У Міністерстві закордонних справ прогнозують, що українці зможуть подорожувати до ЄС без віз на початку осені наступного року. Про це в прямому ефірі телеканала «Інтер» сказала заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль. «Нині ми налаштовані на те, щоб на травень вийти на рішення ЄС щодо надання Україні безвізового статусу, а на вересень-жовтень вже вийти на те, щоб українці могли подорожувати з біометричними паспортами та без необхідності отримувати візи», — зазначила Олена Зеркаль. Утім, експерти сумніваються, що Брюссель скоро наважиться ввімкнути «зелене світло» для безперешкодних подорожей на Захід. Адже до старих завдань, пов’язаних з лібералізацією візового режиму, додалися нові проблеми — війна на сході й величезна кількість переселенців із Криму й Донбасу.
Цього року Україна здійснила значний прогрес у виконанні Плану дій стосовно лібералізації візового режиму з ЄС.
По-перше, за півроку новій владі вдалося зробити те, на що не спромоглася попередня з 2010-го — виконати першу, так звану, законодавчу фазу плану. Вона передбачала ухвалення пакета відповідних законодавчих актів. Другий етап куди складніший — впровадження змін у життя.
Одне з нововведень, яке зачепить кожного українця — біометричні паспорти. На відміну від нинішніх закордонних паспортів, ці документи буде дуже складно підробити. Проте думка, ніби єдине, чого вимагає Брюссель для запровадження безвізового режиму, це нові надійніші документи, хибна. ЄС прагне, аби Україна надійно контролювала весь периметр кордону, виконувала свої зобов’язання за Угодою про реадмісію, провела реформи в безпековій сфері.
«Голос України» запитав у одного з провідних експертів у цій галузі, голови громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірини Сушко про те, чи варто довіряти обіцянкам дипломатів про швидкий безвізовий режим:
— Гадаю, що сценарій, заявлений представниками Міністерства закордонних справ, реалістичний. Однак все залежатиме від того, чи зможе влада виконати не лише частину, передбачену Планом дій з лібералізації візового режиму (між Україною та ЄС), а й продемонструвати рішучі кроки в подоланні нових проблем, пов’язаних із агресією Росії, які можуть якщо не безпосередньо, то достатньо відчутно вплинути на політичну готовність Євросоюзу ухвалити таке рішення, — відповіла пані Ірина.
— Маю на увазі питання внутрішньо переміщених осіб та їхній соціальний захист. Відповідний закон з’явився, але ЄС захоче побачити конкретні рішення, а не лише прийняття певного законодавства. Окрім цього, є проблема з кордонами та їх захистом. Може постати питання, чи контролює достатньою мірою Україна, скажімо, рух нелегальних мігрантів в рамках Угоди про реадмісію. Уряд повинен швидко реагувати на ці виклики й звітувати ЄС про реальну картину. Я, до речі, передбачаю, що Євросоюз може бачити ці нові виклики в перебільшеному вигляді. Наприклад, останнім часом зросла кількість заяв від шукачів притулку з України, але не відчутно. І треба бути готовим називати ці цифри, аби ЄС не лякався — так, зростання є, але воно не настільки значне, щоб підняти безпекові ризики всередині спільноти.
Особливо Ірина Сушко підкреслила такий момент: «Навіть якщо Єврокомісія озвучить це рішення на саміті в травні (саміті Східного партнерства у Ризі), то реально громадяни зможуть скористатися безвізовим режимом не раніше, як за півроку». Рахуємо шість місяців від травня, і виходить, що, за найоптимістичнішого сценарію, наша найближча безвізова відпустка в Європі може відбутися не раніше жовтня 2015 року.
Джерело: Голос України
