Президент Віктор Янукович отримав План дій щодо безвізового членства і тут же заявив про те, що країна виконає ці вимоги в лічені місяці. Також з його уст у черговий раз звучали запевнення у відданості демократичним цінностям та економічним реформам, а європейська сторона дипломатично натякнула на те, що прогрес у демократії в Україні впливатиме на прогрес у переговорах щодо угоди про асоціацію.
Юрій Онишків | Kyiv Post
Інтригою XIV щорічного cаміту Україна-ЄС, який 22 листопада відбувся у Брюсселі, мало стати надання Європейський союзом Україні Плану Дій щодо безвізового режиму. Якщо ще літом більшість політичних оглядачів були впевнені у тому, що Україні дадуть План дій щодо безвізового режиму на саміті, то за декілька тижнів до цієї події впевненості у цьому вже не було. Власне саме тому саміт декілька разів переносили – аби таки до саміту домовитись про надання плану дій.
Як розповідають співрозмовники Kyiv Post серед європейських дипломатів, в останній момент цього документу Україні не захотіли давати Франція, Німеччина, Австрія і Нідерланди. Подейкують, що справа у тому, що поряд з традиційними у цих країн скепсисом щодо України у них ще з’явились сумніви у здатності органів внутрішніх справ та прикордонників ретельно справлятись з власними завданнями.
Утім, приблизно за тиждень до саміту ці країни вдалось вмовити підтримати надання Україні цього документу. Як розповідають у кулуарах європейські дипломати, частковим аргументом, який до цього підштовхнув, стало те, що під час одного з останніх візитів єврокомісара з питань сусідства Штефана Фюле до України той, вийшовши за межі власних повноважень, пообіцяв Україні План дій щодо безвізового режиму уже на саміті. Після такої заяви європецям важче було пояснити, що це вирішує не Фюлє, а країни-члени. Поза тим, в Європі вже давно назрівало бажання перекинути м’яч на українське поле.
За повідомлення прес-служби МЗС, цей план дій передбачає введення паспортів з біометричними даними, посилення заходів щодо боротьби з нелегальною міграцією, посилення управлiння кордонами, покращення міжнародно-правової взаємодії з огрзлочинністю, а також з незаконним обігом наркотиків та торгівлею людьми.
Поки що нема конкретних цифр, скільки коштів та часу може потягнути його втілення. За різними оцінками, це коштуватиме десятки мільйонів євро. У ЄС готові частково фінансово допомогти для цього. Так само нема і конкретних дат виконання. Оскільки ЄС не вправі виставляти якісь дати на виконання тих чи інших пунктів цей план стане справжнім тестом на волю української влади до реальних кроків, які матимуть на меті привести для українців безвізові короткотермінові подорожі в ЄС.
Під час спільної прес-конференції Янукович заявив про готовність виконати План дій щодо безвізового режиму вже до середини наступного року. Тим часом, ані Герман Ван Ромпей, ані Жозе Мануель Баррозу не виявили бажання прокоментувати реалістичність такий амбітних цілей.
Інригу щодо надання Україні Плану дій щодо безвізового режиму за декілька днів до саміту зняв президент Єврокомісії Баррозу, коли анонсував надання цього документу Україні напередодні саміту. Тим самим він змістив увагу на майбутню спільну декларацію президентів. Цей документ, вочевидь, обговорювався між сторонами до самого дня саміту.
к розповідають поінформовані співрозмовники Kyiv Post, незважаючи на тривале намагання української влади європейці принципово не хотіли іти на компроміс з приводу згадування про відданість сторін свободі слова та свободі зібрань.
У кінцевому тексті спільної декларації ці слова також були присутні. “Ми обговорили та підкреслили важливість поваги до свободи ЗМІ, свободи зібрань, свободи об’єднань та захисту прав людини”, – заявив Ромпей під час прес-конференції.
Європейська сторона також нагадала Януковичу і про потребу широкої конституційної реформи та удосконалення виборчого законодаства. Більше того, Ромпей натякнув, що прогрес у переговорах щодо угоди про асоціацію може бути прив’язаний до відданості демократії. “Угода про асоціацію є не лише економічним, але й політичним процесом”, – заявив Ромпей.
Крім того, на саміті було підписано протокол, який відкриває Україні доступ до програм Євросоюзу, а це потенційний доступ до мільйонів євро для здійснення проектів в Україні. Цей пункт команда президента може також вважати за маленьку перемогу, адже Україна друга країна світу (після Ізраїля) серед країна-нечленів ЄС, котра відтепер має доступ до цього ресурсу.
Разом з Януковичем на саміт приїхали ще й голова його канцелярії Сергій Льовочкін, міністр юстицій Олександр Лавринович, міністр палива та енергетики Юрій Бойко, голова МЗС Костянтин Грищенко, заступник міністра економіки Віктор П’ятницький та директор Інституту стратегічних досліджень при президенті України Андрій Єрмолаєв.
Уже вкотре у президентський пул жірналістів попали рупори пропрезидентської пропаганди в останні роки президентства президента Леоніда Кучми – В’ячеслав Піховшек, який знову представляв видання “Левый берег”, і Дмитро Джангіров, гендиректор ТРК “Київ”. Схоже на те, що прибути на захід останньому не завадило навіть те, що у ТРК “Київ” відібрали ліцензії на мовлення.
Окрім них на заході також був присутній екс-керівник прес-центра кандидата в президенти Януковича Дмитро Понамарчук, у якого не саміті взагалі був невідомий статус. У розмові з кореспонентом “Української правда” той божився, що не їхав з президентським пулом, але так і не зміг пояснити, яка у нього роль на цьому заході.
Саміт відбувався у невеличкому замку Валь Дюшес. Туди з самого ранку по черзі приїхали Фюле, Баррозу. За ними прибули Ромпей та голова європейської дипломатії баронесса Кетрін Ештон. Далі кортежом з шести авт прибула українська делегація на чолі з Януковичем.
Як тільки автомобіль українського президента зупинився, з лівого задного виходу вийшов посол України при ЄС Костянтин Єлісєєв і швиденько підбіг до дверки, з якої виходив Янукович. Як виявилось такий маневр посол зробив, аби допомогти своєму донецькому земляку зняти пальто.
Цей жест з боку Єлісєєва викликав усмішку у не одного з журналістів, які дивились цей фрагмент уже в записі на сайті Європейської Ради. Це притому, що Баррозу, який приїхав на декілька хвилин раніше і також був одянгутий у пальто, такої допомоги від власних помічників чомусь не потребував.
Було помітно, що український президент відготувався до цієї події ретельно. Непогоджені запитання журналістів до українського президента – така рідкість сьогодні – Віктор Федорович лузав, як горішки.
“Чому ще не ухвалений законопроект про доступ до публічної інформації?” – “Я підпишу його, хай тільки ухвалять”. “Що будете робити з Податковим кодексом?” – “Чекаю на висновок ексертної групи”. Приблизно у такому руслі український президент то відповідав, то уникав прямої відповіді на задане запитання.
У той час, як Янукович разом з європейськими чільниками спілкувався з представниками ЗМІ, команда президента перебувала у сусідній кімнаті та, затамувавши подих, спостерігала за кожним словом і жестом свого лідера. І було чому. Попри загалом успішну для Януковича прес-конференцію необійшлось і без непередбачуваностей реплік з боку президента.
Так, підповідаючи на запитання про протести дрібних підприємців проти нового Податкового кодексу український президент, зокрема, заявив: “У цьому процесі, який зараз відбувається, є велика політична складова, до якої ми останні роки уже звикли. І коли кажуть, що в Україні є утиски демократії, треба приїхати в Київ, подивитись на екрани телевізорів, почитати газети, на вулиці, де постійно йдуть демократичні процеси. Я не хочу говорити, що мені це подобається”.
Поміж запитаннями раптом після того, як перекладач завершив чергову репліку, з боку раптом вискочила головний редактор газети “Известия в Украине” Яніна Соколовська, яка прибула на саміт у президентскому пулі, і, не чекаючи, коли їй надасть слово модератор, з радянським напором спробувала взяти ініціативу у власні руки: “А як під час саміту були оцінені перспективи модернізації української газотранспортної системи і…”. “У нас тут є порядок”, – швидко перебив цей потік слів модератор і передав слово іншому журналісту.
