Про міфи та стереотипи сприйняття українських мігрантів іспанцями і навпаки, міграційну взаємодію між Україною та Іспанією та інші дотичні питання обговорювались 19 липня у Києві, під час презентації результатів дослідження «Українсько-іспанський міграційний вектор: переваги та ризики в контексті візової лібералізації». Організатори заходу – ГІ “Європа без бар’єрів” у співпраці з Центром міжнародних зв’язків, Барселона (CIDOB).
Надя Кайданович/ Європейський Простір
Єлена Санчез-Монтіяно, Центр міжнародних зв’язків, Барселона (CIDOB), презентуючи результати дослідження, зосередилася, зокрема, на демографічних характеристиках української спільноти в Іспанії. Так, за її словами, на сьогодні спостерігається незначний гендерний дисбаланс, і кількість українських жінок в Іспанії є дещо більшою, ніж чоловіків. Окрім того, незважаючи на еволюцію в напрямку присутності осіб старшого віку, українська спільнота все ще залишається молодою.
Помітним також є збільшення кількості дітей, народжених мігрантами під час перебування в Іспанії. Загалом відповідно до офіційних даних, в Іспанії проживає 86316 українців, що робить українську спільноту мігрантів третьою за чисельністю з країн Центрально-Східної Європи (після Румунії та Болгарії). Найбільшою мірою кількість українських мігрантів в Іспанії, за словами експерта, збільшилася в період з 2000 до 2008 року, і незважаючи на економічну кризу, все ще продовжує зростати і сьогодні. Найбільша концентрація українців, як відзначила Є. Манчез-Монтіяно, спостерігається в п’яти регіонах – Мадрид, Каталонія, Валенсія, Андалузія та Мурсія. Щодо статусу українських мігрантів, то випадки нелегального перебування з 2001 року значно скоротились (з 65% до 12%) здебільшого завдяки регуляційним процесам, проведеним іспанським урядом весною 2005 року. Окрім того, як свідчать опитування українських мігрантів, процедура отримання візи значно спростилася, особливо після вступу в дію Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС.
Говорячи про сприйняття українських мігрантів в іспанському суспільстві, Є. Санчез-Монтіяно відзначила, що в цілому українська громада є непомітною. Так, згідно з результатами моніторингу медіа, менше ніж 5% новин прямо стосувалися українських мігрантів. В окремих випадках присутність українців в Іспанії пов’язувалася з негативним явищами (мафія, гендерне насильство тощо), які зазвичай асоціюються з ширшими категоріями мігрантів. Разом з тим, у місцях високої концентрації українців спостерігається загалом позитивне сприйняття. Так, опитані експерти характеризують українців як працьовитих, освічених та відповідальних людей.
Щодо організованої участі та інституційної залученості українського громадського руху, то, як наголосила експерт, основна діяльність українських товариств в Іспанії зосереджена на наданні базової юридичної консультації. Водночас відносини з державними інституціями Іспанії опитані представники адміністрацій та асоціацій оцінили як позитивні та щирі. Ще однією особливістю інституційних зв’язків з українською громадою є відсутність конкретних планів чи програм виключно для цієї спільноти. За таких умов, як вважають експерти, існує необхідність винесення відносин на новий рівень інституційного обміну. Окрім того, вони також наголошують на необхідності спрощення та покращення візових процедур, приділяти увагу інтеграції другого покоління мігрантів, підкреслювати різноманітність української спільноти та її відмінність від інших, а також збільшити координацію та співпрацю між різними учасниками громадянського суспільства України.
Ірина Сушко, керівник громадської ініціативи "Європа без бар’єрів", відзначила тісний взаємозв’язок візової та міграційної політики, адже очевидно, що існує багато шляхів потрапляння українських мігрантів до країн-членів Європейського Союзу, зокрема, Іспанії, одним з яких є отримання візи категорії D. Так, як зауважила І. Сушко, фахівці стверджують, що наявність візового режиму не стримує мігрантів від в’їзду до тих країн, які вони вважають привабливими. Так, за її словами, порівняно з іншими країнами Західної Європи – Іспанія є дуже важливим напрямком для українців, не лише мігрантів, але й туристів. Так, в 2011 році відповідно до офіційної статистики консульствами Іспанії було видано більше 53 тисяч віз українським громадянам. Водночас, рівень відмов складає 5%.
Консул Іспанії в Україні Хорхе Урбіола Лопес де Монтенегро говорив про позитивні тенденції у видачі віз громадянам України. Так, у 2009 році було видано більше 10 тисяч віз, у 2010 – більше 20 тисяч, а в 2011 році – більше 53 тисяч. Цього ж року планується збільшити цей показник до 70 тисяч виданих віз. окрім того, за словами консула, рівень відмов становить менше 1%. Окрім того, як зауважив він, існує неписане правило, згідно з яким дату візової співбесіди після отримання відповідного запиту призначають протягом 24 годин, а розгляд документів відбувається протягом 5 днів. Тому, на думку Хорхе Урбіоли Лопеса де Монтенегро, стереотип щодо складної процедури отримання іспанської візи не відповідає дійсності.
Результати української частини дослідження, які представила Мар’яна Кузьо, експерт громадської ініціативи "Європа без бар’єрів", розвінчують побоювання щодо українців як джерела міграційної загрози. Так, за словами експерта, переважна більшість мігрантів мають вищу або ж середню освіту та виконували в Україні кваліфіковану або високваліфіковану роботу. Водночас, їхня робота в Іспанії є низькокваліфікованою та не потребує спеціальних знань та навиків. Серед причин, що спонукали їх до зміни країни проживання, мігранти здебільшого називають низьку заробітню плату (69%), відсутність роботи (17,24%), створення сім’ї (8,04%), а також незадоволення політичною ситуацією в Україні 3,44%). Щодо правового статусу українців в Іспанії, то 85% респондентів відзначили, що вони в’їхали, перебувають та працюють в цій країні легально, що, на думку експерта, є досить позитивною тенденцією, яка руйнує стереотипи щодо пошуку українцями нелегальних шляхів виїзду за кордон. Окрім того, 79% опитаних категорично проти нелегального перебування в Іспанії, для 59% принципово важливий легальний статус їхньої роботи. Щодо послуг, які використовували українці для виїзду в Іспанію, то більшість респондентів відзначило, що користувалися міжособистісними зв’язками, допомогою родичів та друзів – 46%, приватних осіб – 24%.
Говорячи про мету перебування в Іспанії, М. Кузьо зауважила, що здебільшого (69%) це заробіток грошей. Цікавим, на думку експерта, є те, що для 13% стимулом для виїзду стало влаштування особистого життя. Водночас з метою навчання до Іспанії виїхало 6%, що свідчить про інтенсифікацію міжкультурних та наукових зв’язків. Важливо також відзначити, що абсолютна більшість опитаних українців мають право на працю (87,4%), тоді як лише 11% респондентів такого права не мають. Щодо проблем, з якими стикають українці в Іспанії, то найпоширенішою, як відзначила М. Кузьо, є мовна проблема (62%). Цікаво, що у випадку виникнення проблем, більшість українських мігрантів звертається друзів та родичів (31%), а також місцевих органів влади (31%). Відповідаючи на питання щодо запланованого часу свого перебування в Іспанії, більшість респондентів не могла визначитися з відповіддю (71,3%). Основною причиною такого вагання є соціально-економічна криза та політична ситуація в Україні.
Незважаючи на те, що Україна та Іспанія знаходяться практично на протилежних кінцях Європи, рівень контактів між українським та іспанським суспільствами зростає швидше в пропорційному відношенні, ніж рівень контактів з суспільствами інших країн Західної Європи. Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, консультант дослідження, відзначив, що даний проект є справді знаковим як для українського громадянського суспільства, так і для іспанського аналітичного середовища, з огляду на зростаючу протягом останніх років кількість контактів на усіх рівнях. Протягом останніх років можемо спостерігати, що кількість подорожуючих до Іспанії все більше зростає (і навіть швидше, ніж рівень мігруючих в цю країну). Відповідно і рівень зростання кількості віз, виданих іспанським консульством, є значно вищим порівняно з консульствами інших європейських країн. Загалом, як підкреслив експерт, такі проекти дозволяють долати відстань між Східною та Західною Європою.
Джерело: Європейський Простір
