6-го листопада 2013 року за участі громадськості відбулись парламентські слухання “Безвізовий режим між Україною та ЄС: перспективи та нові можливості для громадян України”
Рішення про проведення Парламентських слухань з питань візової лібералізації було прийняте під час засідання Комітету з питань європейської інтеграції, що відбулось у червні цього року за участю незалежних експертів та представників громадськості.
Результатом тісної співпраці членів Комітету та представників новоствореної науково-експертної ради про комітеті, стало вироблення рекомендацій що сприятимуть завершенню Україною завдань та критеріїв першої законодавчо-планувальної фази Плану дій з візової лібералізації. До проекту рекомендацій було залучено і пропозиції фахівців ГО «Європи без бар’єрів», що всі три роки виконання ПДВЛ здійснюють його системний моніторинг.
Очікується, що розгляд та прийняття Верховною Радою рекомендацій, що стали результатом співпраці парламенту та громадськості, відбудуться в 20-х числах листопада.
Для посилення фахової експертизи прогресу України у процесі візової лібералізації Комітет з європейської інтеграції ВРУ залучив експертів профільних громадських організацій та незалежних аналітичних центрів, що проаналізували стан справ та вказали на найбільші ризики щодо виконання ПДВЛ.
Таким чином громадські активісти та експерти опинились на трибуні Верховної Ради і скористались шансом донести до парламентарів, інших учасників слухань, радіо- та телеаудиторії свої оцінки, пропозиції та вимоги.
Ірина Сушко, – керівник «Європи без бар’єрів», з трибуни ВР констатувала, що прогрес України на шляху до безвізового режиму з ЄС є нерівномірним та диспропорційним. Найбільш важливі нормативно-правові акти в рамках виконання ПДВЛ були ухвалені в період з травня – жовтня 2011 року, після чого рух суттєво уповільнився. Такий вибірковий та хаотичний рух, на думку Ірини Сушко, спричиняє не завжди якісну підготовку законодавства, передбаченого першою фазою Плану дій та змушує «переписувати» окремі законопроекти, як це було із Законом про захист персональних даних та законопроектами у сфері боротьби з корупцією.
Також Ірина розповіла про невтомну адвокаційну роботу «Європи без бар’єрів» на різноманітних європейських майданчиках, спрямовану на зміну суспільного сприйняття майбутнього скасування віз у найбільш «скептичних» країнах-членах. Вона звернула увагу присутніх до виставки «Візи? Навіщо?», яка експонувалась в різних країнах Європейського Союзу та нарешті цього дня була виставлена в стінах українського парламенту.
Від візового режиму страждають законослухняні громадяни, – зауважила насамкінець пані Сушко та закликала представників Верховної Ради прискорити вирішення завдань, що лежать у сфері боротьби з корупцією та дискримінацією.
Нетрадиційними була аргументи директора європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» Дмира Шульги, який, обґрунтовуючи необхідність змін до антидискримінаційного закону (без чого неможливо виконати ПДВЛ), навів приклад героїв телепрогарми “Наша Раша”. Якщо таких закон буде прийнято, то «фрезеровщик з нетрадиційною сексуальною орієнтацією Іван Дулін не зможе бути звільнений своїм начальником Міхаличем виключно за те, що у нього інша сексуальна орієнтація. Або отримати меншу зарплатню. Але більше того… чому всі кажуть про сексуальні меншини? Ні, цей закон про заборону на підставі сексуальної орієнтації, тобто і «більшини» так само будуть забезпечені. Якщо раптом уявити ситуацію, що Іван Дулін буде начальником Міхалича. Так само він не зможе звільнити або надавати меншу оплату праці Міхаличу виключно за те, що у нього інша сексуальна орієнтація. Тобто це не про сексуальні меншини, це – про рівність всіх громадян».
Виступ від незалежного експертного кола продовжив Олександр Сушко, – Національний координатор Української національної платформи громадського Форуму Східного Партнерства, що навів оцінку щорічних витрат громадян України на отримання шенгенських віз, що обраховується приблизно в 40 мільйонів євро – без урахування додаткових витрат на транспорт, на проживання, інші обставини, пов’язані з отриманням віз. «40 мільйонів євро – це така сума, яка в принципі більше, ніж вартість впровадження усіх тих реформ, які залишились в рамках ПДВЛ. Тобто впровадити ці реформи, які від нас очікує ЄС і отримати безвізовий режим – дешевше, ніж щороку українці витрачають на шенгенські візи», – зауважив Сушко.
Не бажаючи часом виконувати складні рішення та приймати непопулярні законопроекти, влада повинна розуміти, що питання візової лібералізації не є предметом суто двосторонніх відносин Україна-ЄС, зазначив експерт. Для Європейського Союзу – це предмет їхньої політики стосовно цілого регіону тих країн, які претендують на безвізовий режим, і щодо них вироблено певний стандартний пакет критеріїв, вимог, які відкривають шлях до безвізового режиму. Тому нереалістично очікувати, що Євросоюз запровадить різні стандарти для різних країн, які підірвуть його, власне, право вимагати реформ від інших, якщо від України ці реформи не будуть вимагатися.
Експерти ГО «Європа без бар’єрів» звернули увагу на досвід країн, які втілили і пройшли шлях візової лібералізації. Вони дуже подібні до нас, бо належать або до домінуючої православної культури такі, як Сербія, Чорногорія, Македонія, Молдова, або навіть до мусульманської культури, як Албанія і Боснія. Ті країни мають дуже подібні проблеми зі сприйняттям новацій та певних контроверсійних змін, які не всім зрозумілі у суспільстві. Але вони взяли на себе відповідальність і зрозуміли, що вартість впровадження реформ, вартість безвізового режиму і свободи пересування в сучасному світі значно вище ніж вартість суто традиційного розуміння деяких цінностей.
Сподіваємось на те, що парламент невдовзі ухвалить не лише рекомендації парламентських слухань, але і ті закони, що загадані в рекомендаціях, і яких досі бракує для завершення 1-ї фази ПДВЛ.
Щойно проект рекомендацій буде ухвалено парламентом, ми розмістимо його на нашому сайті.
