18 травня у Києві відбулися міжнародні дебати високого рівня „Україна-ЄС: на рубіконі”. У заході, організованому Європейським політичним центром (Брюссель) та Міжнародним фондом „Європейський розвиток” (Україна) під патронатом МЗС та Державної міграційної служби України, взяли участь представники провідних українських та європейських неурядових організацій, експерти з питань європейської інтеграції, народні депутати України, представники ЄС, профільних міністерств і відомств.
Європейський Простір, зафіксував ключові меседжі, які лунали від українських парламентарів, міжнародних високих гостей та провідних неурядових експертів щодо нашої європейської перспективи.
 |
Складне рішення перейти Рубікон саме по собі не означає швидкого отримання результату. Європейська перспектива вимагає дуже складних рішень та важливих кроків. Андрій Шевченко, Народний депутат України, вважає, що в Україні є консенсус щодо того, що наше майбутнє з Європою як серед політиків та дипломатичного корпусу, так і серед громадськості. Є розуміння того, що європейська інтеграція – це не самоціль, а дуже важливий сегмент внутрішніх змін, які означають, що ми отримаємо ту владу, яка працюватиме на суспільство, а не на власну кишеню; повагу до людини як найвищої цінності. Разом з тим, як відзначив А. Шевченко, інтеграція в ЄС передбачає не лише слова, але й дії. На сьогодні ж, ми бачимо не просто відсутність дій, а ті дії, які відбирають у нас європейську перспективу.
Провина за перебування у ситуації вічної мерзлоти в стосунках, лежить не лише над В. Януковичем, але й над попередніми урядами, які втрачали шанс рухатися вперед, а також українськими громадянами, які очікували, що європейська перспектива впаде їм в руки просто тому, що так історично мало б скластися. Разом з тим, як переконаний А. Шевченко, те, що зроблено за останні 2 роки несе найбільший тягар відповідальності за ту ситуацію, майже ізоляції, в якій ми зараз опинилися. Мова йде насамперед про політичні репресії, і тюремні терміни 4 представників попереднього уряду є "лише верхівкою айсбергу, що називається вибіркове правосуддя". Ще однією проблемою є корупція, яка не лише з’їдає Україну зсередини, але й відлякує західних партнерів. Разом з тим, А. Шевченко переконаний, що не можна дозволити використати ті політичні проблеми, які сьогодні є в Україні, як причину зупинки руху до ЄС.
Яцек Протасевич, Віце-Президент Європейського Парламенту, зауважив, що Україна протягом тривалого часу була прекрасним прикладом для інших країн Східного партнерства у питаннях євроінтеграції і висловив сподівання, що так буде в майбутньому. Водночас він наголосив на тому, що підписання Угоди про асоціацію неможливе без дотримання демократичних принципів та стандартів, поваги до прав людини. На сьогодні Європейський Союз переживає один з найбільш критичних моментів у стосунках з Україною, де спостерігається вибіркове правосуддя, посилення корупції, а також ув’язнення політичних опозиціонерів. Спільне завдання сторін, на думку європарламентаря, наразі полягає у виході з цієї кризи та поверненні до таких демократичних принципів, як верховенство права, захист прав та свобод громадян". Водночас Я. Протасевич висловив переконання, що Євросоюз обстоюватиме діалог з Україною, яким би важким він не був. Разом з тим, Україні доведеться пройти шляхом реформ, можливо, і не дуже приємних. А заморожування відносин з Україною було б занадто легким кроком.
 |
Відповідь на питання щодо того, де ми знаходимося у наших відносинах з Європейським Союзом, знаходиться одразу у декількох площинах, проте жодна з них не може пояснити наявної ситуації. Олександр Сушко, Науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва України, відзначив, що усі принципові питання щодо Угоди про асоціацію, яка є справді "фундаментальною працею договірників", погоджено, і документ може бути готовий до підписання у другій половині 2012 року. Економічна частина Угоди демонструє саме ту нову якість договірних відносин, якої в України не було із зовнішнім партнером.
Тому є природній інтерес не втратити ті здобутки, яка стали наслідком п’ятирічного переговорного процесу. Проте за нинішніх політичних обставин ми навіть теоретично не можемо прогнозувати підписання Угоди до парламентських виборів та загалом в ближчій перспективі. За словами експерта, саме підписання є принципово важливою точкою, від якої можна "вести відлік неповернення у відносинах з ЄС". Адже навіть якщо виникнуть проблеми в процесі ратифікації Угоди, існують механізми набуття чинності більшої частини її тексту до ратифікації країнами-членами Євросоюзу. На сьогодні політичні обставини не дозволяють сподіватися на те, що це питання швидко вирішиться. Окрім того, у самому Європейському Союзі є різні підходи щодо того, за яких обставин та умов ЄС має погоджуватися на підписання Угоди про асоціацію з Україною. Як вважає експерт, необхідно орієнтуватися на "найбільш високий поріг умов", оскільки країни-члени прийматимуть рішення виключно одноголосно. Ключове питання ж на найближчі місяці, а, можливо, і роки, на думку О. Сушка, – чим заповнювати паузу. Як вважає фахівець, необхідно звертати більше увагу на зобов’язання в рамках Порядку денного асоціації, який "може виявитися достатньо довгостроковим документом".
Валерій П’ятницький, Урядовий Уповноважений України з питань європейської інтеграції, в свою чергу, беручи участь у роботі другої секції заходу, окреслив ключові аспекти поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.
Сьогодні дуже важливим є переосмислення нашої ролі та можливостей у світовому та регіональному просторі. Ігор Бураковський, Голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, підкреслив, що часто в нашій політиці і експертних висновках простежуються "раціонально-ностальгічні оцінки" того, що відбулося в минулому і очікування того, що все можна змінити без якихось жорстких перетворень та ризику. Окрім того, на думку експерта, варто також піднімати питання нової якості економічної політики. Адже, на жаль, помилки та недоліки, що існували у виробленні стратегічних напрямків українського соціально-економічного розвитку та їхньої реалізації, залишаються і сьогодні. Окрім того, на думку І. Бураковського, необхідно зрозуміти, чи готові ми грати за правилами, і як та за якими правилами ми готові грати. Це питання, за словами експерта, стосується практично усіх важливих аспектів – від виборчого процесу до регулювання виробничо-комерційної діяльності.
 |
Сьогодні ми спостерігаємо, що питання економічної взаємодії все менше стосується окремих проблем, говориться про динаміку, структуру торгівлі, і все більше про регуляторні аспекти. На думку експерта, це свідчить про своєрідний перелом та формування нової якості міжнародної економічної дипломатії. Для України це є дуже великим викликом, адже часто змінюючи правила на внутрішньому ринку, ми не рахуємо, якими будуть наслідки та вартість таких змін як для економіки в цілому, так і окремих економічних агентів. Саме тому вкрай важливо модернізувати українське регуляторне середовище та забезпечити рівні правила гри. Україні не вистачає реалістичної внутрішньої економічної політики, що є ключовою проблемою, адже "ми хочемо змінюватися не змінюючись".
Директор департаменту Європейського союзу МЗС України Всеволод Ченцов, коментуючи лібералізацію візового режиму між Україною та ЄС, зауважив, що виконання тих завдань, які ставляться перед нашою державою в рамках безвізового діалогу, не лише дасть змогу українцям перебувати 90 днів на території ЄС без необхідності отримувати візу, але й також змінить якісно ситуацію в Україні за багатьма параметрами, що охоплюються в рамках 4 блоків безвізового діалогу – безпека документів; боротьба з нелегальною міграцією, включаючи реадмісію; правопорядок; і зовнішні відносини. Чиновник наголосив, що до 90% завдань першої (законодавчої) фази плану дій з візової лібералізації вже виконано. Окрім того, протягом останнього часу відбулися "серйозні зрушення" у роботі з такими важливими питаннями як ухвалення закону щодо введення біометричних документів та законодавче забезпечення боротьби з дискримінацією. Іншими питаннями, над якими активно працює сьогодні влада, є прийняття необхідного законодавства у таких сферах, як боротьба з корупцією та захист персональних даних.
Своїми думками щодо лібералізації візового режиму поділився також директор департаменту консульської служби МЗС Андрій Олефіров.
Ірина Сушко, Голова Громадської Ініціативи «Європа без бар’єрів», в свою чергу, констатувала той факт, що з травня по жовтень 2011 року було зафіксовано найбільший темп виконання урядом зобов’язань в рамках Плану дій з візової лібералізації. Разом з тим, за словами експерта, з листопада 2011 року спостерігається певне уповільнення, і вже сьогодні, базуючись на попередніх результатах, можна говорити, що українською владою досягнуто фрагментарного, половинчастого успіху. Тому дуже важливо, щоб "заради реформ об’єдналися як влада, так і опозиція".
 |
Необхідно говорити не лише про те, що Україна повинна зробити, але й про те, наскільки європейська сторона дотримується тих стандартів, які вона сама встановлює. Наразі експерти фіксують багато випадків недотримання консульськими установами ЄС норм і положень, які визначені Візовим кодексом Євросоюзу та Угодою про спрощення оформлення віз. Окрім того, за словами І. Сушко, відповідно до офіційної статистики ЄС щодо кількості виданих шенгенських віз, їхня кількість збільшилася. Якщо говорити про багаторазові візи, то Україна відстає від Білорусі, Китаю, Туреччини. Це породжує питання – чому у випадку з Росією, де немає безвізового діалогу, та з Білоруссю, де немає візового та безвізового діалогу, ситуація, виражена в кількості виданих віз, є кращою? Пані Ірина також нагадала, що відповідно до проведених досліджень, страхи та очікування щодо потенційної міграційної загрози внаслідок запровадження безвізового режиму з Україною, є абсолютно перебільшеними.
Джерело: Надя Кайданович | Європейський Простір
