Що має зробити Україна для досягнення безвізового режиму з ЄС

Офіційний Київ очікував, що 3–4 червня Рада Європейського Союзу за­явить про одностайне рішення всіх країн – членів ЄС надати Україні План дій щодо безвізового режиму, проте європейці не виправдали цих сподівань. Що ж має зробити Україна для досягнення безвізового режиму з ЄС?

Сушко Ірина, Сушко Олександр | Український Тиждень

Президент України та Уряд України

· Сконцентрувати політичну волю на питанняі досягнення Україною критеріїв безвізового режиму з ЄС та забезпечити скоординовану і ефективну діяльність усіх органів виконавчої влади в напрямках, що стосуються візово-міграційних питань.

· Подати на ратифікацію Верховною Радою низку міжнародних угод, конвенцій та протоколів, що належать до переліку обов’язкових умов ЄС для скасування візового режиму, які були підписані Україною, але залишились нератифікованими. Серед них насамперед: Конвенція Ради Європи про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру та Додатковий протокол щодо органів нагляду та транскордонних потоків даних, Конвенція Ради Європи про заходи з протидії торгівлі людьми.

· Виявити політичну волю щодо створення єдиного міграційного органу в системі органів виконавчої влади (Державної міграційної служби), внести законопроект щодо повноважень даного органу.

·Сприяти усуненню всіх перешкод для початку випуску вже цього року нового стандарту паспорта громадянина України для виїзду за кордон (з електронним носієм біометричної інформації) та створення національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства. При цьому має бути забезпечена імплементація закону України про захист персональних даних.

· Важливо ухвалити у другому читанні хоч і не ідеальний, але вже внесений до порядку денного ВР Закон про захист персональних даних, в якому відображено захист особи у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних, обмеження щодо доступу до таких даних, відповідальність за порушення законодавства у цій сфері. Має бути створена дієва система контролю за використанням персональних даних, особливо у зв’язку із запровадженням біометричного паспорту, забезпечене належне бюджетне фінансування політики у сфері захисту персональних даних.

· До першочергових завдань Верховної Ради також належить доопрацювання і прийняття Закону про Концепцію державної міграційної політики України, що був прийнятий у першому читанні, але отримав чимало зауважень та пропозицій. Після прийняття Закону України «Про Державну міграційну службу» треба розробити та подати на розгляд Верховної Ради відповідні зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення. Необхідно законодавчо врегулювати процедуру надання притулку.

· Затвердити концепцію реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин.

· Далі вести «візовий діалог», мобілізувавши зусилля не лише на формальні переговори з Єврокомісією, але й на якісну співпрацю з країнами-членами ЄС, з метою донесення до них інформації про відповідні реформи та про готовність України до поглиблення співпраці в галузі міграційної безпеки, охорони кордонів, подолання міжнародної злочинності.

· Україна навряд чи виглядатиме переконливо, якщо заперечуватиме наявні проблеми, зокрема, у міграційній сфері, натомість значно краще визнати, що певні проблеми є, і водночас засвідчити наявність політичної волі до їх подолання – у співпраці з ЄС.

· Проведення Україною низки реформ в напрямку до безвізового режиму є вигідним як для самої України, так і для країн-членів ЄС, оскільки повне виконання завдань значно посилить здатність держави ефективно протистояти таким загрозам, як корупція, нелегальна міграція, контрабанда, торгівля людьми та зміцнить здатність правоохоронних органів до ефективної міжнародної співпраці.

Міністерство внутрішніх справ України 

· Сприяти запровадження нового стандарту закордонного паспорту з біометричними даними та ідентифікаційних карт європейського зразка (пластикових, із цифровим фото та біометричними даними).

· Необхідно усунути прояви корупції у сфері видачі ідентифікаційних документів, оскільки досі фіксуються випадки виявлення осіб, що є власниками паспортів із різними прізвищами, іменами чи іншими даними.

· Необхідно запровадити у співпраці з Інтерполом систему швидкого інформування стосовно випадків втрати та викрадення паспортів та інших подорожніх документів.

· Затвердити програму повної заміни закордонних паспортів старого типу на біометричні протягом найближчих 3-5 років, незважаючи на те, що стандартний термін дії паспортів дорівнює 10 років.

· З огляду на дискусії з приводу повноважень у сфері міграційного контролю, важко передбачити, чи буде єдиний міграційний орган самостійним органом виконавчої влади, чи підрозділом МВС. На нашу думку, враховуючи українські реалії, ці повноваження мають бути виведені з компетенції МВС і передані окремому міграційному органу – Державній міграційній службі.

· У рамках Угоди про реадмісію необхідно розвивати та забезпечувати усім необхідним центри з утримання нелегальних мігрантів, гарантувати забезпечення прав шукачів притулку, в тому числі в частині механізму розгляду апеляцій.

· Надалі технологічно розвивати єдину базу даних Державної прикордонної служби (ДПС), забезпечити сучасний електронний зв’язок центрального офісу ДПС із усіма пунктами перетину кордону.

· Посилити співпрацю в рамках FRONTEX (агентство, що відповідає за координування оперативної співпраці між країнами-членами ЄС у сфері безпеки кордонів), а також двосторонньої співпраці з прикордонними службами сусідніх країн.