15 листопада у Києві під час прес-конференції експерти провідних українських аналітичних центрів за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” оприлюднили результати другого етапу громадського моніторингу виконання Порядку денного асоціації (ПДА). Цей базовий документ визначає пріоритети, щодо яких Україна повинна негайно вжити дії для підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Надя Кайданович | Європейський простір
У своєму вступному слові голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко зауважила, що моніторинг проводився протягом липня – жовтня 2010 року та передбачав аналіз 69 пріоритетів в рамках ПДА, а також 3 "додаткових", до яких належать адміністративно-процедурна реформа в публічній адміністрації, розвиток місцевого самоврядування та адміністративно-територіальна реформа. За словами експерта, з них Україна виконала лише 4 пріоритети, 55 перебувають у стадії виконання, в той час як 10 пріоритетів невиконані станом на сьогодні. До невиконаних, зокрема, належать питання дотримання прав людини та забезпечення основних свобод, інформаційного контролю, охорони навколишнього середовища тощо. Окрім того, як зауважила експерт, якоїсь сутнісної позитивної динаміки впровадження євроінтеграційних реформ не зафіксовано, навпаки – спостерігається певна стагнація. Також, на думку Ю. Тищенко, є певний брак дискусії щодо українського інтересу та дій влади у цій сфері. Разом з тим, експерт також наголосила, що інформації достатньо повністю лише щодо 2 пріоритетів, в той час як про хід реалізації 11 питань інформацію не оприлюднено. Водночас, додалася ситуація, пов’язана з набуттям чинності редакції Конституції від 1996 року, що призводить до законодавчої нестабільності.
Ігор Коліушко, Голова Правління Центру політико-правових реформ, серед ключових проблем відзначив те, що Конституційний Суд України використовується як політичний інструмент. Не менше занепокоєння, на думку експерта, викликає те, що Закон "Про Кабінет Міністрів України", прийнятий 7 жовтня, надає ширші повноваження Президенту у відносинах з Урядом. Окрім того, як повідомив І. Коліушко, закон в тій редакції, в якій його було надіслано на підпис Президенту, містив норми, за які Верховна Рада України не голосувала. Тому, за словами експерта, не виключено те, що через якийсь час, закон буде скасовано через порушення процедури. І. Коліушко також виокремив ключові негативні тенденції, серед яких – залежність українських судів, а також неухвалення "антикорупційного пакету", що включає 3 законопроекти, які повинні привести українське законодавство у відповідність до міжнародних стандартів. Окремо виділив експерт питання прийняття закону "Про доступ до публічної інформації", над яким працювало широке коло громадських організацій, журналістів, експертів. Так, як зауважив Голова Правління Центру політико-правових реформ, до пунктів які не влаштовують владу, належать розширення кола суб’єктів, які зобов’язані оприлюднювати та надавати інформацію, а також скорочення термінів надання відповіді на інформаційні запити.
Ірина Солоненко, директор Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження", наголосила на тому, що оцінка здійснення Україною реформ, визначених Порядком денним асоціації між Україною та ЄС, є одним із ключових пріоритетів діяльності Фонду. Окрім того, на переконання І. Солоненко, усі ці реформи Україна повинна здійснити насамперед задля того, щоб стати справді європейською країною. Директор Європейської програми МФВ також підкреслила, що метою проекту є не критика влади, а вплив на покращення реалізації ПДА. В цьому контексті, на думку І. Солоненко, надзвичайно важливою є співпраця з державними органами влади. Окрему увагу І. Солоненко звернула на те, що українські консульства в країнах-членах Європейського Союзу перестали цього року видавати волонтерам, представникам громадських організацій довготермінові візи, внаслідок чого, вони змушені повертатися додому.
Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський зауважив, що ключовими питаннями у сфері торгівлі залишається гармонізація системи технічного регулювання відповідно до директив ЄС – та робота, яка, на думку експерта, вимагає постійної уваги. На сьогодні, як відзначив І. Бураковський, підготовано велику кількість документів, проте їх необхідно об’єднати в рамках однієї стратегії. Однією з ключових є також сфера державних закупівель. Так, за словами І. Бураковського, прийняття Закону України "Про здійснення державних закупівель" є безумовно позитивним кроком, проте наразі постає питання в його ефективній імплементації. Окрім того, наразі стоїть питання щодо узгодження спрощення торговельних та митних процедур з адміністративною реформою. Загалом, на думку, експерта, на даний момент склалася ситуація, коли документи, стратегії розроблено, проте з імплементацією "виникають проблеми".
Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко зауважив, в свою чергу, що питання лібералізації візового режиму з ЄС, зокрема, є таким, щодо якого в уряду є "суттєвий мотиватор" – прагнення отримати План дій щодо безвізового режиму між Україною та Євросоюзом, який значною мірою підштовхував органи влади до дій. Так, прогрес спостерігається насамперед у сфері нормативно-правового регулювання, зокрема, було прийнято Закон України "Про захист персональних даних". Водночас, постає питання щодо фінансування його імплементації, оскільки, як відзначив експерт, Міністерство фінансів України все ще не погодилося виділити окрему бюджетну лінію. Окрім того, надзвичайно важливим кроком, на думку О. Сушка, є прийняття Верховною Радою України Закону "Про ратифікацію Конвенцію Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми" у вересні 2010 року. Разом з тим, необхідне також прийняття окремих законодавчих актів та інституційних рішень, а також створення відповідного органу з координації протидії торгівлі людьми. Ще одним прогресом є ухвалення нової концепції інтегрованого управління кордонами, втілення якої, як підкреслив О. Сушко, потребує активної співпраці між митними та прикордонними службами, СБУ тощо. Разом з тим, за словами експерта, існують побоювання, що концепцію було прийнято владою лише для того, щоб мати ще один додатковий аргумент під час переговорів про План дій щодо безвізового режиму. Безумовно позитивним кроком, на думку О. Сушка, є також підписання Стратегічної угоди про співробітництво України з Європолом, після чого очікується також підписання відповідної Операційної угоди. Важливим також є і завершення формування спільної комісії з питань демаркації сухопутного кордону між Україною та Росією, що дозволяє сподіватися, що "перший стовпчик на українсько-російському кордоні" буде незабаром встановлено, відзначив експерт. Водночас, питання щодо демаркації морського кордону наразі залишається відкритим. О. Сушко також повідомив, що надалі (за умови, що Україна отримає цей документ) аналіз здійснення реформ проводитиметься в контексті Плану дій щодо безвізового режиму між Україною та ЄС.
Ганна Голубовська-Онісімова, Президент Всеукраїнської екологічної громадської організації "Мама-86", відзначила важливість включення до переліку Матриці Фюле пункту про необхідність підготовки та прийняття до кінця 2010 року Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року. Водночас, занепокоєння експерта викликає можливість послідовної фінансової підтримки усіх запланованих заходів. Окрім того, непокоїть експертів також ініціатива Міністерства регіонального розвитку і будівництва, яке планує винести на розгляд Кабінету міністрів України рамковий законопроект про удосконалення дозвільної системи в будівництві, який фактично робить необов’язковою екологічну експертизу. Наразі, за словами експерта, екологічні організації здійснюють аналіз цієї ініціативи та узгоджують спільні кроки.
