19 травня 2010 року відбулися комітетські слухання на тему «Законодавче забезпечення безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом», організовані Комітетом Верховної Ради України з питань європейської інтеграції спільно з ГІ «Європа без бар’єрів».
Надя Кайданович | Європейський Простір
Метою слухань є обговорення стану та перспектив "візового діалогу" між Україною та Європейським Союзом. Участь у комітетських слуханнях взяли народні депутати України, представники Кабінету Міністрів України, міністерств, відомств, Державної прикордонної служби та громадських організацій.
У вступному слові Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк зазначив, що питання відносин України та ЄС у міграційно-візовій сфері завжди лежить у центрі уваги, адже стосується воно не лише парламенту та уряду, але й кожного громадянина України, який прагне реалізувати своє право на вільне пересування. Б. Тарасюк зауважив, що Угода про спрощення оформлення віз, яка в ступила в дію 1 січня 2008 року, стала першим кроком у напрямку лібералізації візового режиму, проте вона не змогла подолати "дискомфорту" для громадян України, пов’язаного з розширенням Шенгенської зони. Не зміг компенсувати втрат і режим малого прикордонного руху – консульські установи окремих країн або ігнорують положення Угоди про спрощення оформленні віз, або ж трактують їх не на користь українських громадян.
Так, перші слухання на тему "візового діалогу" між Україною та ЄС, які відбулися в червні 2008 року, за словами Голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, виявили 5 системних порушень Угоди – ускладнення процедури видачі віз, перевищення візового збору, невмотивовані відмови у видачі віз, вимога додаткових документів, відмова у видачі довгострокових віз тим категоріям громадянам, які мають на це право відповідно до положень Угоди. Загалом, некоректне ставлення працівників консульських установ до громадян України створює негативну атмосферу навколо взаємин Україна-ЄС та дозволяє політикам спекулювати на цьому "болючому" питанні. Так, зокрема, ідеї щодо скасування безвізового режиму для громадян ЄС, закріплені у 2 законопроектах, на думку Б. Тарасюка, не наблизять надання безвізового режиму для України.
Б. Тарасюк також повідомив, що постійно інформує своїх колег з Європейського парламенту під час засідань Комітету з парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом про проблеми у даній сфері. Наразі, Робоча Група КПС з питань візової політики між Україною та ЄС, за словами Б. Тарасюка, готує кінцеву доповідь щодо просування безвізового режиму між Україною та Євросоюзом, яку буде представлено до обговорення у Верховній Раді України та Європейському Парламенті.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції зауважив, що головною причиною того, що досі не ухвалено "дорожню карту" ЄС до скасування віз для українських громадян, є недосконалість українського законодавства. Саме тому після зустрічі з комісаром Ш. Фюле, який презентував українській владі список необхідних реформ, Б. Тарасюк звернувся з листом до Президента України з проханням сприяти якомога швидшій ратифікації Конвенції Ради Європи №108 щодо захисту персональних даних та Конвенції Ради Європи щодо протидії торгівлі людьми, а також прийняттю закону про захист персональних даних.
Віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко відзначив, що основним зовнішньополітичним вектором для української влади є європейська інтеграція. С. Тігіпко також повідомив, що уряд створив загальний план заходів щодо інтеграції України до ЄС на 2010 рік, який систематизуватиме роботу різних міністерств та відомств. На даний момент, за словами С. Тігіпка, відпрацьовується низка важливих законів в контексті відносин України та Європейського Союзу – зміни до закону про державні закупівлі, закон про єдиного регулятора комунальних тарифів, зміни у митному законодавстві тощо. Окрім того, на переконання віце-прем’єр-міністра, Україні необхідно виробити власну дорожню карту з лібералізації візового режиму та втілювати її в життя. Це, за словами, С. Тігіпка продемонструє Європейському Союзу прагнення України відповідати критеріям ЄС. Віце-прем’єр-міністр також закликав парламентарів та громадські організації спільно втілювати кращу світову практику та боротися за якість законодавства.
Олександр Сушко, член Спільного комітету експертів з питань імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС, провідний експерт ГІ «Європа без бар’єрів» відзначив, що на даний момент Європейський Союз переосмислює свою скептичну позицію щодо запровадження безвізового режиму для громадян України. Зокрема, про це свідчить рекомендація Європейської комісії розглянути можливість надання "дорожньої карти" Україні та Молдові, включена у документ, присвячений річниці Східного партнерства. На думку О. Сушка, впровадження безвізового режиму з Україною буде політичним рішенням, яке надаватиметься з точки зору відповідності технічним критеріям – від законодавчого забезпечення до імплементації прийнятих законів. Серед найбільш важливих кроків України на шляху до лібералізації візового режиму з ЄС О. Сушко відзначив необхідність ратифікації вищезазначених конвенцій Ради Європи; запровадження органу, який відповідатиме за збір та зберігання персональної інформації; регулювання поняття "притулок" у міграційному законодавстві; прийняття закону про державну міграційну службу.
Заступник глави МЗС Павло Клімкін повідомив, що під час останнього засідання спільного візового комітету Україна та ЄС не дійшли згоди щодо внесення змін до Угоди про спрощення оформлення віз відповідно до Візового кодексу. Для Європейського Союзу, за словами П. Клімкіна,ключовими питаннями є легітимізація аутсорсингових центрів, які працюють при консульських установах, для України – уніфікація процедур видачі віз та уніфікація документів. Ще одним вкрай важливим питанням для української сторони є можливість скасування плати за візи (на даний момент мова йде лише про національні візи). П. Клімкін також наголосив на тому, що питання лібералізації візового режиму для багатьох країн ЄС – суто політичне, адже раніше цей процес здійснювався лише щодо держав, які мають європейську перспективу. Окрім того, на думку заступника глави МЗС, також варто пам’ятати про особливе ставлення окремих країн-членів ЄС до запровадження безвізового режиму з Україною. Саме тому, за словами П. Клімкіна, Україні вкрай необхідний внутрішній драфт по ключовим реформам, без впровадження яких політичного поштовху до діалогу про надання «дорожньої карти» не буде. Адже саме прийняття «дорожньої карти» означає роботу за логікою – спочатку техніка, потім політика. Говорячи про термін здійснення усього блоку реформ, П. Клімкін відзначив, що для більшості балканських країн за умов концентрації відповідних зусиль стало можливим запровадження реформ протягом 3-4 років.
Перший заступник Голови Державної прикордонної служби України Павло Шишолін серед основних проблем на шляху України до лібералізації візового режиму з ЄС назвав питання безпеки документів – іноземні паспорти старого зразку, які на 70-80% не зчитуються, не витримують жодної критики з огляду безпеки та створюють черги на кордонах. Не менш важливим, на думку П. Шишоліна, є також необхідність вирішення питання інфраструктури, адже лише незначна частина пунктів пропуску на українських кордонах відповідає сучасним стандартам.
