5 вересня у Києві Громадська ініціатива «Європа без Бар’єрів» за підтримки регіонального представництва ім. Фрідріха Еберта в Україні провела круглий стіл на тему: «Європейський Союз в міфах та реаліях: погляд країн Східного Партнерства»
В рамках круглого столу експерти з країн Східного Партнерства презентували найбільш типові міфи європейської інтеграції, що впливають на порядок денний зовнішньої та внутрішньої політики відповідних країн та шляхи їхнього подолання.
Європейська інтеграція вже багато років поспіль залишається визначним маркером зовнішньої та внутрішньої політики країн Східного Партнерства. Втім, країни-партнери демонструють різну ступінь зацікавленості та активності у даному процесі: в той час, як Молдова, Грузія та Україна підписали Угоду про Асоціацію, Вірменія та Білорусь є членами інтеграційних утворень з Росією, а Азербайджан продовжує триматись дещо осторонь. Дискусії з європейської тематики, що точаться, не в останню чергу викликані численними міфами – чи то породженими спонтанно, чи згенерованими навмисне.
У заході взяли участь: Денола Чкартішвілі – Грузинська асоціація за реформи (GRASS), Грузія; Степан Грігорян – Аналітичний центр із глобалізації та регіонального співробітництва (ACGRC), Вірменія; Корнел Чуря – Інститут розвитку і соціальних ініціатив (IDIS, Viіtorul), Молдова; Леонід Калітеня, Центр соціальних інновацій, Ірина Сушко – ГО «Європа без бар’єрів», Україна, Девід Стулік, прес-атташе ЄС в Україні, Представництво ЄС в Україні, Київ, Україна, Всеволод Ченцов, директор Департаменту Європейського Союзу МЗС України, Жослен Гітон, радник з економічних питань Представництва ЄС в Україні.
До участі в обговоренні були запрошені представники дипломатичних установ Європейського Союзу в Україні, експерти з питань європейської інтеграції, громадські активісти, представники ЗМІ.
Відкриваючи захід у своєму вітальному слові Ірина Сушко, керівник громадської організації «Європа без бар’єрів», зазначила «Період, що минув із моменту започаткування СхП, засвідчив кілька важливих аспектів, якщо йдеться про європейську інтеграцію. Зокрема, збільшується дистанція між країнами Східного Партнерства, все важче проводити консолідовану політику як з боку ЄС, так і з боку таких країн як Україна. Країни-партнери виявляють різну ступінь зацікавленості, активності та накопиченого досвіду у даному питанні. Європейська інтеграція, об’єктивно, не є єдиною доступною стратегією для країн регіону, в той же час залишаючись найбільш багатообіцяючою».
Ірина Сушко також окреслила сучасні тенденції суспільної думки країн СхП щодо Європейського Союзу, а а також міфи та стереотипні уявлення, які домінують серед країн-партнерів та привела приклади яким чином існуючі міфи впливають на внутрішню та зовнішню політику країн СхП.
У своєму вітальному слові прес-атташе Представництва ЄС в Україні Девід Стулік зазначив, що одним з ефективних методів боротьби з міфами є використання фактів, правди та об’єктивної інформації.
За його словами, негативні міфи утворюються внаслідок браку інформації та неможливості виїхати за кордон. Щоб розвіяти негативні міфи про ЄС, пан Стулік порадив звернутися до позитивного досвіду колишніх радянських країн, що вступили до ЄС, наприклад Польщі, балтійських країн.
Разом з тим, він зазначив, що у ЄС вважають, що секрет привабливості цього об’єднання полягає у застосуванні “м’якої сили”.
В ході дискусії, Всеволод Ченцов, директор Департаменту Європейського Союзу МЗС України зазначив, що «необхідним є адекватне сприйняття інструментів, які запропоновані в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. За словами пана Ченцова, «необхідно, щоб ЄС визначив об’єм допомоги, можливостей, які можуть бути надані зараз для вирішення складних проблем, зокрема і пов’язаних з стереотипним уявленням євроінтеграції».
У своїй презентації, Денола Чкартішвілі з Грузинської асоціації за реформи (GRASS) наголосила на тому, що існують спільні міфи європейської інтеграції для всіх країн СхП. До таких міфічних руйнівних тверджень вона віднесла питання легалізації одностатевих шлюбів, переконання, що Угода про асоціацію створить ризики для бізнесу та обернеться високою вартістю реформ, що мають бути проведені.
В той же час, зазначила пані Чкартішвілі, поряд з негативними існують і позитивні міфи, зокрема те, що європейська інтеграція сприятиме процесу візової лібералізації та посилить безепеку в країнах СхП.
Степан Грігорян – Аналітичний центр із глобалізації та регіонального співробітництва (ACGRC), Вірменія, відзначив у своєму виступі, що «політичні міфи і стереотипи, як правило, не знищуються, а замінюються іншими. Сьогодні, в Україні ми бачимо величезну довіру до ЄС і досить наївні надії на вирішення всіх своїх проблем через інтеграцію з Європою. Це вже схоже на новий міф про ЄС, оскільки зрозуміло, що ЄС не вирішить всіх задач, які є викликом перед Україною, тим більше пов’язаних з безпекою цієї країни. Однак, на цьому прикладі видно, як сучасні міфи швидко формуються і також швидко замінюються іншими: що говорить про нестійкість багатьох сучасних міфів».
Леонід Калітеня, експерт з Мінська, вважає, що розвінчання міфів про ЄС має стати найближчим часом особливим пріоритетом діяльності в галузі інформаційної політики інститутів ЄС і неурядових організацій. «На жаль, життя – це не телешоу на «Діскавері», коли на розвінчання міфу йде 20 хвилин ефірного часу. Війна на Південному Сході в Украни 2014показала наскільки руйнівними і фатальними можуть бути міфи, забобони і соціальні стереотипи в сучасному соціумі», – зазначив експерт.
Учасники обговорення дійшли висновку, що в Україні, яка стоїть на шляху політичної та економічної трансформації, все більш відчутною стає тенденція формування нових міфів, зокрема пов’язаних з її євроінтеграційними прагненнями. Поряд з міфами, що несуть в собі позитивні і мобілізуючі смисли, є ті, які формують деструктивні і негативні ціннісні установки до нових політичних орієнтирів і векторах розвитку суспільства.
Оскільки політичні міфи можуть стати міцним фундаментом для ефективного реформування політичної системи і дієвим інструментом модернізації окремих напрямів державної політики, – важливо досліджувати нові міфи, проаналізувати їх вплив на масову свідомість, а також визначити їх роль і місце у формуванні нової ціннісної парадигми суспільства.
