Сьогодні, коли Європейський Союз прагне зміцнити свої відносини з країнами-сусідами, в діалозі та співпраці між ЄС та східними партнерами дедалі важливішими стають питання юстиції та внутрішніх справ. Стаття Сесилії Мальмстрьом, Європейського Комісара з внутрішніх справ, та Штефана Фюле, Європейського Комісара з розширення та Європейської політики сусідства
Унаслідок останніх хвиль розширення ЄС Азербайджан, Вірменія, Грузія, Республіка Молдова, Україна та Білорусь наблизилися до ЄС. Враховуючи нову геополітичну ситуацію, лідери ЄС побачили потребу поширення добробуту, стабільності та безпеки в регіоні, аби уникнути постання нових ліній поділу між розширеним ЄС та його сусідами. Орієнтуючись на цю мету, від грудня 2009 року ЄС почав розвивати амбітну програму «Східне партнерство», яка є частиною Європейської політики сусідства (ЄПС).
Підтримка міжлюдських контактів, засадничих прав та верховенства права у наших стосунках зі Східними партнерами виявилася важливою передумовою для підтримання миру та стабільності в регіоні. Вона також мала позитивні наслідки на економічний, культурний та соціальний розвиток в усіх залучених країнах – зокрема, для індивідів та бізнесу. Така підтримка стала керівним принципом Східного партнерства.
Європейський Союз пропонує своїм сусідам привілейовані відносини, аби в такий спосіб стимулювати більшу політичну асоціацію та подальшу економічну інтеграцію, при цьому спираючись на спільні цінності (демократії та прав людини, верховенства права, доброго врядування, принципів ринкової економіки та стабільного і гармонійного розвитку). Рівень амбітності цих стосунків залежить від того, якою мірою партнери поділяють ці цінності. Ми називаємо це принципом «більшої підтримки в обмін на більші реформи» (more for more) – наше залучення повністю залежить від поступу, що його здійснюють відповідні країни і що його можна виміряти на основі чітко визначених критеріїв.
Співпраця у сферах візової політики, надання притулку, врядування кордонами, боротьби проти організованої злочинності та реформи судової сфери вже зробила великий внесок в покращення безпеки і стабільності громадян і бізнесу як у країнах Східного партнерства, так і в ЄС.
Європейська Комісія хотіла би спиратися на цей поступ і надалі зміцнювати і посилювати політичну і операційну співпрацю з нашими східними партнерами. В нашому останньому Повідомленні, ухваленому 26 вересня, ми презентували план модернізації та консолідації наявних рамок співпраці.
Але як ми цієї мети досягатимемо?
По-перше, між нами існує певна кількість двосторонніх та багатосторонніх форумів, які створюють умови для відкритого та щирого обміну поглядами, зокрема з дуже чутливих питань. Ми маємо забезпечити належний розглядь питань юстиції та внутрішніх справ – як на політичному рівні, так і на експертному рівні. Їхнє місце у порядку денному мусить бути більш чітким. У цьому контексті проведення регулярних міністерських зустрічей у цій сфері створить умови для кращого загального керування процесом.
По-друге, ми маємо спонукати до подальшого поступу щодо багатьох питань у сфері юстиції та внутрішніх справ, через ухвалення та виконання законодавчих норм і через здійснення спільних операцій. Існують широкі можливості зміцнення нашої співпраці – незалежно від того, чи йдеться про юстицію та засадничі права, міграцію, питання мобільності громадян та надання притулку, інтегрованого управління кордонами чи зрештою суспільного порядку та суспільної безпеки. Зміцнення мобільності громадян є однією з ключових цілей Східного партнерства і, залежно від здійсненого поступу та міграційної ситуації в країні, можливість підписання угод про Партнерство у сфері мобільності має бути відкритою для всіх країн Східного партнерства. Ці угоди є дуже важливими інструментами для підвищення рівня мобільності та покращення управління міграцією. Ми особливо сприяємо спрощенню легальної міграції та мобільності студентів, викладачів та дослідників усередині ЄС. Спрощення міжлюдських контактів також передбачає співпрацю з візових питань, починаючи з угод про спрощення візового режиму та про реадмісію, які в цьому процесі є першим кроком. За умови виконання умов про добре керовану та безпечну міграцію, ЄС здійснить подальші поступові кроки до запровадження безвізових режимів з конкретними країнами-партнерами.
По-третє, наші відносини мають ґрунтуватися на чотирьох головних принципах: диференціації, виконанні поставлених умов (conditionality), послідовності політики та регіональній співпраці. Це означає, що ми застосовуватимемо принцип «більшої підтримки в обмін на більші реформи» щодо кожної окремої країни, спираючись на поступ, який вона зробила.
Зокрема, для успішного розв’язання транскордонних викликів дуже важливим є сприяння регіональній співпраці між Східними партнерами. Єврокомісія також хотіла би сприяти більш потужному залученню громадянського суспільства, особливо для підвищення інтенсивності міжлюдських контактів.
Якщо ми прагнемо підвищити інтенсивність мобільності громадян і водночас відповідати на транскордонні виклики та загрози, ключовим фактором має бути послідовна співпраця, що ґрунтуватиметься на довірі та пошані всередині Східного партнерства.
Джерело: Європейський простір
