У Празі 24 квітня почався дводенний саміт держав “Східного партнерства” і деяких країн ЄС, представників яких запросив президент Чехії з нагоди п’ятої річниці партнерства. Ситуація в Україні – одна з головних тем.
Ювілейна нарада представників країн “Східного партнерства” з їхніми колегами з ЄС привертає увагу міжнародних оглядачів уже тим, що в ній бере участь авторитарний президент Азербайджану Ільхам Алієв, який систематично зазнає гострої критики за порушення прав людини в його країні. Крім Алієва, до Праги прилетіли президенти Грузії, Молдови, Вірменії, Австрії, Польщі, Литви, Словаччини та Угорщини.
Україна, чиї проблеми є головною темою празьких дебатів, відрядила на саміт виконуючого обов’язки міністра закордонних справ Андрія Дещицю, а Європейський Союз – єврокомісара у справах розширення Штефана Фюле.
Хто спричинив кризу в Україні?
У відсутності таких провідних європейських політиків, як голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, голова Європарламенту Мартін Шульц або керівниця європейської дипломатії Кетрин Ештон, поодинокі коментатори вбачають зменшення зацікавленості в ЄС перспективами “Східного партнерства”. Штефан Фюле спростував цю думку, заявивши: “Скликати за нинішньої складної доби глав дев’ятьох держав, наших партнерів з колишніх радянських республік і тих членів ЄС, які надають найбільшої ваги “Східному партнерству”, то є, як на мене, неабиякий успіх”.
Випереджаючи обговорення напруженої ситуації в Україні, єврокомісар зазначив, що українську кризу спричинено аж ніяк не “Східнім партнерством”, а низкою інших причин, серед яких він назвав підступну поведінку президента Януковича у Вільнюсі в листопаді минулого року та придушення ним народного волевиявлення на київському Майдані. “А з другого боку, – наголосив Фюле, – винуватцем української кризи є Росія, яка, скориставшися з обставин, захопила український Крим і провокує заворушення в східних областях України”.
Загроза вторгнення та війни
Багато місця російсько-українському конфлікту приділив у своїй п’ятихвилинній промові й Мілош Земан, відкриваючи празький саміт.”На мою думку, – сказав чеський президент, – Україні загрожує або вторгнення іноземної держави, або громадянська війна. Не виключаю, що вона може зазнати обох загроз”. Земан закликав учасників зустрічі зважити, в який саме спосіб партнерство могло б сприяти зменшенню напруги в українсько-російських відносинах, і запропонував пострадянським країнам узяти на себе роль посередників. “Найгірше, – сказав він, – якщо ми лише спостерігатимемо за конфліктом, який спалахнув поблизу наших кордонів”.
“Східне партнерство” потребує трансформації
Нагадаємо, що і в дні Майдану, і згодом Мілош Земан наполягав на запрошенні до Праги Віктора Януковича, якого вважав легітимним президентом України, а пізніше погодився запросити в. о. українського президента Олександра Турчинова. Земан є прихильником федеративного устрою в Україні і не вважає “приєднання” Кримської автономної республіки до Росії анексією. Разом з тим він на боці тих, які гадають, що НАТО мало б удатися до “застрашливих” операцій, коли йдеться про російсько-український конфлікт, з чим не погоджується ані чеський прем’єр Богуслав Соботка, ані чеський міністр закордонних справ Любомир Заоралек.
Останній, між іншим, твердить, що нинішня празька зустріч – це привід замислитися: чи не мало б “Східне партнерство” зазнати трансформації? Заоралек гадає, що ЄС мав би більш індивідуально ставитися до кожної пострадянської країни, що угода про асоціацію з ними не мусить бути гарантією членства в ЄС.
“Невиваженість і навіть певна хаотичність чеської міжнародної політики, – прокоментував Deutsche Welle початок саміту “Східного партнерства” політичний оглядач Богдан Копчак, – можливо, і призвела до того, що не всі гості, на яких чекав Мілош Земан, з’явилися”.
Джерело: Deutsche Welle
