Обговорення комунікації, координації та політичного діалогу між Україною та Польщею стало метою заходу «Діалог на українсько-польському кордоні: торгівля, безпека, політика».
Учасники шукали шляхи можливого компромісу щодо заборони зернових з України. Також обговорили дію і вплив нетарифних бар’єрів на польсько-українському кордоні. Під час заходу учасники торкнулись питання про спільний контроль, зокрема потреби в оновленій Угоді, стану справ з її підписанням та реалізацією. Крім того учасники дискутували навколо пошуку інфраструктурних рішень для прикордонних територій. Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну роль Польщі, яка і до цього була одним з основних торговельних партнерів України, стала критичною. За підсумками першого півріччя 2023 року Польща була другим за обсягом джерелом імпорту в Україну та головним експортним напрямком. На польсько-українську ділянку кордону припадає і основне навантаження у транскордонному русі осіб (понад 60% від загальної кількості перетинів українського кордону). Визначною є роль Польщі у військовій та гуманітарній підтримці України.
У Польщі також існує чітке розуміння того, що боротьба України є одним із факторів, на яких сьогодні, за висловом Президента Польщі Анджея Дуди, базується безпека Польщі.
Незважаючи на надзвичайно високий рівень розуміння та двосторонніх взаємин, на критично важливому для обох країн кордоні між Україною та Польщею подекуди бракує належної комунікації та довіри, що призводить до уповільнення руху людей і
товарів, а отже, негативно впливає на національну безпеку, економічну та гуманітарну ситуацію.
Серед складних питань функціонування українсько-польського кордону учасники відмітили наступні:
- заборона імпорту зернових до Польщі;
- гіпотетичні нетарифні бар’єри з боку Польщі, про які інколи говорять з українського боку, зокрема, повільна робота фітосанітарного та ветеринарного контролю;
- брак прогресу у розвитку спільного контролю на кордоні.
Учасники обговорення погодились з тим, що Україні та Польщі необхідно вдосконалювати комунікацію та координацію, їх двосторонні та багатосторонні формати. Наразі у відносинах між Україною та Польщею існує понад десять дво і багатосторонніх форматів співпраці, які мають або можуть мати вимір кордону серед своїх пріоритетів.
На жаль, більшість із них або не приділяють достатньо уваги питанню кордону, або їхня робота призупинилася з початком російського вторгнення.
Зокрема, у жовтні 2023 року було раптово скасовано українською стороною зустріч найбільш «профільної» у переліку форматів співпраці Міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва. Вкрай мало приділяють увагу проблематиці кордонів у форматі «Люблінського трикутника», який міг би стати природним майданчиком для вирішення проблеми транзиту.
Не використовується повною мірою формат співпраці у рамках «Відкритого кордону». В інформаційному просторі Польщі «Відкритий кордон» практично відсутній, тоді як в Україні він інституціоналізований рішенням Кабміну про створення робочої групи високого рівня. Власне, така робоча група та її дзеркальна візаві-група у Польщі могли б стати тією координаційною парасолькою для двосторонньої співпраці у сфері кордонів, якої дуже бракує.
Рекомендацїі для профільних органів обох країн, напрацьовані учасниками:
- Оптимізувати пропускні процедури для вантажних автомобілів з польського боку Оптимізувати контроль товарів 1-24 групи.
- Збільшити штат інспекторів і/ або перенести контроль для транзитних товарів до портів і/або виключити з вимог додаткового контролю визначених груп товарів.
- Пришвидшити закупівель послуг з реконструкції пунктів пропуску у рамках «польського кредиту».
- Якнайшвидше підписати Угоди про Спільний контроль.
- Визначити двосторонній політичний і технічний орган високого рівня, відповідального за комунікацію та координацію зусиль у справі розвитку спільного кордону.
Захід підготовлено в рамках проєкту «Підтримка ЄС у зміцненні інтегрованого управління кордонами в Україні-Стійкість (EU4IBM-Стійкість)» фінансується Європейським Союзом та впроваджується Міжнародним центром розвитку міграційної політики (ICMPD).
