26 квітня, 2012 року Громадська рада при МЗС України прийняла експертні рекомендації щодо візової політики, Плану дій з візової лібералізації між Україною та ЄС та практики надання Шенгенських віз.
За результатами проведеної експертної роботи Громадською Ради при МЗС України та проведеного експертного круглого столу членами Громадської Ради підготовані рекомендації та пропозиції до різних органів влади України і ЄС стосовно Плану дій з візової лібералізації між Україною та ЄС та практики надання Шенгенських віз.
1. Для покращення візової практики між Україною та країнами-членами ЄС та на шляху до виконання плану Дій щодо візової лібералізації, а також враховуючи норми закріплені в у Візовому кодексі ЄС від 5 квітня 2010 року пропонуємо наступні рекомендації адресовані Представництву Єврокомісії в Україні, посольствам країн-учасниць Шенгенської угоди, Міністру закордонних прав України Костянтину Грищенку:
– згідно зі статтею 17 «Плата за послуги» пункт 5 Візового кодексу ЄС, в якому гарантується право заявника на вибір місця подання документів, рекомендуємо знайти можливість обмеження двома тижнями часу очікування подання візової заявки у випадку звернення заявника безпосередньо до консульської установи. Нагадуємо, що право апліканта вибору звернення до візового центру чи до консульської установи повинно бути рівноцінним, що стосується тривалості очікування на прийом. У тексті Візового Кодексу ЄС, а саме статті 40 «Форми співпраці» зазначається, в пункті 3, що консульські установи можуть використати право застосувати співпрацю із зовнішнім провайдером послуг, як останній спосіб вирішення ситуації. Масовий перехід консульських установ країн-членів ЄС на використання послуг зовнішнього провайдера на практиці обмежує права заявника та не відповідає нормам закріпленим у Візовому кодексі ЄС та прагненням до лібералізації візового режиму між Україною та країнами ЄС.
– вважаємо за доцільне рекомендувати переглянути та зменшити плату за послуги зовнішнього провайдера, які складають 30 євро, оскільки вважаємо, що встановлення максимально допустимої вартості не справедливо відображає надані послуги та місцеві умови, згідно з статтею 17 пунктом 3 та 4 Візового кодексу ЄС. Якщо ж враховувати той факт, що плата за оброблення заяв та оформлення віз для громадян України становить 35 євро згідно статті 6 пункту 1 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз від 1 січня 2008 року, застосування плати зовнішнім провайдером у розмірі 30 євро вважаємо завищеною та необґрунтованою
– рекомендуємо покращити ставлення працівників консульських відділів до заявників, оскільки часто спостерігається неввічливе, зверхнє ставлення та відсутність вичерпного інформування у випадках як з відмовою так і з видачею віз,що говорить про часткове та недостатнє виконання статті 39 «поведінка працівників» Візового кодексу ЄС.
– також рекомендуємо роз’яснювати заявнику при видачі багаторазової візи умови перебування на території інших держав-членів ЄС та загалом практичне використання стандартної багаторазової візи з різними цілями поїздок.
– вважаємо за необхідне підтвердити право вільного використання багаторазової візи її власниками при відвідуванні інших країн-учасниць Шенгенської угоди та з іншою метою, ніж та, яка зазначена при отриманні візи, враховуючи статті 24 та 25 Візового кодексу ЄС. Розмежування стандартних віз і віз з територіально обмеженою дією засвідчує право власника вільно пересуватися країнами-учасницями Шенгенської угоди з багаторазовою стандартною візою і не повинно переслідуватися внутрішніми правоохоронними чи органами митного контролю на внутрішніх кордонах шенгенського простору.
– рекомендуємо суттєво розширити передбачену Візовим кодексом ЄС практику видачі віз з тривалим терміном дії – на 2, 3 і 5 років; істотно скоротити лише до виняткових випадків практику видачі одноразових віз тим заявникам, які вже мали багаторазові візи, навіть за умови оформлення візи у іншій країні-учасниці Шенгенської угоди. Рекомендуємо при видачі багаторазової візи враховувати позитивну історію заявника, згідно пункту 2b статті 24 візового кодексу ЄС.
2. В зв’язку з необхідністю виконання взятих українською стороною зобов’язань та відповідно до задекларованих цілей, Громадська Рада при Міністерстві закордонних справ України рекомендує:
– депутатам ВР України підтримати розроблений Кабінетом міністрів Проект Закону України «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» (з метою запровадження паспортів з біометричними даними), врахувавши рекомендації щодо його покращення, надані профільними громадськими організаціями, оскільки саме в цьому напрямку ПДВЛ спостерігається найменший прогрес і невідповідності декларованих намірів реальним діям;
– Кабінету Міністрів України прискорити підготовку та винести на розгляд Верховної Ради України проект закону стосовно запобігання та протидії дискримінації;
Зі своєї сторони Громадська Рада при МЗС України готова долучитися до відповідних робочих груп для надання експертних громадських пропозицій як на законотворчому рівні так і стосовно проведення моніторингу виконання, а також готова запропонувати майданчик для відкритого і ефективного діалогу влади та суспільства з метою завершення першої фази виконання Плану дій з візової лібералізації.
3. В процесі проведення експертного дослідження стосовно покращення обслуговування громадянин України при оформленні Шенгенської візи та аналізуючи виконання Плану дій з візової лібералізації Україна-ЄС нас зацікавила інформація стосовно діяльності посередницької компанії Visa Facilitation Service (VFS International) (Візовий центр) в Україні, послугами якого користується близько десяти держав-члені ЄС. В зв’язку з цим вважаємо необхідним звернутися до Голови Антимонопольного комітету України для отримання наступної інформації:
– повну юридичну назву цього підприємства з усіма банківськими реквізитами та юридичною адресою;
– список засновників та копію статуту організації;
– результати та всю відкриту інформацію про проведення та результати відповідного тендеру на визначення зовнішнього провайдера послуг згідно статті 43 Візового кодексу ЄС, включаючи інформацію про інших учасників тендеру;
– копії всіх необхідних ліцензій для забезпечення можливості виконувати функцію зовнішнього провайдера, згідно статті 43 Візового кодексу ЄС;
– перелік та вартість послуг, які має право надавати Візовий центр;
– підтвердження збереження та гарантування приватної інформації, що передається до візового центру заявниками під час подання документів у відповідності до Закону «Про захист персональних даних».
Джерело: "Європа без Бар’єрів"
