У квітні 2026 року розвиток сфери інтегрованого управління кордонами України відбувався в умовах подальшої адаптації митних, транспортних та прикордонних процедур до стандартів ЄС і необхідності забезпечення стійкості прикордонної, митної й транспортної систем вумовах війни. Пріоритетними залишалися питання циaфровізації контролю, модернізації прикордонної інфраструктури, інтеграції України до транспортного простору ЄС та координації між державними органами у процесі підготовки України до членства в ЄС.
Упродовж місяця зберігалася висока інтенсивність руху осіб і товарів через державний кордон, що супроводжувалося поступовим переходом до нових цифрових механізмів контролю, зокрема після запуску системи Entry/Exit System (EES) у країнах Шенгенської зони. Одночасно продовжувалася адаптація роботи пунктів пропуску до сезонного навантаження, ремонтних робіт та змін логістичних маршрутів. Проблематика пропускної спроможності інфраструктури, координації з суміжними державами та використання цифрових сервісів для управління потоками залишалася у фокусі уваги профільних органів влади.
Паралельно тривала робота Міністерства фінансів України та Державної митної служби України над реалізацією митної реформи та гармонізацією митного законодавства із правом ЄС. У квітні основна увага була зосереджена на підготовці нового Митного кодексу України, розвитку механізмів «митного безвізу», цифровізації процедур та розширенні практики авторизованих економічних операторів. Водночас зростання обсягів зовнішньої торгівлі та міжнародного транзиту супроводжувалося посиленням контрольної складової, розвитком ризик-орієнтованих підходів та розширенням міжнародної співпраці у сфері митного адміністрування.
Важливим напрямом залишалася розбудова прикордонної інфраструктури та розвиток транскордонної співпраці. У квітні продовжувалося будівництво пунктів пропуску «Біла Церква–Сігету Мармацієй» та «Бронниця–Унгурь», модернізація дорожньої та сервісної інфраструктури на українсько-румунському та українсько-молдовському напрямках, розвиток спільного контролю та інтеграція інформаційних систем із сусідніми державами. Одночасно продовжувалося залучення міжнародного фінансування та механізмів публічно-приватного партнерства для розвитку транспортної й прикордонної інфраструктури.
Подальший розвиток цифрових рішень у сфері ІУК охоплював прикордонні, митні та транспортні процедури. Розширення функціоналу системи «єЧерга», розвиток сервісів моніторингу черг, цифровізація сертифікації та інтеграція українських інформаційних систем із європейськими стандартами обміну даними посилювали роль цифрових інструментів у координації транскордонних потоків та управлінні логістичними процесами.
Окрему роль відігравали питання стратегічного планування, міжвідомчої координації та розвитку інституційної спроможності. Підготовка проєкту Стратегії державної міграційної політики та реалізація Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку супроводжувалися взаємодією з міжнародними партнерами та залученням експертного середовища. У межах підготовки стратегічних документів державні органи та міжнародні партнери працювали над наближенням українських механізмів управління до практик ЄС.
Детальніше – в Огляді подій у сфері інтегрованого управління кордонами.
Цей огляд створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього огляду є виключною відповідальністю авторів і не повинен розглядатися як такий, що відображає погляди Європейського Союзу чи Міжнародного центру розвитку міграційної політики. Більше інформації про інтегроване управління кордонами на сайті IBM.in.UA
