31 липня, 2012 року громадська ініціатива “Європа без Бар’єрів” провела брифінг: “Візові сюрпризи літа 2012”.В рамках заходу було обговорено питання отримання віз, що нинішнього літа привернули суспільну увагу, а також презентовано результати дослідження «Ринок послуг візового посередництва в Україні: переваги та ризики», проведеного з травня по червень 2012 року.
В рамках заходу було обговорено питання отримання віз, що нинішнього літа привернули суспільну увагу. Піковий сезон відпусток не обійшовся без несподіванок, пригод і розчарувань для окремих українців, що подорожують за кордон. В той же час Україна та ЄС вийшли на новий етап спрощення візового режиму, який, втім, стосується не всіх.
Громадська ініціатива Європи без бар’єрів, у співпраці з журналом «Український туризм», презентували результати дослідження «Ринок послуг візового посередництва в Україні: переваги та ризики», проведене з травня по червень 2012 року за підтримки Європейської програми Міжнародного Фонду «Відродження»
Експерти обговорили наступні питання:
• Що важливого в підписаних 23 липня змінах до Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС?
• Що нового в діяльності посередницьких Візових центрів?
• Чим загрожують пастки «сірого» і «чорного» ринку віз?
• Про що свідчать останні гучні «візові скандали»?
Вищеозначені питання були обговорені:
Іриною Сушко (Європа без бар’єрів), Юрієм Самойловим (Український туризм) Віталієм Мошківським (Департамент консульської служби МЗС України), Олександром Сушко (Інститут євроатлантичного співробітництва)
У заході також взяли участь представники представники дитячого ансамблю «Калинонька», що отримали необґрунтовані відмови на участь в мистецькому конкурсі, що проходив в Британії.
У своєму вступному слові Олександр Сушко звернув увагу на появу нових доповнень до Угоди про спрощення віз між Україною та ЄС, зміни до якої були підписані 23 липня 2012 року. За словами експерта підписанню документу передувала дискусія, зумовлена позицією декількох європейських політиків, зокрема єврокомісара з юстиції та фундаментальних прав Вів’єн Редінг та депутата Європарламенту Ельмара Брока, які висловлювали сумнів у доцільності підписання даної угоди за існуючих політичних умов, коли українську владу звинувачують у порушенні демократичних принципів.
Новий документ врегульовує питання видачі багаторазових та довготермінових віз (на 1 рік та на 5 років замість, відповідно, до 1 року, до 5 років, як передбачено діючою версією документу).
Втім, зазначає експерт, для того, щоб отримати візу саме на рік чи, тим більше, на 5 років, заявнику доведеться довести, що підстави, які зумовлюють його потребу у регулярних поїздках, не зникнуть раніше даного терміну.
Віталій Мошківський у своєму виступі акцентував увагу на основних перевагах, які громадяни України отримали з підписанням Угоди, зазначивши, що підписання змін та доповнень до Угоди є черговим кроком України до запровадження безвізового режиму у відносинах з ЄС.
Також пан Мошківський вказав на появу нових 4-х категорій громадян, що запроваджуються на додачу до чотирнадцяти існуючих, які можуть безкоштовно отримувати багаторазові довготермінові візи, зокрема:
• представники громадських організацій, які регулярно подорожують до держав-членів з метою освітньої підготовки, участі в семінарах, конференціях, у тому числі в рамках програм обміну;
• учасники офіційних програм ЄС з прикордонного співробітництва, таких як Інструмент Європейського Сусідства та Партнерства (ІЄСП);
• представники релігійних громад;
• представники професій, які беруть участь у міжнародних виставках, конференціях, симпозіумах, семінарах або інших подібних заходах, що проводяться на території держав-членів;
Експерти «Європи без бар’єрів» звернули увагу громадськості на спрощенні порядку отримання віз для журналістів (скасовується вимога подання довідки від журналістських профспілок, достатньо клопотання від редакції) та для членів їх команд (операторів, звукорежисерів тощо, які раніше взагалі не були охоплені Угодою).
До вступу змін та доповнень Угоди в дію, українські заявники мають користуватись нормами та регуляція ми, що діють наразі. Незважаючи на кризу, вважають організатори заходу, спостерігається зростання виїзного туризму з України, зокрема, до країн Європейського Союзу попри наявність візового режиму.
Проте досить часто громадяни України, не маючи значного досвіду, зіштовхуються з нововведеннями, за допомогою яких консульські служби намагаються "полегшити своє життя".
Таким нововведенням, яке все активніше входить на ринок консульських послуг, за словами Олександра Сушка, є візові центри – легальні посередницькі структури, які діють згідно з правом ЄС.
Так, за його словами, Візові центри частково вирішують проблему черг біля консульств. Втім, з іншого боку, ці черги стають «віртуальними», особливо напередодні відпусток, коли суттєво зростає потік подорожуючих. Експерт навів приклад з візовим центром Італії, «робота якого спричинила тимчасовий коллапс через перевантаження, в результаті чого подорож для принаймні кількох сотень громадян України була значною мірою зіпсована".
Головний редактор журналу «Український туризм» Юрій Самойлов продовжив тему візових центрів, звернувши увагу на ситуацію, яка виникла з Болгарію, що минулого місяця розпочала співпрацю з Візовим центром. Як відзначив експерт, консульство Болгарії призвичаїлося до значних потоків туристів і до запровадження цієї практики видавало візи подорожуючим протягом 2-3 днів. Проте наразі ситуація дуже змінилася. У візовому центрі, за словами Ю. Самойлова, спочатку не могли справитися з такими великими туристичними потоками, внаслідок чого заявники не могли оформити вчасно візу, втрачали квитки та бронювання готелю. Окрім того, не було надано можливості прямої подачі документів до консульства Болгарії, в той час як консульства інших країн ЄС, що користуються послугами візових центрів, таку можливість надають.
Продовжила тему візового посередництва Ірина Сушко, презентуючи результати дослідження «сірого» та «чорного» ринку віз. Експерт прокоментувала причини процвітання візового посередництва в Україні, наголосивши, що саме непрозорі та високі візові вимоги провокують розвиток комерційних фірм, що за додаткову плату надають інформаційні та консультаційні послуги громадянам-заявникам віз.
За оцінками експертів більше третини заявників звертаються до послуг візових посередників, сплачуючи додаткові кошти за підготовку та розгляд документів.
За результатами дослідження, в Україні діють як легальні, так і напівлегальні візові посередники. Саме звернення до останніх може приховувати ризики для українських заявників. Експерти попереджають, що у випадку допомоги підготовки додаткових документів представниками комерційних фірм, можна наразити себе на небезпеку потрапляння у різні «чорні списки» консульств, Шенгенську інформаційну систему з негативним записом. Нерідко, представники напівлегальних та нелегальних фірм надають некомпетентну та викривлену інформацію, що може спровокувати відмову у наданні візи або анулювання візи під час перетину кордону. Повний текст дослідження знаходиться на сайті організації: www.novisa.org.ua
Представник Департаменту консульської служби МЗС України, зазначив, що відповідні органи влади поінформовані про існування окремих проблем у сфері візового посередництва. З огляду на це, МЗС звернулося до Представництва України при ЄС з проханням опрацювати це питання з Єврокомісією, що має намір провести власне дослідження щодо дотримання цими країнами Візового кодексу ЄС.
Експерти закликали українських заявників не користуватися послугами напівлегальних посередників та наголосили на тому, що шенгенська віза не гарантує в’їзду на територію Шенгенської зони, а це означає, готовим підтвердити наміри поїздки.
Джерело: Європа без Барєрів
Відео: Зеркало мира
