Олександр Сушко, Директор Інституту євроатлантичного співробітництва, розповів про міжнародну кампанію “За безвізову Європу”, про завдання другої фази Плану дій з лібералізації візового режиму та проблеми, які найближчим часом Україні доведеться вирішувати для того, аби українці змогли пересуватися територією країн Шенгенської угоди без віз. Рішення про перехід до другої фази має буде прийнятим після схвалення Радою ЄС висновку Європейської комісії щодо виконання Україною всіх технічних завдань першої фази зазначеного документу.
Олександр Сушко підкреслив, що обов’язковою умовою є наявність біометричного паспорта, видача яких у Україні поки не розпочата. «Одним з першочергових завдань, яке має бути вирішено найближчим часом, є випуск та видача громадянам біометричних паспортів. В нас 10 млн. громадян, які мають закордонні паспорти. При цьому, в середньому видається 1,5 млн. паспортів в рік, тобто, якщо громадяни захочуть обміняти свої паспорти на біометричні, це займе до 5 років. І якщо завтра Євросоюз введе безвізовий режим для громадян України, скористатися ним буде нікому».
Щодо виконання Україною Плану дій з лібералізації візового режиму, то як пояснив пан Сушко, «на першій фазі Україні потрібно було ухвалити необхідні нормативно-правові акти в таких сферах як охорона кордонів, міграція, боротьба з корупцією, протидія торгівлі людьми, запобігання дискримінації тощо. На другій фазі буде здійснюватися моніторинг безпосередньо факту виконання Україною цих законів та підзаконних нормативно-правових актів».
Питання до України з боку ЄС, на думку пана Сушка, можуть виникати у сферах антикорупційної політики та питань біженців та міграції. Щодо першого пункту він зазначив: «Ніхто не очікує, що Україна за рік повністю впорається з корупцією, але вона, принаймні, повинна зробити такі кроки, як створення незалежного антикорупційного органу, почати антикорупційні розслідування, почати застосування нещодавно ухваленого законодавства та показати результати, які не будуть викликати сумнівів».
Іншим питанням, щодо якого буде здійснюватися моніторинг, є питання біженців. Європейські експерти будуть аналізувати стан готовності України надати захист іноземним громадянам, які претендують на цей статус. Також, на думку пана Сушка, враховуючи ситуацію в країні, актуальним буде і питання захисту внутрішньо переміщених громадян України.
Комісія також зверне увагу на питання цілісності державних кордонів України та здатності країни довести свою ефективність у їх захисті по всьому периметру території і торкнеться теми запобігання дискримінації, – за правилами ЄС, країнам, що створюють загрозу своїм громадянам, в тому числі загрозу дискримінації за різними ознаками, безвізовий режим не надається.
Щодо можливих часових рамок повної реалізації Плану, пан Сушко зазначив, що моніторинг здійснюватиметься експертними групами Європейської комісії восени цього року. «Звіт буде надано до кінця цього року, проте з огляду на ситуацію в Україні, він не буде остаточний. Скоріше за все, в цьому звіті будуть вказані зауваження, які Україні потрібно буде усунути. І тоді наступний звіт можна буде очікувати в кінці весни наступного року. Таким чином, Україна матиме шанс отримати безвізовий режим з країнами Шенгенського простору вже влітку або восени наступного року», – підкреслив експерт.
Відповідаючи на питання щодо цілей антивізової кампанії в Європі та Україні, інформацією щодо якої поділився Олександр Сушко, було підкреслено, що вона стосується не лише України і має кінцевою метою скасування віз в усій Європі, включаючи Росію та Білорусь. В той же час, враховуючи підвищені ризики, пов”язані з анексією Криму та неконтрольованим масовим проникненням екстремістів та зброї з Росії на територію України, що здійснюється за очевидного сприяння російської держави, на даному етапі учасники антивізової кампанії не вбачають можливим лобіювати також скасування віз для громадян Росії. “Це питання віддаленої перспективи, зумовленої нормалізацією безпекової ситуації в Східній Європі загалом і в Україні зокрема. Сьогодні очевидно, що Україна отримає безвізовий режим з ЄС раніше Росії”.
Щодо джерел фінансової підтримки антивізової кампанії в Європі, Сушко зазначив, що як і в багатьох інших подібних випадках, попри очевидний інтерес держави, робота з подолання візового бар’єру відбувається практично без залучення коштів державного бюджету. В кращому випадку держава в особі дипломатичних представництв надає певну логістичну підтримку в проведенні заходів за кордоном. Приватні фундації також доволі обережні у підтримці цієї благородної, але «чутливої» теми.
“Протягом кількох останніх років найбільш відчутна допомога у проведенні кампанії та відповідних досліджень в Європі та Україні надходила від фундацій Джорджа Сороса. У нас це Міжнародний фонд «Відродження», що, зокрема, підтримує моніторинг візової політики ЄС в Україні майже 10 років, та сприяє виконанню Плану дій з візової лібералізації. В Польщі це Фундація Стефана Баторія, що координує діяльність міжнародної коаліції «За Європу без віз». Також відзначу підтримку нашого співвітчизника Валерія Хорошковського, який у минулому працював першим віце-прем’єром України, відповідальним за відносини з ЄС, а пізніше вирішив допомагати організаціям, які займаються подоланням візових бар’єрів в Європи. Завдяки підтримці Хорошковського, зокрема, було підготовлено та представлено у багатьох європейських столицях фотопроект «Візи? Навіщо?», який презентує персональні історії відомих українців, яким було відмовлено у шенгенських візах” – зазначив Сушко
На завершення пан Сушко наголосив: «Запровадження безвізового режиму не є тотожним вступу в ЄС і, відповідно, в громадян України не виникне автоматичного права на працевлаштування чи на постійне проживання на території країн ЄС. Йдеться лише про право безперешкодного знаходження та пересування країнами Шенгенського простору терміном до 90 днів одноразово, або не більше ніж 90 днів протягом півроку».
