У рамках святкування Дня Європи в Україні громадська ініціатива «Європа без бар’єрів» провела публічні дебати та суспільну акцію «Долаємо візові бар’єри разом! Європа наш спільний дім!!» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Участь у дебатах взяли Глава представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра, Директор Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України Василь Філіпчук, депутат Європейського Парламенту Павел Залевський, посли та представники посольств країн Європейського Союзу, а також українські експерти та аналітики.
Надя Кайданович | Європейський простір
Олександр Сушко, експерт ГІ «Європа без бар’єрів», у вступному слові зауважив, що українські громадські організації та експерти, які займаються питанням лібералізації візового режиму між Україною та ЄС працюють на 2 фронти – з посольствами та консульствами країн-членів Євросоюзу, намагаючись вплинути на європейську громадську думку та переконати, що українці не створюють для Європи серйозної міграційної загрози, а також з українським урядом та парламентом з метою створити певний громадський тиск, який би спонукав органи влади виконувати усі необхідні завдання та зобов’язання, без яких "жодного безвізового режиму не буде".
За словами експерта, ці вимоги є досить стандартними та нічим особливим не відрізняють від відповідних вимог до інших країн, які прагнуть отримати безвізовий режим з Європейським Союзом. Окрім того, як зауважив О. Сушко, сьогодні ГІ «Європа без бар’єрів» розпочинає інформаційну кампанію з метою роз’яснення громадянам України, чим саме є безвізовий режим, які права він дає, та які права він не дає. Адже, як відзначив експерт, безвізовий режим часто сприймається українцями як абсолютна свобода пересування та можливість працювати в країнах ЄС без необхідності отримувати окремі дозволи. Насправді ж, підкреслив О. Сушко, безвізовий режим – є тільки першим кроком до абсолютної свободи пересування та дає право на короткострокові поїздки до країн ЄС без попереднього оформлення віз. Саме тому, на думку аналітика, важливо пояснити громадянам України усі особливості безвізового режиму вже тепер.
Посол ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра підкреслив, що є єдиною особою серед присутніх, що, відповідно до своїх повноважень, може говорити від усіх країн-членів Європейського Союзу. Він також висловив переконання, що ЄС прагне одного дня побачити Україну державою, яка повністю відповідає усім вимогам, необхідним для запровадження безвізового режиму з Євросоюзом. Як зауважив Посол ЄС, він є громадянином країни, яка територіально знаходиться досить далеко від України, проте має велику українську громаду. На думку пана Тейшейри, чим більше відбувається контактів на рівні громадян, чим більше в українців є можливостей подорожувати до країн Європейського Союзу та спостерігати за тим, як на практиці функціонують ті поняття, про які так часто йде мова — демократія, права людини, вільна економіка,- тим краще. У той же час, як зауважив Глава Представництва ЄС в Україні, беззаперечним є те, що безвізовий режим не повинен негативно впливати на питання безпеки, адже питання контролю на українських кордонах все ще залишається досить проблематичним. Окремої уваги, за словами Жозе Мануеля Пінту Тейшейри заслуговує також і питання безпеки документів. Водночас, протягом останніх років відбулися значні зрушення у питанні лібералізації візового режиму між Україною та ЄС, зауважив Посол. Так, з 2008 року діє Угода про спрощення візового режиму між Україною та ЄС, завдяки якій кількість українців, подорожуючих до країн ЄС значно зросла. Також минулого року було прийнято План дій з лібералізації візового режиму між Україною та Європейським Союзом, який містить перелік усіх необхідних заходів, які Україна повинна вжити для того, щоб отримати безвізовий режим з ЄС.
Депутат Європейського Парламенту від Польщі Павел Залевські відзначив, що розглядає Україну як майбутнього члена Європейського Союзу, адже якщо подивитися на вулиці українських міст, не лише Києва, але й маленьких містечок — цілком очевидно, що більшість їх мешканців хоче бачити Україну в ЄС. За словами євродепутата, впровадження безвізового режиму призведе до збільшення кількості поїздок українських громадян до країн ЄС, та навпаки — адже європейці матимуть змогу більше дізнатися про красу України. В даному випадку, як відзначив П. Залевський, країнам ЄС варто оцінювати Україну інакше, ніж інших сусідів Євросоюзу. Хоча, за словами депутата Європарламенту, це не означає, що Україні не потрібно виконувати зобов’язання, необхідні для впровадження безвізового режиму. Як зауважив П. Залевський, Європейський Союз допомагав Польщі упорядкувати кордони, і відповідну ж допомогу, на його думку, ЄС також повинен надати Україні. Нещодавно, за словами П. Залевського, Європейська Комісія опублікувала звіт щодо прикордонного контролю, який підтверджує, що на кордоні з Україною кількість порушень є мінімальною.
Василь Філіпчук, директор Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України подякував українським громадянам за участь у святкуванні Дня Європи, адже, за його словами, це саме той день, коли європейська ідея об’єднує населення України. На сьогодні, на думку чиновника, візовий режим з ЄС є несправедливим для українців та перешкодою радше для простих громадян, а не злочинців. Як відзначив В. Філіпчук після паузи у виконанні необхідних зобов’язань, українській владі минулого року вдалося прийняти всі закони, зокрема щодо захисту особистих даних, боротьби з торгівлею людьми, що дозволило підписати Плані дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС. На основі цього документу, як зауважив директор Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України, було ухвалено План дій, затверджений Президентом України, що містить перелік усіх необхідних заходів, які потрібно впровадити органам влади протягом найближчих 1-3 місяців для того, щоб виконати першу частину Плану дій. Як підкреслив В. Філіпчук, усі завдання є зрозумілими, а динаміка їх виконання, задана ще минулого року, є вкрай високою. Водночас, за словами представника МЗС, ці завдання є досить складними, оскільки стосуються значною мірою не ухвалення відповідних законів, а їх імплементації. Україна, наголосив В. Філіпчук, повинна довести Європейському Союзу, що вона не становить для нього жодного міграційного ризику. На даний момент, як зауважив В. Філіпчук, тенденції є досить позитивними, що дає підставу для надії, що протягом досить нетривалого проміжку часу Україна відповідатиме усім вимогам, необхідним для отримання безвізового режиму з ЄС.
Посол Фінляндії в Україні Крістер Міккелссон висловив задоволення з приводу того, що за останні 4 роки (саме стільки часу пан Посол перебуває в Україні) дискусія щодо відносин України та Євросоюзу, зокрема і в контексті лібералізації візового режиму, перейшла в практичну площину. Як повідомив К. Міккелссон, він має прекрасне уявлення про візове питання, адже його країна має найдовший зовнішній кордон Європейського Союзу — 1300 км кордону з Росією. За його словами, посольство Фінляндії в Україні видає близько 12 тисяч віз, в той час як в Росії — близько 1 млн. Саме тому, коли мова йде про візові питання, посольство Фінляндії має дуже практичний та безпосередній підхід та намагається зробити все, щоб подорож до ЄС через Фінляндію чи подорож до Фінляндії була максимально простою. Водночас, як підкреслив К. Міккелссон, головна ідея Шенгенської зони — у можливості вільного руху всередині неї — люди, потрапляючи в Шенгенську зону, не повинні зупинятися на прикордонних контрольних пунктах, демонструвати свої паспорти. Саме тому, на думку представника Фінляндії, дуже важливим є контроль на зовнішніх кордонах Європейського Союзу. За останні чотири роки, відбулися значні зрушення у питанні лібералізації візового режиму. Проте для того, щоб ідея вільного руху всередині Європи могла матеріалізуватися, потрібно виконати ще багато практичних завдань, наголосив К. Міккелссон.
Директор Українського інституту публічної політики Віктор Чумак відзначив, що такого роду публічні дебати, коли учасники свята та перехожі можуть задати питання представникам посольств країн-ЄС, експертам, українським чиновникам, дають змогу українським громадянам відчувати свою причетність до розвитку країни. Як зауважив експерт, незважаючи на значну кількість існуючих проблем, він є оптимістом у питанні лібералізації візового режиму з Європейським Союзом. Адже ще з 2000 року був “вмонтований в цей процес” та спостерігав за тим, як змінювалася позиція ЄС щодо цього питання, а “українські кордони ставали професійнішими”. За словами В. Чумака, його оптимізм полягає не у переконанні в тому, що Україна буде виконувати технічні вимоги, необхідні для запровадження безвізового режиму, а в тому що 70% українців хочуть бачити Україну частиною Європейського Союзу. На думку експерта, громадянам України, насамперед, варто вимагати від влади гарантувати їхні права, і тоді зникнуть усі візові бар’єри.
Участь в дебатах взяли також представниці Центру "Ла Страда-Україна" Ольга Калашник та Людмила Ковальчук. Працівники правозахисного центру поділилися з присутніми своєю історією відмови у отриманні віз. За словами експертів, вони двічі цього року не змогли взяти участь в міжнародних заходах своєї організації в Італії та Німеччині, відповідно, через те, що запрошуюча організація – Міжнародна асоціація «Ла Страда» зареєстрована у Нідерландах. Такі ситуації, на думку правозахисниць, свідчать про те, що умови отримання віз до країн ЄС громадянами України в окремих аспектах стали ще більш жорсткими.
У свою чергу, Посол ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра нагадав, що до Європейського Союзу, як і до Шенгенської зони входять більше 20 суверенних держав. І саме у питанні перетину кордонів країни Євросоюзу зберігають свої суверенні права з провадження тієї чи іншої політики. Окрім того, як підкреслив Посол ЄС, жодну країну не можна змусити інтегруватися в Європейський Союз більше та глибше, ніж вона прагне. Обидві цілі створення Шенгенської зони – спрощення пересування в межах її держав та полегшений доступ громадян третіх країн до Шенгену, на думку Жозе Мануеля Пінту Тейшейри, було виконано. Що ж до зазначених випадків, то, як зауважив Посол ЄС в Україні, вони не підпадають під загальні правила та вимагають "більш творчого підходу" відповідних консулів.
В рамках святкування Днів Європи, Європа без бар’єрів розпочала інформаційну кампанію: "Обирай краще життя! Живи без кордонів" та "Ні візовому режиму! Європа – наш спільний дім!", мета якої роз’яснити українським громадянам переваги та особливості безвізового режиму у відносинах з ЄС.
З метою адвокації свободи пересування у всій Європі, громадська ініціатива "Європа без бар’єрів" підготувала та розповсюдила плакати та листівки, що відображають ідею громадської кампанії за скасування віз та необхідності проведення реформ, що наближують країни до безвізового режиму з ЄС.
