Критерії Євросоюзу для досягнення безвізового режиму для нашої влади зрозумілі, але за останні три місяці ми ходимо за принципом: крок уперед — два назад, — каже експерт громадської ініціативи ”Європа без бар’єрів” Олександр Сушко.
Ірина РИБАКОВА | Газета.ua
Кроком уперед стала ратифікація конвенції Ради Європи про захист персональних даних і ухвалення закону про захист персональних даних. Без такого оновленого законодавства про жодну співпрацю в правоохоронній сфері й обмін даними з країнами-учасницями Євросоюзу нема мови.
Але уряд одночасно відступив назад, коли ухвалив рішення друкувати закордонні паспорти зразка 1994 року — із вклеєною фотокарткою. Ще з квітня цього року урядовці обіцяли видавати закордонні паспорти нового зразка — біометричні. Проте влада не подбала про встановлення в посольствах України відповідної апаратури. Проблему чиновники вирішили просто — розпорядилися надрукувати 50 тисяч старих бланків для потреб посольств. Саме їх отримуватимуть українці, у яких спливає термін дії паспорта за кордоном. На введення біометричного паспорту цього року нам годі й чекати. А грузини почали їх видавати минулого місяця. Паспорти третього покоління зі спеціальним електронним чипом у Грузії можна отримати протягом десяти днів. Діє цей документ десять років.
Другим кроком назад стала ліквідація Державної міграційної служби. Однієї з фундаментальних вимог для застосування безвізового режиму є наявність повноцінної державної міграційної політики, яка включає в себе й міграційне законодавство, і органи, які виконують це законодавство. У нас немає ні того, ні іншого.
Для скасування віз із Євросоюзом експерт громадської ініціативи ”Європа без бар’єрів” Олександр Сушко радить українському уряду:
— врегулювати міграційне законодавство. Окреслити в ньому поняття ”шукач притулку”, ”біженець”, реадмісія, процедури надання притулку, статусу біженця;
— запровадити біометричні закордонні паспорти;
— менше тиснути на дипломатичні представництва країн ЄС, оскільки не вони приймають рішення;
— Міністерство внутрішніх має продемонструвати високу спроможність до співпраці з європейськими колегами;
— активно співпрацювати з елітами країн, які не схвалюють скасування візового режиму з Україною — Німеччиною, Нідерландами, Бельгією;
— вести широкий діалог із Чехією, Угорщиною. У цих країнах при владі перебувають праві партії, які виступають за боротьбу з міграцією.
