04 червня у прес-центрі Українського національного інформаційного агентства Укрінформ відбулося засідання “круглого столу” на тему: «Другий шанс для України; чи зможуть українці вже до 2016 року подорожувати до ЄС без віз?». Організатор – “Європа без бар’єрів”.
Учасники: Ірина Сушко – керівник Громадської ініціативи «Європа без Бар’єрів»; Якуб Бенедичак – координатор програми «Відкрита Європа», Фундація Стефана Баторія (Варшава, Польща); Олександр Сушко – науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, провідний експерт ГІ «Європа без Бар’єрів»; Сергій Сидоренко – журналіст, експерт з Європейської інтеграції; Сергій Дехтяренко – директор департаменту управління справами та регіонального розвитку.
Метою дискусії є обговорення перспективи безвізового режиму між ЄС та Україною, оцінка стану виконання Україною критеріїв Плану дій з візової лібералізації, аналіз політики нового Уряду України щодо імплементації реформ, передбачених Планом дій та оцінка законодавчого розвитку у цій сфері.
Під час заходу відбулася презентація аналітичного документу «Другий шанс для України». Публікація містить аналіз реформ в рамках Плану дій з візової лібералізації, які необхідно здійснити Україні задля запровадження ЄС безвізового режиму з Україною. Автори пропонують конкретні рекомендації та рішення, як законодавчі, так і системні, що сприятимуть пришвидшенню процесу візової лібералізації.
Підсумкові матеріали:
Ситуація на Сході може загальмувати безвізовий режим для України – експерт
Військові дії на Донбасі можуть загальмувати впровадження безвізового режиму з ЄС, оскільки Україна сприйматиметься там як країна походження великої кількості біженців.
Про це на засіданні “круглого столу” в Укрінформі на тему: “Другий шанс для України: чи зможуть українці вже до 2016 року подорожувати до ЄС без віз” заявив науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко.
“На початку 90-х років єдиною постсоціалістичною країною, яка мала безвізовий режим з країнами Західної Європи, була Югославія. Вона втратила безвізовий режим через війну. Ми повинні розуміти: якщо за рік нам не вдасться розв’язати питання війни (на сході. -Ред.), то є великі виклики – будуть серйозні аргументи проти запровадження безвізового режиму з ЄС”, – сказав Сушко.
У цьому контексті він спрогнозував: якщо Україна стане країною походження великої кількості біженців, тема безвізового режиму з Європейським союзом буде на певний час закрита.
“Тут уже не тільки технічні критерії відіграють свою роль, а загалом сприйняття стабільності і тих людей, які є носіями паспортів громадянина України. І дуже важливо, щоб ці питання не стали нам на перешкоді, коли ЄС буде готовий запровадити безвізовий режим”, – зазначив експерт.
Водночас він констатував, що загалом ситуація нині сприятлива для України. За словами Сушка, те, що Євросоюз дав “зелене світло” на перехід до другої фази запровадження безвізового режиму, свідчить про готовність іти на певні компроміси й аванси за умови, що Україна підтверджуватиме готовність до активних дій, як це було продемонстровано останнього місяця.
Біометричну інформацію відбиратимуть у кожному регіоні та в Києві
Державна міграційна служба найближчим часом обладнає 30 робочих місць для відбирання біометричної інформації, необхідної для виготовлення біометричних паспортів.
Про це на засіданні “круглого столу” в Укрінформі на тему: “Другий шанс для України: чи зможуть українці вже до 2016 року подорожувати до ЄС без віз” заявив директор департаменту управління справ та регіонального розвитку Державної міграційної служби України Сергій Дехтяренко.
“У межах того фінасування, яке є, ми найближчим часом проведемо всі необхідні процедури і розпочнемо створювати ядро цієї системи (відбирання біометричних даних. -Ред.) і встановлювати по одному робочому місці в кожній області. Буде придбано 30 робочих місць – 25 у регіонах і 5 – у Києві”, – сказав Дехтяренко.
Він нагадав, що згідно з ухваленою 7 травня постановою Кабінету Міністрів, виготовлення, оформлення та видача біометричних закордонних паспортів почнеться з 1 січня 2015 року. Однак “вузьким місцем” є саме робочі місця для відбирання біометричної інформації. У цьому контексті Дехтяренко повідомив, що Державна міграційна служба разом з Європейським союзом завершує підготовчий етап одного з проектів, частину коштів з кошторису якого планується спрямувати на придбання робочих місць для відбирання біометричної інформації.
“У планах є запровадження пілотних проектів у містах- мільйонниках Одесі, Києві, Харкові і, можливо, в Донецьку, де буде повністю забезпечено встановлення таких робочих місць в усіх місцях, де сьогодні ведеться прийом громадян, а також центрах надання адміністративних послуг, які вже створені по всій Україні”, – поінформував Дехтяренко.
Він також повідомив, що заплановано придбати додаткове обладнання для заповнення паспортних книжок, що дасть змогу виготовляти більшу кількість біометричних паспортів.
“Сьогодні ми можемо виготовляти приблизно 100-150 тис. біометричних паспортів на місяць. Якщо буде ще одна машина придбана, я думаю, буде десь 300-400 тисяч”, – сказав Дехтяренко.
Біометричний паспорт відрізняється від звичайного тим, що в нього вмонтований спеціальний мікропроцесорний чіп, який містить інформацію про його власника.
У березні 2014 року Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що прогнозує введення біометричних паспортів уже цього року.
Джерело: Укрінформ
Відео с прес-конференції:
