25 квітня “Європа без Бар’єрів”, а також Центр міграційної політики Європейського Інституту у Флоренції презентували результати своїх досліджень щодо можливих ризиків та наслідків, які можуть виникнтути для ЄС у разі впровадження ним безвізового режиму для України. До Вашої уваги репортаж кореспондента “Європейського Простору”, Наді Кайданович.
25 квітня у Києві відбулася презентація експертного дослідження «Наслідки лібералізації шенгенського візового режиму для громадян України та Молдови», здійсненого Центром міграційної політики Європейського Інституту у Флоренції, за підтримки Європейської Комісії. У заході, організованому громадською ініціативою «Європа без Бар’єрів», взяли участь експерти, громадські діячі, представники провідних аналітичних центрів, органів державної влади та журналісти.
Мар’яна Кузьо, громадська ініціатива «Європа без Бар’єрів», у своїй вступній презентації відзначила, що питання міграційного профілю є вкрай важливим. Так, за її словами, Європейська Комісія у другому Звіті щодо виконання Україною та Молдовою Планів дій з візової лібералізації зауважила, що оцінюватиме також і безпекові та міграційні ризики, пов’язані з впровадженням безвізового режиму з Україною. Вона також підкреслила, що "інформаційна атмосфера, в якій Україна веде переговори щодо запровадження безвізового режиму з Євросоюзом є доволі складною".
Мова йде насампед про виборчі кампанії в країнах-членах Європейського Союзу, в рамках яких "досить часто вживається антиміграційна риторика", а також вже усталені стереотипи щодо величезного потоку українських мігрантів до Європи після відміни віз. Ці аспекти, як зазначила експерт, також мають вплив на "політичну волю ЄС зокрема". Певну роль відіграє також, як відзначила М. Кузьо, і "політична атмосфера всередині України". Окрім того, за її словами, є також принципові позиції, які необхідно виконати для переходу до виконання другого (імплементаційного) етапу Плану дій з візової лібералізації. Це, зокрема, прийняття необхідного законодавства у сферах безпеки документів, а також антидискримінаційної та антикорупційної політики.
Результати дослідження громадської ініціативи «Європа без Бар’єрів» та Центру міграційної політики Європейського Інституту у Флоренції збігаються в тому, що ризиків масового потоку українських мігрантів в країни Європейського Союзу після відміни візового режиму немає. Так, сукупний шенгенський потенціал трудової міграції та еміграції, згідно з результатами Донецького інституту соціальних досліджень та політичного аналізу, становить загалом 5,4%, ймовірний – 11,6%. Роз’яснення вимагає і саме поняття безвізового режиму. Адже він не надає автоматичного права на працевлаштування та постійне проживання в країнах членах Євросоюзу, як думає частина українських громадян. Натомість він надає можливість здійснювати короткострокові поїздки без необхідності "проходити через обтяжливі процедури оформлення візи".
Сушанік Макарян, координатор соціального та політичного відділу Консорціуму прикладних досліджень з міжнародної міграції (CARIM), Центр досліджень міграційної політики, Європейський Інститут у Флоренції, презентувала експертне дослідження «Наслідки лібералізації шенгенського візового режиму для громадян України та Молдови». За її словами, введення безвізового режиму, призведе насамперед до збільшення кількості доброчесних туристів, а також сприятиме підвищенню рівня обізнаності щодо умов та правил такого режиму. Окрім того, як свідчать опитування самих мігрантів, відміна віз не стане тим фактором, який сприятиме збільшенню міграційних потоків. Основними ж чинниками є покращення фінансового стану та достатня кількість вільного часу. Таким чином, введення безвізового режиму швидше за все не приведе до збільшення міграційних потоків до Євросоюзу ні з України, ні з Молдови.
Закликав розуміти та роз’яснювати населенню суть безвізового режиму Серджо Мананашвіллі, координатор юридичного відділу Консорціуму прикладних досліджень з міжнародної міграції (CARIM), Центр досліджень міграційної політики, Європейський Інститут у Флоренції. Адже більшість вважає, що за його умовами лише паспорт даватиме змогу безперешкодно в’їжджати до країн Європейського Союзу, що не відповідає реальності. Так, при безвізовому режимі "критерії відповідності умовам в’їзду залишаться тими ж, проте відповідальність на предмет відповідності їм перейде від консульств до прикордонних служб". Саме тому, як зауважив С. Мананашвіллі, необхідно проводити інформаційні кампанії, адже в іншому випадку можна очікувати на велику кількість відмов у в’їзді до ЄС.
Ольга Купець, експерт з питань міграції, Києво-Могилянська Академія, наголосила на такому позитивному аспекті запровадження безвізового режиму, як підвищення мобільності наукових кадрів. Так, на її думку, візовий режим на сьогодні є величезною перепоною для вільного пересування науковців. Процедура отримання візи потребує значних часових затрат, що досить складно поєднується з роботою та дослідницькою діяльністю. Водночас, за її словами, покращення рівня мобільності наукових кадрів позитивно впливатиме на розвиток науки в Україні загалом та запобігатиме відтоку науковців за кордон.
На необхідності інформування українських громадян про усі аспекти запровадження безвізвого режиму з Євросоюзом, зокрема, про їх правила та обов’язки наголосив і Олексій Позняк, директор департаменту міграційних студій, Національна Академія Наук України. На сьогодні ж, як відзначив експерт, більша частина українських мігрантів не знає, що українські дипломатичні заклади повинні допомагати їм, навіть якщо вони перебувають у країні ЄС нелегально. Він також висловив сподівання, що дослідження зробить свій внесок до розвінчення "міфу про глобальний виїзд громадян України до ЄС у випадку запровадження безвізового режиму". За переконанням експерта, трудові мігранти у будь-якому випадку "правдами і неправдами знаходитимуть можливості та способи поїхати до країн ЄС". Водночас, введення безвізового режиму може "полегшити життя звичайних відвідувачів".
Людмила Давидович, Міністерство закордонних справ України, поінформувала, що на сьогодні досягнуто вагомих результатів на шляху до лібералізації візового режиму між Україною та ЄС. Так, згідно з Угодою про спрощення оформлення віз, було упорядковано перелік документів, необхідних для видачі віз громадянам України, а також розширено категорію осіб для можливості отримання багаторазових та безкоштовних віз до країн – членів ЄС. Окрім того, було створено Спільний візовий комітет Україна-ЄС, який моніторить виконання положень Угоди. Як зауважила представник МЗС, практика свідчить про те, що пропозиції та зауваження української сторони, висловлені під час засідань комітету (двічі на рік), враховуються. За словами Л. Давидович, 14 грудня 2011 року в Брюсселі були завершені переговори щодо внесення змін до Угоди про спрощення оформлення віз. На сьогодні це 12 сторінок змін та доповнень, які надаватимуть додаткові преференції громадянам України. У випадку порушення прав консульствами країн Європейського Союзу пані Людмила порадила громадянам України звертатися до МЗС, адже кожне таке питання "ретельно розглядається, а зауваження доносяться до європейської сторони".
