Обговорення на тему “Запобігання корупції на кордоні: цифрові інструменти vs людський фактор” розпочалося з вступного слова Ірини Сушко, виконавчої директорки аналітичного центру “Європа Без Бар’єрів”.
«Сьогодні ми зібрали вас, аби поділитися результатами двох досліджень, які ми провели, щоб зрозуміти, яким чином ми, як профільна організація, що займається проблематикою управління кордонами, могли б посприяти у розробці ефективних рішень для певних проблемних питань у сфері протидії корупції на кордоні. Для цього ми на постійній основі ініціюємо обговорення з експертами і представниками бізнесу, громадськості. Намагаємося бути містком, який буде допомагати виробленню певних рішень. Ну і звичайно, в першу чергу, для аналізу тієї ситуації, яка сьогодні у нас є», – сказала вона.
За її словами, цифровізація процесів прикордонного і митного контролю відіграє важливу роль у лібералізації торгівлі. І в рамках дослідження вивчалося, наскільки завдяки цифровізації відбувається забезпечення прозорості та протидії корупції на кордоні та який рівень ефективності цифрових інструментів у зниженні корупційних ризиків.
«І звичайно, ми вирішили запитати про це користувачів кордону, а це переважно представники бізнесу. Сьогодні є серед нас ті, хто брав участь, і ми надзвичайно вдячні за те, що ви ділилися своїми оцінками і враженнями», – підкреслила Ірина Сушко.
Євгенія Григор’єва, експертка аналітичного центру «Європа Без Бар’єрів», поділилася аналізом впливу цифрових рішень на запобігання корупції на українських кордонах з Євросоюзом. У контексті загострення корупційних ризиків на кордоні внаслідок військової агресії та звільнення держслужбовців від обов’язку декларувати доходи, вона зосередила увагу на двох ключових цифрових інструментах: NCTS та єЧерзі.
Експертка зазначила, що Україна посідає 116-те місце з 180 у світовому індексі сприйняття корупції. За результатами опитування населення та бізнесу, проведеного НАЗК, митний та прикордонний контроль – серед лідерів у топ-сферах поширення корупції. Зокрема, митниця очолює рейтинги корупційних викликів, а прикордонний контроль набув особливої актуальності після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Євгенія Григор’єва підкреслила, що Україна зробила важливі кроки у напрямку прозорості та лібералізації транскордонної торгівлі, зокрема через впровадження таких інструментів, як NCTS та єЧерга. Ці системи, з одного боку, мають підвищити прозорість та сприяти ліквідації корупції на кордоні, з іншого – надати можливість для більш ефективного і оперативного обміну інформацією між митними службами України та інших країн.
Вона також звернула увагу на важливість взаємодії органів влади, перевізників, митних брокерів та інших учасників логістичних процесів. Експертка наголосила на необхідності подальшого розвитку цифрових інструментів та їхньої інтеграції з міжнародними системами, а також на важливості підвищення обізнаності суб’єктів ЗЕД щодо їхніх прав і обов’язків.
Поліна Бондаренко, аналітикиня Фонду демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва, представила результати всеукраїнського опитування громадської думки щодо корупції на кордоні під час війни. Опитування проводилося з 8-го по 15-е грудня 2023 року на замовлення «Європи Без Бар’єрів» і охопило 2019 респондентів методом face-to-face інтерв’ю. За результатами опитування, 9,6% опитаних мали досвід перетину кордону після початку війни. Найпопулярнішими напрямками виявилися Польща (76%), Молдова (16%), Румунія (13%) та Словаччина (12%). Найчастіше для перетину кордону використовувалися автобуси (52%) та приватні автомобілі (40%).
Важливою частиною доповіді стали дані про досвід взаємодії з корупцією на кордоні. Згідно з опитуванням, 8,5% респондентів, які перетинали кордон після початку повномасштабного вторгнення, зіштовхувалися з корупцією на кордоні особисто або спостерігали її зі сторони. Серед найчастіших проявів корупції були вимагання, отримання або надання хабаря (27%), фальсифікація документів (13%) і проїзд поза чергою (14%).
Майже половина опитаних (49%) вважає, що з початком війни ситуація з корупцією на кордоні погіршилася. Щодо можливих рішень для зменшення корупції на кордоні, 38% вказали на необхідність посилення відповідальності за корупційні правопорушення, 23% – на спільний контроль українських та іноземних служб, а 13% – на запровадження електронних сервісів. Лише 3% опитаних вважають, що збільшення заробітної плати прикордонникам і митникам могло б ефективно зменшити корупцію. Це опитування підкреслює важливість сприйняття корупції на кордоні серед українського населення і вказує на необхідність зміцнення прозорості та ефективності прикордонних процедур.
Вадим Самойлов, заступник керівника відділу формування державної антикорупційної політики Департаменту антикорупційної політики НАЗК, під час свого виступу підкреслив, що корупція зазвичай ховається в “сірих зонах”, вимагаючи комплексного аналізу та підходів. В контексті митниці, він звернув увагу на недосконалість процедур адміністративного оскарження та наголосив на необхідності їх удосконалення. Особливу увагу Вадим Самойлов приділив нещодавнім змінам у законодавстві, які мінімізували втручання правоохоронних органів у митні процедури, що було значним кроком у боротьбі з корупцією.
Також Вадим Самойлов зосередився на необхідності розширення прав інтелектуальної власності та цифровізації митних процесів в Україні. Він підкреслив важливість прозорості та відкритості в роботі митниці, що дозволить зміцнити довіру бізнесу та громадськості до державних інституцій. Завершуючи свій виступ, він наголосив на важливості політичної волі та залученості уряду в реалізації антикорупційних ініціатив, зокрема щодо регулювання виїзду громадян за кордон, що стало актуальною проблемою в останні роки.
Під час обговорення експерти та представники бізнесу обмінялися думками щодо ефективності цифровізації послуг на кордоні.
Павло Кравчук, експерт аналітичного центру «Європа Без Бар’єрів», висловився про різницю у сприйнятті цифрових рішень між бенефіціарами кордону і результатами загальнонаціонального опитування. «Ми бачимо, що для бізнесу – це якраз цифрові рішення, тоді як в загальнонаціональному опитуванні вони на останньому місці. Тому і оскільки саме респонденти загальнонаціонального опитування формують суспільний запит, на який потім на політичному рівні реагують органи влади, то мені здається, що і нам, і нашим колегам з органів влади варто якимось чином просувати популярність цифрових рішень антикорупційних при перетині кордону», – наголосив він.
Левко Прокіпчук, експерт з питань практичного застосування митного законодавства Асоціації Професійних Митних Посередників, порушив питання про розбіжності в даних про перетин кордону та вказав на відсутність зв’язку між органами, які керують процесом черги та самим пропуском.
«Я напевно вже років п’ять як виступав з ідеєю, що єЧерга це дуже потрібна річ, яка суттєво має полегшити життя перевізникам. Я все одно вважаю, що вона полегшує незважаючи на ті всі недоліки, які були озвучені в дослідженні», – сказав він. Крім того, за його словами, склалася така ситуація, коли згідно з даними єЧерги в’їжджало в два рази менше автомобілів, ніж фактично виїхало з пункту пропуску, тобто є певна розбіжність.
Ольга Хлівнюк, начальник управління запобігання та виявлення корупції Адміністрації Державної прикордонної служби України, наголосила на необхідності врахування інформації про корупційні ризики в антикорупційній програмі, а також на готовності служби вдосконалювати механізми протидії корупції.
«Ми продовжуємо заходи щодо формування культури повідомлення про можливі факти корупції. Адміністрація Державної прикордонної служби є однією з перших, хто підключився до єдиного порталу повідомлень викривачів. Наша політика керівництва вона є відкритою, ми готові розглядати будь-яку інформацію щодо корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень», – повідомила вона.
Олександр Лазарєв, співголова Митного комітету Європейської Бізнес Асоціації, критично оцінив ефективність електронної черги, вказавши на відсутність системи управління кордонами та недоліки у взаємодії та обміні інформацією між державними органами.
«Таке відчуття, що в нас наша праця закінчується шлагбаумом з європейської сторони. Немає ніякої взаємодії, немає ніякої обміну інформацією. Ми всі розуміємо, що перетин кордону це суто формальна річ, яка має ґрунтуватися на даних безпеки і на попередньому аналізі інформації», – прокоментував він.
Юрій Лисюк, Заступник директора департаменту – начальник управління організації прикордонного контролю Департаменту охорони державного кордону Адміністрації Державної прикордонної служби України, вкотре зауважив, що електронна черга не стосується безпосередньо перетину кордону, а лише регулює під’їзд до пункту пропуску. (ред. ЄББ: попри те що офіційна назва сервісу “Електронна черга перетину кордону”)
«У нас електронної черги перетину державного кордону немає. У нас всі перетинають кордон без будь-якої електронної черги, в живій черзі. Хто потрапляє в пункт пропуску – ідуть на оформлення», – зазначив він.
Також за його словами, щодо статистики пропуску транспортних засобів по Ягодину, яка в базі Державної прикордонної служби з базою Державної митної служби, вона не буде збігатися.
“Все криється в нюансах тому що митники оформляють і транспортний засіб і причіп, і в них виходить два транспортних засобів, прикордонна служба оформляє один транспортний засіб і тому вже буде розбіжність”, – сказав Юрій Лисюк.
Ірина Сушко підсумувала, що тема електронної черги викликала жваве обговорення серед учасників та висловила готовність до подальшого діалогу з цього питання. “Сьогодні ми зібралися тут, щоб обговорити важливі питання, які стосуються кордону та корупції. Наше обговорення показало, що ці питання залишаються актуальними і потребують подальшого аналізу та вдосконалення”, – зазначила вона.
Завершуючи, Ірина Сушко подякувала всім учасникам за активну участь у дискусії та висловила сподівання на продуктивну співпрацю у майбутньому. “Дякую всім за ваші внески та ідеї. Сподіваюся, що наша сьогоднішня зустріч буде корисною для розвитку ефективних стратегій запобігання корупції на кордоні”, – підкреслила вона.
Презентаційні матеріали:
Вплив цифрових рішень на запобігання корупції на кордонах України з ЄС. Оцінка думки бізнесу (завантажити у форматі pdf)
Звіт за результатами опитування “Корупція під час перетину кордону” (завантажити у форматі pdf)
Антикорупційна політика у сфері управління кордонами (завантажити у форматі pdf)
Захід підготовлено в рамках проєкту «Підтримка ЄС у зміцненні інтегрованого управління кордонами в Україні-Стійкість (EU4IBM-Стійкість)» фінансується Європейським Союзом та впроваджується Міжнародним центром розвитку міграційної політики (ICMPD).
