих країн.
7. Економічна вартість скасування віз є суттєвою. Для ЄС: консульства втратять важливе джерело доходу (з іншого боку, вони можуть скоротити штат); для місцевих спільнот: аутсорсингові агентства тобто візові центри, а також туристичні агентства – втратять основне джерело доходу; для соціальної ситуації в ЄС: навіть невелике збільшення потоків мігрантів може виявитися складним іспитом в умовах теперішньої фінансової кризи.
8. Безвізовий режим буде суттєво стимулювати контакти між різними категоріями висококваліфікованих робітників – як, наприклад: дослідниками, інженерами, ІТ-фахівцями, лікарями та бізнесменами. Буде зростати кількість короткострокових обмінів та спільних проектів між країнами-членами ЄС та Україною/Молдовою. Буде також розвиватися аутсорсинг в окремих галузях серед фірм, заснованих в ЄС, і їх представництвами в Україні/Молдові.
9. Мігранти з України/Молдави будуть більш охоче виїжджати в ЄС легально з метою працевлаштування (включаючи висококваліфікований персонал), оскільки безвізовий режим дозволить їм краще підтримувати сімейні зв’язки і ширші суспільні контакти в своїх країнах походження без необхідності проходження процедур возз’єднання сім’ї.
10. Трудова міграція з України і Молдови не буде залежати лише від бажання мігрантів та відносно відкритих кордонів. Ми повинні взяти до уваги загальну економічну ситуацію в ЄС, яка буде складною в найближчі роки і, можливо, найближчі десятиліття (особливо, якщо порівняти з появою та зростанням інших центрів притягування, напр. Росією, Казахстаном і Туреччиною), та яка може негативно позначитися на потенційних потоках трудових мігрантів з України і Молдови.
11. Безвізовий режим надає можливість позбутися нелегального статусу тим громадянам України та Молдови, які в даний момент нелегально перебувають в країнах-членах шенгенської угоди, яку вони бояться покинути через ризик бути затриманими під час прикордонного контролю при виїзді, після чого вони не зможуть повторно в’їхати на територію країн-членів Шенгенської угоди.
Основні рекомендації
1. Інформація – це ключ до скорочення нелегальної міграції.
ЄС та органи влади Молдови і Україна повинні надати і поширювати достовірну та чітку інформацію про правила в’їзду на територію шенгенської зони. Оскільки мігранти часто не володіють мовою країни перебування, мігранти також повинні бути поінформовані про зміну правил візового статусу. Відсутність знань щодо правил збереження легального статусу (або зміни цього статусу) часто підштовхує мігрантів до використання нелегальних методів перебування в ЄС довше дозволеного терміну, що підвищує ризики неналежного поводження з мігрантами та порушення прав людини.
2. В рамках безвізової системи, кордон – це перший і останній пункт перевірки безпеки, котрий є чутливим до прогалин, однак він також має бути і зручним для подорожуючих:
Враховуючи, що діалог в сфері візової лібералізації успішно завершується, простір між Україною та Молдовою з одного боку і шенгенською зоною з іншого стане справжнім простором мобільності та безпеки: виконання всіх умов швидше ускладнить ухилення від шенгенських правил та повинно зробити виявлення шахрайства більш простішим завданням. Однак, оскільки безвізовий режим не надає автоматичного права в’їзду, повинна бути розгорнута ефективна інформаційна кампанія роз’яснення всіх правил в’їзду для громадськості України та Молдови з метою уникнення зростанню відмов у в’їзді відразу ж після того, як ці країни будуть внесені в білий список.
Дуже важливо реалізувати «розумні прикордонні ініціативи», особливо завдяки впровадженню електронної системи контролю в’їзду/виїзду і програми зареєстрованої поїздки, які були запропоновані Європейською Комісією. Крім того, обов’язок повідомлення на основі ст. 22 Шенгенської конвенції може ефективніше використовуватися країнами-членами для стримування нелегальною міграції в рамках можливого безвізового режиму.
В цьому відношенні, країни шенгенської угоди та влада Молдови і України повинні створити механізми сприяння процедурі прикордонного контролю з метою скорочення терміну очікування для подорожуючих автобусом, автомобілем чи поїздом.
Прикордонний контроль повинен супроводжуватися жорсткішим внутрішнім контролем у Шенгенській зоні і посиленим транскордонним співробітництвом з метою ліквідації корупції.
3. Візова лібералізація може стати інструментом регулювання
Після вступу в силу безвізового режиму багато іноземців з протермінованою візою можуть скористатися цією можливістю для того, щоб залишити країну, і врегулювати своє перебування. Для просування цього процесу країни-члени під час запровадження безвізового режиму для України та Молдови повинні передбачити пом’якшення ґрунтовних перевірок при виїзді українців і молдаван, особливо на підставі ст. 7 (3) (с) (ii) Шенгенського кодексу про кордони, хоча б протягом мінімум трьох місяців. Необхідно широко розповсюдити інформацію про цю ініціативу.
4. Візова лібералізація та ринок праці
Кожна країна-член шенгенської угоди, яка бажає уникнути спрощеного доступу (пункт 3, див. вище) українців і молдаван до своїх ринків праці в разі скасування віз, може скористатися відповідним застереженням про захисні заходи ст. 4 (3) Регламенту 539/2001. Таким чином, вони можуть вимагати візи для тих громадян УКР/МОЛД, які мають намір займатися оплачуваною діяльністю протягом свого тримісячного перебування.
Для просування циркуляції та легального працевлаштування, ЄС повинен звернутись до свого власного досвіду впровадження безвізового режиму (для країн ЦСЄ в 1990, та для Балканських країн): візова лібералізація в даному випадку повинна супроводжуватися заходами, що надають більш гнучкий підхід до короткострокового легального працевлаштування в різних галузях, і більш тісним співробітництвом з країнами походження.
Нелегальне працевлаштування мігрантів з України і Молдови вже присутнє і не зникне за ніч, і ця проблема може посилитися через візову лібералізацію. Однак, це не проблема кордонів і шенгенських віз, оскільки в довгостроковій перспективі ці інструменти не зможуть ефективно відігравати роль регуляторів ринку праці. Цю роль відіграють інші установи, як наприклад інспекція праці, для здійснення контролю законності в цій сфері. Застосовуючи суворі заходи стосовно тіньового сектора економіки, країни-члени скоротять нелегальне працевлаштування як своїх власних громадян, так і іноземних громадян.
ЗАВАНТАЖИТИ ПУБЛІКАЦІЮ ПОВНІСТЮ
