4 червня 2012 року на площі біля Арки Дружби народів, в рамках заходів «Європейського містечка», Громадська ініціатива «Європа без бар’єрів» провела серію заходів, спрямованих на практичне інформування громадян щодо особливостей візової практики та політики країн ЄС та Шенгену.
На шляху до ЄС: все, що потрібно знати для отримання шенгенської візи.
Що таке Шенген та хто має право на вільне пересування в межах Шенгену, які бувають типи віз, пільгові умови отримання віз, як правильно користуватись багаторазовими Шенгенськими візами та ефективно використовувати положення Візового Кодексу ЄС – про все це розповідали українські та закордонні експерти з візових та міграційних питань. Експерти, зокрема, розглянули найбільш типові візові історії українців та на їх прикладах розтлумачили особливості візової процедури, беручи за приклад поширені помилки заявників. Також експерти надали низку корисних порад, які можуть посприяти успішному отриманню віз.
Ірина Сушко, керівник громадської ініціативи «Європа без Бар’єрів» коротко проінформувала відвідувачів містечка про особливості та перебіг як візового, так і безвізового діалогу поміж українською стороною та Європейським Союзом. Вона також наголосила на тому, що "не всі регуляції візового кодексу ЄС, а також Угоди про спрощене оформлення віз належно імплементуються консульськими установами країн – членів Шенгенської угоди на території України". А це – право заявника на апеляцію у разі відмови у візі, право вибирати між консульством та візовим центром місця клопотання своєї візи, безкоштовне отримання візи пільговими категоріями осіб, якщо аплікант належить до такої та ін. Переважно, як зазначила І.Сушко «консульські працівники і надалі продовжують користуватися внутрішніми інструкціями, а не положеннями Візового кодексу ЄС». Також пані Сушко констатувала, що українські громадяни в свою чергу, теж не завжди знають про права під час візового клопотання.
Ірина Сушко також наголосила на важливості проведення адвокаційної діяльності як на міжнародному, так і внутрішньому напрямках. В першу чергу, за її словами, «робота повинна бути спрямована на ті інституції ЄС, які приймають рішення та від кого залежатиме рішення щодо надання безвізового режиму Україні». Іншою цільовою та не менш важливою групою, за її словами є – громадянське суспільство країн членів ЄС. У цьому контексті І. Сушко нагадала про важливість поширення посеред громадян країн-членів ЄС компетентної інформації щодо міграційних загроз у випадку, якщо візи для українських громадян будуть скасовані. У цьому ж ключі пані Сушко згадала результати дослідження, здійсненого консорціумом «Європа без Бар’єрів» («Міграційний профіль України»), які спростовують побоювання ЄС щодо масової міграції українців у разі впровадження ЄС безвізового режиму з Україною.
Натомість, що може зробити громадянське суспільство країн – членів ЄС для того, щоб посприяти якнайшвидшому скасуванню візових бар’єрів поміж ЄС та країнами СхП, розповіла керівник коаліції за Європейський континент, нерозділений візовими бар’єрами «Visa–Free Europe» http://visa-free-europe.eu/ Йоанна Фоміна (Фонд Баторія, Варшава).
Експерт представила роботу коаліції, яка на сьогодні налічує вже понад 40 неурядових організацій із усієї Європи, з України зокрема (Європа без Бар’єрів), які активно на різних рівнях, задіяні у лобіюванні та відстоюванні права громадян країн Східної Європи вільно пересуватись країнами ЄС. Активісти коаліції також поширюють компетентну інформацію щодо процесу візової лібералізації, а також сприяють формуванню належної аргументації та дискурсу у ЄС на користь візової лібералізації для країн СхП. Як приклад одного із інформаційних інструментів, які використовує коаліція для кращого розуміння громадянами ЄС візової практики їх країн, Й. Фоміна презентувала комікс: «Європеєць у дорозі» http://visa-free-europe.eu/2012/05/a-european-on-the-road/, який у гумористичній формі змальовує усі труднощі, з якими стикаються громадяни України та інших країн СхП подаючись на візу. На запитання із зали про ставлення бізнес структур у ЄС щодо візового режиму поміж сторонами, пані Фоміна згадала результати дослідження щодо впливу візового режиму на ведення бізнесу, здійсненного на замовлення німецьких бізнес структур. За результатами даного дослідженні, за її словами «Німеччина тратить близько 40 млн доларів щорічно».
На території містечка працювала громадська «візова приймальна», де учасникам було представлено низку матеріалів різних спрямувань, як і практичних, так і тих, що стосуються правової бази ЄС з питань візової політики та їх належного правозастосування.
Мешканці містечка, а також прохожі мали можливість отримати консультації щодо процедури видачі віз, рекомендації щодо належної аргументації цілей візиту при перетині кордону.
Учасники свята мали змогу взяти участь в акції «У Європу без віз», проведену громадськими активістами з BelarusWatch (партнери Європи без бар’єрів), що символізувала кордони поміж ЄС та країнами Східної Європи. Волонтери кампанії «Без візи!» провели гру, учасники якої проходили своєрідний «прикордонний пункт на україно-європейському кордонах», створений на площі біля арки Дружби народів. Перехожим людям пропонувалось пройти усі візові процедури, з якими стикаються українці, які бажають потрапити на територію країн Шенгенського простору. Як винагорода після довгих очікувань для того, щоб перетнути цей символічний бар’єр у вигляді кордону люди отримали подарунки.
Завершальним заходом «візового» дня у Європейському містечку, по обіді, відбулась не менш цікава дискусія: «Візова лібералізація: що зроблено, що попереду?»
Учасники обговорили питання, що стосуються виконання Україною Плану дій з візової лібералізації, про те як Україні слід закріпити успіхи та подолати поточні виклики. Що може зробити громадянське суспільство для посилення візової лібералізації? Що потрібно зробити для досягнення відповідності європейським стандартам? Як посилити підтримку скасування віз для України у державах-членах ЄС?
Учасниками дискусії стали Олександр Сушко, науковий директор інституту Євро-атлантичного співробітництва, провідний експерт Європи без Бар’єрів, Золтан Салаї, Керівник відділу преси та інформації, Представництво ЄС в Україні, а також керівник консульського відділу Посольства Федеративної Республіки Німеччина Курт Штьокль-Штілльфрід.
У своєму вступному слові О.Сушко розкрив найбільш вразливі сфери Плану дій з візової лібералізації Україна-ЄС, зокрема наголосив на необхідності прийняття в Україні низки законів для повного переходу України до виконання другої, імплементаційної фази Плану дій. Експерт зробив акцент на важливості прийняття закону, який би посвідчував особу, та підтверджував громадянство України. Пан Сушко наголосив, зокрема потребу прийняття відповідної нормативної бази у сфері анти-дискримінаційної політики, боротьби з корупцією та протидії торгівлі людьми.
Золтан Салаї в свою чергу зауважив, що Україна в першу чергу повинна здійснити внутрішні перетворення в рамках Плану дій з візової лібералізації, лише за таких умов вона може очікувати впровадженням ЄС безвізового режиму для громадян України.
Натомість представник Посольства Німеччина Курт Штьокль-Штілльфрід зосередив свою увагу на практиці видачі віз консульським відділом Посольства Німеччини. За його словами у цьому році домінує позитивна тенденція та значне зростання відсотку видачі багаторазових шенгенських віз. На запитання експертів щодо обізнаності консульських працівників із вмістом Візового кодексу, а також положень Угоди про спрощене оформлення віз, він запевнив, що така робота із працівниками проводиться. Однак, як зазначив Курт Штьокль-Штілльфрід у в силу завантаженості працівників у них немає достатньо часу на проведення роз’яснювальної роботи заявникам щодо положень Кодексу та Угоди.
.jpg)
Джерело: "Європа без Бар’єрів"
