Формальний підхід до виконання Плану дій може спричинити неякісну політику, що не призведе до бажаного результату. Експерти з різних країн, запрошені до співпраці «Європою без бар’єрів», готують пакет рекомендацій щодо мінімізації ризиків.
17 грудня 2010 р. «Європа без бар’єрів» провела засідання двох міжнародних експертних робочих груп: «Безпека документів» та «Міграційна політика», метою яких є вироблення рекомендацій щодо проведення реформ у відповідних галузях в контексті виконання Україною Плану дій із лібералізації візового режиму з ЄС, в рамках проекту, підтриманого Міжнародним фондом «Відродження»
Учасниками виступили провідні експерти вітчизняних державних та громадських аналітичних центрів, представники органів виконавчої влади, а також експерти з Сербії, Болгарії, Македонії та Боснії-Герцеговини – країн, що в різні роки перебували у «чорному» шенгенському списку, але спромоглися впоратися із необхідними реформами і отримати безвізовий режим. Громадяни останньої із зазначених країн – Боснії та Герцеговини – лише 15 грудня, за два дні до зазначеної зустрічі вперше із 1991 року отримали право безвізового в’їзду до ЄС.
Важливо, що скористатися цим правом можуть не всі громадяни, а лише ті, що встигли отримати біометричні паспорти, що видаються в Сербії, Македонії, Боснії та інших країнах регіону Західних Балкан з 2008 року.
Тож цілком логічним стало обговорення питань запровадження біометрики в ідентифікаційні документи громадян України. Експертами зазначено, що технічні можливості розпочати випуск біометричних паспортів в Україні є і ухвалення відповідного рішення щодо нового зразка паспорта може відкрити зелене світло українському біометричному паспорту вже у 2011 році.
Тим не менше, на цьому шляху основним ризиком виступає непрозорість процесу владно-комерційних взаємин у даній галузі. Існує загроза, що при збереженні існуючого типу відносин виготовлення біометричних паспортів може стати найдорожчим в регіоні – як для держбюджету, так і для громадянина – кінцевого споживача. Вже зараз називаються цифри, що перевищують 1000 грн (100 Євро) за біометричний паспорт – така ціна стане реальністю для українських громадян, якщо коруптогенна складова не буде усунена.
Окрім завищеної ціни, за таких відносин знижується довіра і загалом до процесу виготовлення паспортів, а це може зумовити низку додаткових зауважень з боку ЄС.
На думку сербських експертів, зокрема, найбільш оптимальним є варіант, коли б відповідна робота здійснювалася без залучення комерційних структур – виключно ресурсами Міністерства внутрішніх справ – а ціна на відповідні послуги жорстко б регулювалася державою (в Сербії паспорти для виїзду за кордон випускаються МВС а їхня вартість при стандартній процедурі отримання не перевищує 25 Євро).
У сфері міграційної політики основним напрямком є створення Державної міграційної служби (ДМС), що передбачено Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 р. Таке рішення є безсумнівним кроком уперед, однак воно ухвалюється не вперше, а попередні спроби створити в Україні ефективно діючу ДМС закінчувались невдачею.
Не виключено, що діяльності ДМС перешкоджатиме внутрішній конфлікт інтересів, адже, з одного боку, Служба відповідає за боротьбу з нелегальною міграцією, а з іншого – уповноважена приймати рішення щодо надання притулку і статусу біженця.
Ключем до повномасштабних реформ в сфері міграційної політики є не лише утворення ДМС, але докорінна реформа усього МВС – перетворення його з нинішнього міліцейського міністерства у орган вироблення внутрішньої політики та здійснення комплексної правоохоронної діяльності.
Повна версія аналітичних оцінок та рекомендацій міжнародних експертних робочих груп з питань безпеки документів та міграційної політики будуть оприлюднені на сайті «Європи без бар’єрів» у лютому 2011 р.
