2 липня, 2012 року в приміщенні фундації Стефана Баторія (Польща) у Варшаві відбулась робоча зустріч лідерів організацій, що входять до коаліції за безвізовий рух в Європі (понад 30 організацій із усієї Європи, зокрема України). Захід був організований за підтримки Фундації Стефана Баторія. В зустрічі окрім представників Коаліції прийняли участь посол Молдови у Республіці Польща, представники центру Європейської політики та Європейської ініціативи стабільності (Бельгія), а також лідери неурядових організації Угорщини, Болгарії, Бельгії, Чехії, Швеції, Словаччини, Румунії, Польщі та Росії.
Робоча зустріч лідерів Коаліції за безвізовий рух в Європі мала на меті обговорити стратегію та основні принципи розвитку Коаліції, спрямовані, зокрема, на проведення антивізових кампаній в країнах Східного Партнерства та ЄС та вироблення стратегії лобіювання реформ задля свободи пересування громадян країн Східного Партнерства та Росії.
Під час зустрічі експерти із країн СхП представили наявний стан розвитку та прогрес, досягнутий у діалозі кожної із країн СхП та ЄС у сфері візових відносин. Зокрема експерти обговорили результати діяльності коаліції, плани її розвитку на майбутнє, а також попередні заходи, котрі Коаліція проведе, використовуючи набутий досвід та нові можливості.
На початку заходу, в своєму вступному слові, координатор Коаліції Йоанна Фоміна привітала Молдову з успішним завершенням першої фази виконання Плану дій з візової лібералізації та переходом до практичної імплементації його виконання. Вона наголосила, що «Молдова стала справжнім чемпіоном на шляху до отримання безвізового режиму, виконавши серед усіх країн СхП та Росії усі критерії закладені у першій фазі Плану дій». Водночас вона нагадала про поточний стан справ у кожній із країн СхП та Росії, а також окреслила політичний клімат в ЄС довкола візових та міграційних питань як «не зовсім сприятливий у безвізовому діалозі країн СхП». Відтак, із семи країн СхП, чотири з них вже ведуть діалог щодо лібералізації візового режиму, натомість Азербайджан та Вірменія нещодавно офіційно розпочали переговори щодо процедури спрощення оформлення віз. Пані Фоміна також привітала Грузію з початком переговорів з візової лібералізації, які розпочались у червні цього року. Вона зазначила, що єдиною країною, яка не започаткувала офіційного візового діалогу залишається Білорусь.
Керівник ініціативи за демократичну Білорусь (Брюссель), Ольга Стужинська наголосила, що питання щодо того, як і що робити з недемократичною Білоруссю «є зовсім не новим». На думку пані Стужинської вже давно стало помітно, що Білорусь поступово віддаляється від ЄС та дедалі тісніше співпрацює з Росією. За словами пані Ольги «потрібно збільшувати зусилля для створення горизонтальних мереж співпраці поміж Білоруссю та ЄС з метою просування європейських цінностей, де ключовим у діяльності мають бути контакти між людьми». Також, вона зазначила, що попри напружені політичні відносини між ЄС та Білоруссю «ЄС все ж проводить ліберальну візову політику щодо громадян Білорусі, про що свідчать дані статистики видачі шенгенських віз громадянам Білорусії за 2011 рік (579 924), а також кількість відмов у видачі віз, що становить 0,5%».
Посол Молдови у Польщі Луіре Бодруг, який під час зустрічі отримав багато привітань у зв’язку з вдалим виконанням Молдовою критеріїв Плану дій, окреслив сам процес лібералізації візового режиму між Молдовою та ЄС «як частину процесу інтеграції Молдови у Європейську Спільноту, а не як окремі паралельні шляхи». За його словами безвізовий режим «це не просто мрія, це ряд реформ та перетворень, які повинна здійснити країна в першу чергу для трансформації та модернізації країни. Така модернізація не буде можливою до кінця, якщо громадяни не зможуть вільно подорожувати».
В рамках переходу Молдови до другої фази Плану дій, пан Посол наголосив на тому, що Служба охорони кордонів, яка існувала як окрема ланка, підвладна уряду вже припинала свою роботу, натомість на сьогодні працює прикордонна служба, котра підпорядковується Міністерству внутрішніх справ Молдови. Така трансформація, за словами пана Посла, відбулась згідно рекомендацій ЄС, а це «означає, що Молдова справилась із комплексом завдань та зуміла впорядкувати своє законодавство у відповідності до Європейського». Посол акцентував важливість викликів, які очікують не тільки на уряд Молдови, але й на її громадян, які повинні зрозуміти, що «ЄС це не спільна тарілка на якій все є і з якої можна все брати, це в першу чергу – більше порядку, більше дисципліни та більше відповідальності в діях як уряду, так і громадян. Облаштування та належне управління кордонів – це не примхи ЄС для того, щоб не допустити громадян Молдови до країн ЄС, а механізм облаштування кордонів, який зараз працює в усіх цивілізованих країнах. Лібералізація візового режиму – це виклик не тільки для уряду, який повинен забезпечити реалізацію реформ і не допустити на тлі соціально-економічних проблем виїзду громадян за кордон, це також і виклик для простих громадян, котрі повинні зрозуміти, що скасування віз не надасть їм автоматичного права на працевлаштування в країнах ЄС».
Під час дискусії цікавим виявилось обговорення питання про те, чи вплине на якість та ритм безвізового діалогу приєднання декотрих із країн СхП до Євразійського союзу. У цьому контексті думки різнилися – відтак на думку Яна Пєкла, директора Україно-польської фундації Паусі, «приєднання матиме негативний вплив на розвиток візових відносин ЄС з Білоруссю та Україною». У контексті міграційної політики та політики країн ЄС щодо надання своїм меншинам на території України паспортів, Ян Пєкло звернува увагу на те, що «згідно Конституції України подвійне громадянство заборонено, однак багато сусідніх країн все ж видають паспорти громадянами України. До прикладу Угорщина, Румунія. Однак така опція має і свої переваги – можливість подорожувати, навчатися та налагоджувати культурні зв’язки за кордоном». Пан Пєкло також висловив свої привітання уряду Молдови за здійснені реформи в рамках першої фази Плану дій з візової лібералізації, як і висловив свої сподівання про те, що Україна прийме відповідні закони, зокрема такі, як: закон «Про паспорти….», «Про дискримінацію…» та антикорупційне законодавство, необхідні для завершення першої законодавчого етапу візової лібералізації між Україною та ЄС.
Таку ж думку щодо приєднання країн СхП до Євразійського Союзу висловила пані Стужинська, яка вважає, що таке приєднання «матиме вплив не тільки на візову лібералізацію, а й на розвиток ініціативи Східного партнерства загалом». На її думку, «якщо справи в Україні та Білорусі будуть розвиватись у такому ж руслі, то в такому разі інші країни СхП зроблять більш поступальний прогрес у візовому діалозі. Таким чином підхід ЄС базуватиметься на принципі «більше за більше», а прогрес країн оцінюватиметься країна за країною у відповідності до їх внутрішніх перетворень в рамках домовленостей поміж сторонами».
Не всі учасники погодились з даним баченням, інша частина експертів вважає, що участь України в Євразійському Союзі не вплине на процес візової лібералізації, натомість суперечитиме Угоді про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС та загалом матиме вплив лише на економічні відносини сторін. Експерти зійшлись на думці, що запровадження безвізового режиму з країнами СхП та Росією матиме соціальний та психологічний вплив на суспільство Молдови, зокрема рівень корупції в країні пов’язаний із отриманням віз суттєво знизиться – вважають експерти.
Після активних обговорень та дискусій експерти визначили основні напрямки, інструменти та принципи діяльності Коаліції. Зокрема було окреслено три магістральні напрямки роботи Коаліції на наступний квартал. Так, одним із інструментів учасники використовуватимуть петиції, заяви, звернення до відповідних інституцій ЄС для вирішення візових проблем, чи-то розтлумачення колізій, пов’язаних із трактуванням положень Візового кодексу ЄС.
У цьому контексті, на зустрічі було підтримано ідею звернення до відповідних інституцій ЄС пані Кетеван Тсікхелашвіллі щодо необґрунтованого рівня відмов для громадян Грузії, що на сьогодні становить 15-16 %. На численні запитання учасників Коаліції в чому причина такої великої кількості відмов, пані Кетеван, спираючись на дані, отримані під час моніторингу візових історій відповіла, що «в основному відповідь на запит заявників практично не різниться та носить одноманітний характер, не пояснюючи сповна реальні причини відмови, хоча такі мають бути визначені згідно положень Візового кодексу ЄС».
Під час зустрічі, координатор Коаліції пані Фоміна запропонувала також залучити до діяльності Коаліції послів доброї волі з візових питань. До числа таких людей будуть запрошуватись науковці, політики, інтелектуали, художники та інші культурні діячі.
Важливим важелем впливу, як зазначила керівник Громадської ініціативи «Європа без Бар’єрів» Ірина Сушко, є і бізнес асоціації, а також закордонні медіа, які мають вплив на формування політик ЄС. Ірина Сушко підкреслила, що «перш за все ми (прим. авт. Коаліція ) повинні формувати відповідні та коректні мессиджі як і для бізнес асоціацій, так і для простих громадян». Як приклад пані Сушко привела дослідження «Міграційного профілю України», проведеного в контексті запровадження безвізового режиму з Україною. Результати даного дослідження, здійсненого «Європою без Бар’єрів», за словами пані Сушко «спростовують міфічні побоювання громадян ЄС щодо напливу мігрантів.». Відтак – «Формування належних та зрозумілих месиджів та де міфологізації міграційної ситуації дасть можливість формувати міграційний дискурс у новому, зручному для країн СхП руслі» – вважає експертка.
В результаті активних обговорень учасники Коаліції поділившись на три профільні робочі групи виділили три магістральні тактичні напрямки діяльності.
1) Створення інформаційного бюлетеня (внутрішнього та зовнішнього), що міститиме аналіз усіх актуальних подій у візово-міграційній тематиці, який формуватиметься в залежності від контексту країни та відповідно розвитку її візових відносин з ЄС.
2) Налагодження співпраці кожного із учасників коаліції з партнерами та медіа в країнах ЄС, особливо у тих, котрі не підтримують лібералізацію візового режиму з країнами СхП.
3) Проведення анти візових кампаній із залученням людських ресурсів та використання досвіду тих організацій учасників Коаліції, які вже проводили подібні акції.
В рамках роботи групи учасники обговорили як і тактичні, так і практичні питання організації діяльності. Так, практичний передбачатиме зустрічі різних форматів за участю представників Коаліції, місцевих органів влади, медіа та Європейських інституцій. Такі зустрічі матимуть регулярний характер і відбуватимуться у ряді столиць країн СхП на протязі одного чи півтора місяця (наприклад: Варшава, Мінськ, Київ, Кишинів, Тбілісі і т.д). Відтак контекст заходів формуватиметься відповідно до внутрішнього прогресу країни, у якій буде проводитись зустріч. Основна мета таких зустрічей полягає у підвищенні рівня поінформованості європейського суспільства у двох вимірах: адвокація безвізового режиму для країн СхП та Росії у суспільстві ЄС. Іншу цільову групу становлять інституції Європейського Союзу. Акцентуючи увагу ЄС на його візовій політиці, котра містить людський вимір, ключові месиджі полягатимуть в тому, щоб показати керівництву країн ЄС, що у першу чергу він асоціюється у громадян країн СхП з високими стандартами рівня життя та соціального захисту. Месиджі формуватимуться не лише на базі візової статистики, а й на основі права громадян бути гідно трактованими під час свого клопотання про отримання віз та повноцінно користуватись положеннями Візового Кодексу ЄС, та відповідних угод, якщо такі наявні. Адже перша зустріч громадян СхП із стандартами ЄС відбувається у дипломатичних представництвах держав-членів ЄС та Шенгену. Більше того, при постійному порушенні представництвами країн ЄС положень Візового кодексу, урядам країн СхП, за таких обставин, буде складно пояснити своїм громадянам, що ЄС – це в першу чергу захист основоположних прав і свобод людини.
Другий вимір міститиме ідентифікацію конкретних проблем у кожній із країн СхП та формування вмісту зустрічі відповідно до необхідності вирішення тих чи інших проблем у відповідній країні.
Третій вимір базуватиметься на висвітленні філософії діяльності Коаліції та її учасників, які прагнуть досягти «Європи без бар’єрів». Марафон згаданих вище заходів розпочнеться представленням даної ініціативи на Форумі Східного партнерства у Швеції, що відбудеться цього року. В свою чергу, Вугар Байрамов, директор Центру економічного та соціального розвитку, координатор однієї із платформ Форуму Східного партнерства, запевнив у своєму сприянні у забезпеченні такого представлення. Зокрема, окрім запрошених до участі у Форумі, будуть запрошені і посли та консули інших держав-членів ЄС. Марафон планується завершити проведенням масштабного публічного заходу в одній з країн ЄС.
Для реалізації ініціативи, як було відзначено експертами, потрібна і допомога європейських партнерів по Коаліції з Брюсселю, і держав–членів ЄС, оскільки важливо привернути увагу консулів та послів країн ЄС, а також дотичних до візової сфери експертів та урядовців з ЄС.
Натомість, із своєї сторони партнери з ЄС наголосили, що з метою ефективного впливу на людей, котрі приймають рішення в ЄС важливо зібрати усі необхідні підтвердження у вигляді візових історій громадян та моніторингу видачі віз у відповідних країнах, враховуючи набутий досвід партнерів з країн СхП. Перед тим, аніж лобіювати відповідні проблемні питання, – як зазначив Віорел Урсу, аналітик Інституту відкритого суспільства, – «потрібні конкретні аргументи у розмові із відповідними особами, що приймають рішення в ЄС».
Джерело : Європа без Бар’єрів
