8 липня за ініціативи ГІ «Європа без бар’єрів» пройшов круглий стіл на тему «Як Україна виконує чутливі реформи в контексті Плану дій з візової лібералізації Україна – ЄС», участь у якому взяли незалежні експерти, громадські діячі, політики та чиновники. [do action=”anounce”/]
Експерти громадської організації «Європа без бар’єрів» та партнерських аналітичних центрів у ході круглого столу, проведеного за підтримки Європейської програми «Міжнародного фонду «Відродження» вказують на необхідність проведення позачергової сесії Верховної ради України з тим, щоб прийняти необхідні законопроекти, необхідні для завершення критеріїв, в рамках Плану дій та наближенні перспектив скасування віз у відносинах з Європейським Союзом вже цієї осені.
Результати громадського моніторингу виконання ПДВЛ вказують на ризики, зумовлені імітаційним характером багатьох політичних рішень у сфері візової лібералізації та браком політичної волі, зокрема у таких сферах як протидія корупції та дискримінації, безпека документів.
Станом на липень 2013 року Україна не спроможна надати ЄС звіт щодо виконання 1-ї фази ПДВЛ, яку виконує вже третій рік поспіль, з тим, щоб у листопаді цього року під час саміту Східного Партнерства зафіксувати прогрес та одержати право переходу до другої (імплементаційної) фази виконання завдань.
Верховна Рада, що є разом з урядом головними виконавцями даної законодавчої частини Плану дій, мали реальну можливість в останні три тижні продемонструвати відповідальність перед власними виборцями та стороною ЄС, прийнявши всі законопроекти, необхідні для успішного завершення взятих зобов’язань.
Втім, минулий тиждень у парламенті, який було амбіційно названо «антивізовим», ні так звані «Дні ЄС» у Верховній Раді, так і не стали проривом у прийнятті необхідних законопроектів.
Україна зупинилась всього у двох кроках від завершення завдань у сфері протидії корупції та дискримінації.
Зокрема, 1-го липня цього року, голови фракцій всіх політичних сил не підтримали законопроект “Про внесення змін до законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні” (реєстр. №2342 від 19 лютого 2013 року), ухвалення якого мало би завершити список вимог за даним напрямком.
Проект Закону спрямований на посилення прав у напрямку протидії дискримінації, зокрема який забороняє утиски працедавцем робітників на підставі їх сексуальної орієнтації та внесення змін до чинного законодавства (сфера соціального захисту) норми, що зобов’язуватиме працедавців здійснити розумне пристосування для людей з обмеженими фізичними можливостями.
У частині антикорупційної боротьби, залишилось невирішеним питання створення спеціально уповноваженого органу з питань антикорупційної політики, який відповідатиме за реалізацію політики боротьби з корупцією і матиме повноваження щодо її визначення. Натомість, українська влада наполягає на виконанні даного завдання, посилаючись на діяльність Національного антикорупційного комітету (НАК), що за оцінками ЄС не відповідає критеріям незалежного наглядового органу, зокрема через відсутність впливу громадськості на роботу комітету, конфлікт інтересів та відсутність резонансних розслідувань.
Разом з цим, звертаємо увагу на те, що первинним фактором успіху є саме політична воля до боротьби з корупцією, а не інституційний дизайн відповідних органів влади.
Не бажаючи брати на себе прогресивні і часом не дуже популярні рішення, окремі представники влади знайшли зручну аргументацію про те, що від України очікують більше, ніж від тих країн, які вже виконували та виконують завдання в контексті візової лібералізації.
Тим часом республіка Молдова успішно впоралась із завданнями і, за оцінкою Єврокомісії, оприлюдненій наприкінці червня, досягла критеріїв виконання 1-ї фази ПДВЛ. А впродовж 2009-2010 років подібні завдання виконували п’ять країн Західних Балкан.
Таким чином, закликаємо:
Не вдаватись до імітації у виконанні завдань, передбачених ПДВЛ в частині протидії корупції та невідкладно розпочати роботу над створенням незалежного антикорупційного бюро, що відповідатиме за реалізацію політики боротьби з корупцією
Не перекручувати зміст завдань, передбачених анти дискримінаційної частиною ПДВЛ та прийняти необхідне законодавство, що гарантуватиме рівність трудових прав для всіх вразливих груп.
