Чи варто побоюватись стрімкого підвищення еміграції з України в країни ЄС та, зокрема, Вишеградської четвірки після візової лібералізації – це питання стало ключовим в рамках проекту «Прогноз міграції між ЄС, Вишеградською четвіркою та країнами Східної Європи: наслідки скасування візового режиму». 25 червня у Києві українські та міжнародні експерти представляли та обговорювали результати дослідження, а також відповідали на запитання.
Дослідження, що стало результатом річної роботи мультинаціональної дослідницької команди (представники семи країн – Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Україна, Білорусь та Молдова), мало на меті аналіз міграції та прогноз міграційних потоків з України, Білорусі та Молдови до країн Вишеградської четвірки та ЄС. Зокрема, основними питаннями стали вплив політичних, соціальних та культурних зв’язків між країнами Вишеградської четвірки та їх східними сусідами на міграцію; роль Росії в міграційних процесах, а також наслідки відміни віз для короткострокових подорожей для громадян України, Білорусі та Молдови.
Головними методами дослідження є опитування Дельфі (було опитано 120 експертів з питань міграції, що представляють сім країн), економетрична модель (грунтується на демографічних та економічних даних для оцінки майбутнього обсягу міграції), а також дослідження, що оцінює попередні хвилі візової лібералізації між членами ЄС та їх сусідами.
Значного притоку мігрантів не очікується
На сьогодні кількість українських мігрантів в ЄС становить близько 1 млн осіб, відзначила координатор проекту Марта Ярошевич (Центр східних досліджень, Польща), представляючи його результати. Кількість білорусів та молдован дорівнює 100-150 тис. та 200-300 тис. осіб відповідно. “Водночас Росія все ще залишається основною країною призначення для українських, молдовських та білоруських мігрантів (близько 2-2,5 млн всього), – зауважила експерт. – Проте ми очікуємо, що у випадку України та Молдови ЄС з часом перейме лідерські позиції, в той час як для Білорусі ситуація не зміниться”.
Цікавим є також той факт, що згідно з результатами дослідження, кількість нелегальних мігрантів є значно вищою в Росії, ніж у країнах Європейського Союзу.
Щодо країн Вишеградської четвірки, то Польща та Чехія, як зауважила М. Ярошевич, є ключовими напрямами для українських мігрантів. Водночас, до Угорщини переїздять здебільшого українці угорського походження, а Словаччина приваблює несуттєву кількість громадян України, Білорусі та Молдови.
Відповідаючи на ключове питання щодо можливого впливу скасування короткострокових віз на рівень міграції, експерт відзначила, що прямої кореляції між цими показниками немає. “Суттєвого притоку трудових мігрантів з України, Молдови і Білорусі не очікується. Можливе лише помірне зростання їх кількості. Водночас своєрідним викликом може стати зростання незадекларованої зайнятості”, – підкреслила вона.
У випадку України свого роду викликами є також економічна та політична кризи. “Якщо протистояння на Сході триватимуть, ми можемо спостерігати зростання кількості емігрантів з України”, – зауважила М. Ярошевич.
Не передбачає значного росту міграційних потоків також і економетричне прогнозування. Ця модель базується на припущенні про очікування мігрантів щодо майбутніх доходів в цільовій країні міграції, зауважив Вадим Стрєлковскій (Карловий університет, Чехія), презентуючи результати дослідження. Прогнозування побудоване на підставі даних Євростату та не покриває циркулярну та нелегальну міграцію. Ключовими показниками, за словами експерта, є ВВП на особу та середній рівень зайнятості в країнах походження та цільових країнах. Відповідно до цих показників і будуються три сценарії – найгірший, реалістичний та найкращий.
“Так, згідно з результатами, протягом двох років після скасування короткострокових віз кількість українських мігрантів може збільшиться на 200-300 тис. осіб. У довгостроковій ж перспективі (до 2050 року) за найгіршого сценарію українські мігранти в ЄС начислятимуть 2-2,5 млн осіб”, – підкреслив В. Стрєлковскій.
Загалом, на його думку, скасування віз для громадян Білорусі, Молдови та України не призведе до суттєвого збільшення числа мігрантів з цих країн.
Бідність та соціальна напруга – основні чинники
Міграція поряд з зайнятістю у тіньовому секторі стала одним з ключових механізмів виживання для українців після шокового переходу до ринкової економіки на початку 90-х років, відзначає експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.
“На сьогодні головними чинниками еміграції є високі зарплати в країні призначення, а також бідність та соціальна напруга в Україні. Разом з тим протягом останніх років все більшого значення набувають міграційні мережі, – говорить вона. – Тобто якщо родичі або знайомі знаходяться в певній країні чи мають досвід подорожей до неї, є велика ймовірність, що саме ця держава стане напрямком міграції”.
Щодо видів зайнятості мігрантів, то трьома основними секторами діяльності, за словами О. Бетлій, є будівництво (Росія, Чехія), сільське господарство (Польща) та діяльність домашніх господарств (Італія, Іспанія).
Говорячи про негативний вплив цього явища, експерт відзначила погіршення демографічної ситуації, відтік мізків та виснаження робочої сили. Разом з тим міграція знижує тиск на ринок праці та пом’якшує соціальну напругу завдяки грошовим переказам.
В Польщі українським мігрантам раді
Керівник Консульського відділу Посольства Республіки Рафал Вольські, говорячи про співпрацю з Україною у сфері регуляції міграційних потоків, відзначив, що українські мігранти “добре вписуються в картину польського ринку праці”. Саме це, за його словами, стало однією з причин максимального спрощення видачі віз, а також дозволів на перебування для громадян України. І лише технічні умови, а саме обмежена кількість штату, є причиною необхідності очікування для подачі заявки до консульського відділу чи пункту прийому візових анкет, наголосив дипломат.
“Проте навіть незважаючи на обмежені ресурси, кількість виданих віз зростає з кожним роком. Так, у 2013 році консульський відділ Польщі у Києві видав близько 100 тис., тоді як цього року ми очікуємо значно вищих показників. Адже вже за період з квітня було видано вдвічі більше віз у порівнянні з минулим роком, – зауважив Р. Вольські. – І це з урахування збільшення кількості багаторазових!”
Це вкотре демонструє, що українці є бажаними гостями на території Польщі, запевняє він. Іншим свідченням є також і стрімке зростання українських студентів, що навчаються в сусідній країні та підтримують таким чином польські ВНЗ.
Автор: Надя Кайданович
Джерело: Європейський простір
