27 жовтня у Києві відбувся круглий стіл “Шенгенські консульства в оцінках і рейтингах: підсумки громадського моніторингу видачі віз країн-членів ЄС громадянам України (четверта хвиля)”, організований Громадською ініціативою “Європа без бар’єрів”. Активними учасниками заходу стали представники МЗС України, Верховної Ради України, Представництва ЄС в Україні, посольств та консульств країн Євросоюзу та громадських організацій.
Надя Кайданович | Європейський простір
У своєму вступному слові керівник ГІ «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко зауважила, що питання видачі віз консульствами ЄС все ще залишається чутливою темою для українців. За словами експерта, важливо, щоб ця тематика, яка найчастіше пов’язана з критикою зі сторони українських ЗМІ та пересічних громадян, була доповнена якісною експертизою. Саме тому представники ГІ «Європа без бар’єрів» влітку цього року провели дослідження, за допомогою поєднання нових методик дали оцінку практиці видачі віз консульствами країн Євросоюзу та склали рейтинги консульських служб.
Директор Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження" Ірина Солоненко, в свою чергу, наголосила на тому, що діяльність Громадської ініціативи "Європа без бар’єрів" – приклад того, як об’єднавшись та системно здійснюючи свою роботу, громадяни можуть істотно впливати на стан справ в тій чи іншій сфері. І. Солоненко також відзначила важливість політичного контексту у питанні лібералізації візового режиму, який, на думку експерта, наразі є досить сприятливим, оскільки обидві сторони проявляють волю та розуміння необхідності здійснення серйозних реформ, зокрема, українською владою.
Заступник Міністра закордонних справ України Павло Клімкін підкреслив важливість ідеї громадського моніторингу видачі віз громадянам України, оскільки в той час як окремі консульства країн ЄС вже досягли певного рівня консульської практики, інші ще знаходяться на цьому шляху. П. Клімкін також акцентував на історичній важливості того діалогу, який сьогодні ведуть Україна та Європейський Союз. Так, за словами представника МЗС, в той час, коли Європейська політика сусідства розроблялася, чиновники ЄС говорили про можливість запровадження безвізового режиму з Україною як про дуже віддалену перспективу. Проте пройшло декілька років, і Україна отримала Угоду про спрощення візового режиму з ЄС, яка, незважаючи на всі занепокоєння та сумніви щодо її імплементації, розвивається дуже динамічно. Так, зокрема, у 2009 році українці отримали більше 1 млн. шенгенських віз, понад 40% з яких були безкоштовними. Не менш показовими, на думку П. Клімкіна, є показник відмов у видачі віз, який на 2007 рік становив 14%, тоді як вже у 2009 році він складав 4%, і продовжив знижуватися протягом перших 9-ти місяців 2010 року. Як зауважив Заступник Міністра закордонних справ України, це особливо важливо з огляду на один із ключових "неписаних критеріїв" просування до безвізового режиму, згідно з яким країна розглядається як реальний претендент на лібералізацію візового режиму з ЄС, якщо частка відмов у видачі віз становить менше 3%. Торкаючись питання імплементації Угоди про реадмісію, П. Клімкін зазначив, що цей процес проходить досить успішно, що демонструють відгуки представників прикордонних служб.
Аналізуючи досягнення української влади з моменту започаткування безвізового діалогу з ЄС у 2008 році, заступник Міністра закордонних справ України зауважив, що протягом цього періоду було пройдено підготовчу фазу, встановлено дієві контакти між відповідними міністерствами та відомствами, а також здійснено значну кількість візитів та місій. Наслідком чого, власне, і стало рішення про перехід до операційного етапу, прийняте у червні. Саме на цьому етапі, як підкреслив П. Клімкін, надзвичайно важливим є саме виконання технічних критеріїв, визначених Планом дій – базовим документом, про можливість розробки і затвердження якого було прийнято 25 жовтня 2010 року під час засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС.
Також П. Клімкін повідомив, що українською стороною детально вивчається досвід балканських країн щодо лібералізації візового режиму з ЄС, проводяться численні консультації та аналізуються сильні та слабкі сторони. На сьогодні ж, за словами представника МЗС, успішно пройдено попередній "дипломатичний" етап. Так, зокрема, у ЄС не було практично жодних додаткових запитань та уточнень щодо відповідей України на "запитальник" щодо безвізового режиму. П. Клімкін висловив сподівання, що новий операційний етап буде не менш успішним, хоч і зауважив, що цей процес є надзвичайно комплексним та складним і не допускає політичних рішень, оскільки критерії оцінки дій будуть суто технічними.
Акцентував увагу заступник Міністра закордонних справ України також і на питанні малого прикордонного руху. Так, за словами П. Клімкіна, ті угоди, які сьогодні діють між Україною та Польщею, Словаччиною та Угорщиною, виконуються практично без порушень. Водночас, він висловив сподівання, що згодом Україна зможе розширити зону малого прикордонного руху з нинішніх 30 до 50 км ("формула 50+").
Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк повідомив, що 19 травня 2010 року відбулися комітетські слухання на тему: «Законодавче забезпечення безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом», під час яких було названо 5 системних порушень дотримання Угоди про спрощення візового режиму між Україною та ЄС. За результатами слухань було вироблено рекомендації, направлені Президенту та уряду України. Так, за словами Б. Тарасюка, з того часу було прийнято низку законів, зокрема закон "Про захист персональних даних" та ратифіковано конвенцію Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми. Водночас, усі ці позитивні кроки, як зауважив голова комітету ВРУ з питань європейської інтеграції, затьмарюються непослідовністю дій уряду – скасуванням рішення про запровадження державної міграційної служби. Не менш непослідовним є парламент – так, зокрема, рішенням більшості ВРУ двічі переносила слухання щодо набуття чинності Конвенції про боротьбу з корупцією. Серед інших необхідних кроків Б. Тарасюк також назвав подальше просування законодавства у сфері захисту персональних даних, прийняття концепції міграційної політики, запровадження інституту притулку тощо. Він також запевнив, що українська частина спільного комітету постійно інформує своїх колег з Європарламенту щодо стану імплементації угоди про спрощення візового режиму та просування України до його лібералізації. Так, зокрема, за словами Б. Тарасюка, 4-5 листопада 2010 року відбудеться засідання Комітету з міжпарламентського співробітництва між Україною та ЄС.
Провідний експерт ГІ «Європа без бар’єрів» Олександр Сушко наголосив на тому, що рейтинги не є самоціллю, а швидше зорієнтовані на те, щоб на основі якісних та кількісних показників виявити кращі приклади у консульській практиці та продемонструвати певні недоліки. О. Сушко відзначив, що результати досліджень консорціуму зазвичай дуже близькі до офіційних даних, що говорить про їхню високу достовірність. Експерт також виділив 2 компонента досліджень, серед яких один – об’єктивні дані, які показують явища, з якими зіткнувся заявник – час очікування в чергах, очікування рішення консульства тощо, другий – суб’єктивні враження заявника, зокрема, обгрунтованість відмови у видачі візи, ставлення працівників консульства до заявників тощо.
Коментуючи результати дослідження, експерт ГІ «Європа без бар’єрів» зауважив, що все ще зберігається складна процедура заявки на довгострокову візу, про що зокрема свідчить певна "стабільність" показника кількості отримувачів візи цієї категорії, який досягнув 12% та не росте далі. Акцентував увагу О. Сушко також і на тенденційних відмінностях у показниках консульських установ різних країн, що, за припущенням експерта, може свідчити про певний політичний компонент прийняття рішення.
Щодо показника відмов, то він, за словами О. Сушка, за останні 2 роки практично не змінювався і згідно із дослідженням, проведеним у серпні цього року становив 7%. Традиційно абсолютна більшість виданих консульствами країн ЄС віз належить до категорії С – 89,1%, і лише 0,8% віз з терміном дії понад 1 рік, що є дуже незначною кількістю. Консульствами-рекордсменами з видачі багатострокових віз є консульства Угорщини на Закарпатті, а також консульства Польщі та Естонії (єдина країна з 10% віз тривалістю понад 1 рік). Найбільше ж багатострокових віз (середній показник – 29,1%) видали консульства Польщі, Угорщини, Естонії та Словаччини.
Покращується, як зауважив О. Сушко, і ситуація з чергами біля консульських установ. Так, 55% заявниківпровели в черзі не більше, ніж півгодини. Основною причиною, на думку експерта, є покращення інституційної спроможності консульств, а також поширення практики використання посередницьких візових центрів. Щодо термінів розгляду документів, то понад 14% громадян очікували на рішення від 1 до 5 днів, і 53,3% – до 10 днів. Відсоток безкоштовних віз, згідно із дослідженням громадської ініціативи,становив 31,1%. Водночас, до пільгової категорії відносили себе 40-45% заявників. Лідерами з видачі безкоштовних віз стали Латвія, Чехія та Словаччина.
Експерт Громадської ініціативи "Європа без бар’єрів" Оксана Гирич зауважила, що найбільшу кількість відмов у видачі віз отримали заявники, що зверталися до консульських установ Іспанії, Італії та Греції. Разом з тим, найбільш "дружніми" виявилися консульства Угорщини, Польщі, Словаччини та Словенії. Експерт також акцентувала увагу на тому, що найбільш поширеною причиною відмови була недостатня переконливість мети поїздки. Окрім того, часто відмовляли заявникам з "чистими" паспортами.
Керівник ГІ «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко, підсумовуючи результати частини дослідження, що містила більш суб’єктивні питання, зауважила, що недружнє, байдуже чи навіть хамське ставлення працівників консульських установ вражає заявників навіть більше, ніж відмова у видачі візи. Хоча загалом, як зазначила І. Сушко, експерти були приємно вражені високими оцінками українських заявників. Так,лідерами у даній "категорії" виступають Латвія, Словенія та Німеччина, аутсайдерами – Португалія, Чехія та Греція. Не менш важливою, за словами керівника ГІ «Європа без бар’єрів», є також політика інформування консульств, адже причиною більшості відмов у видачі візи була неготовність та непоінформованість заявника. Згідно з результатами дослідження, найкраще інформують консульські установи Словенії, Фінляндії та Латвії, найгірше – Австрії, Бельгії та Португалії. Що стосується оцінки заявниками умов подачі та отримання документів, то найвищі оцінки від заявників отримали Нідерланди, Бельгія та Данія. Найбільш обгрунтованим є список документів у консульств Литви, Швеції та Фінляндії.
Своїми думками поділилися також експерти та представники регіональних організацій учасників ГІ «Європа без бар’єрів». Так, зокрема, Андрій Лепак, координатор трьох моніторингових досліджень практики видачі віз консульськими установами Республіки Польща та Чеської Республіки у м.Львові висловив занепокоєння значними чергами під консульством Польща у Львові та висловив сподівання, що ситуація зміниться після відкриття нового приміщення.
Денис Кузьмін, науковий співробітник та координатор Європейських програм Центру міжнародних досліджень, висловив занепокоєння недостатньою поінформованістю громадян про роботу консульства Польщі в Одесі, що веде до збільшення кількості відмов та неприємного здивування при отриманні національної візи, а не шенгенської.
Володимир Кіпень, голова Донецької обласної громадської організації Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу, вказав на проблеми роботи консульства Греції у Маріуполі, серед яких, зокрема, велика кількість відмов, нерозуміння заявниками причини відмови (найбільш поширені – неукомплектованість документів, можливість неповернення в Україну, сумнівність вказаної мети поїздки), а також тривале очікування в чергах, що створює для заявників із інших міст проблему вчасного повернення додому.
Андрій Крижевський, заступник директора регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в м. Ужгород, звернув увагу на позитивні приклади роботи консульських установ – консульства Угорщини у м. Берегово, де заявник може подати документи та отримати паспорт протягом 15 хвилин. Відзначив фахівець також і надзвичайно позитивну стабільну динаміку консульства Словаччини у м. Ужгороді.
Посол Фінляндії в Україні Крістер Міккелссон зауважив важливість дослідження, що дозволяє консульствам країн ЄС критично оцінити якість надання послуг. На думку К. Міккелссона, найбільш важливим є не те, яке місце посіла та чи інша країна порівняно з іншими, а те, наскільки якісно її консульства виконують свою роботу. Посол також запевнив, що результати дослідження будуть детально вивчені, проте зазначив, що рейтинги не завжди можуть повністю об’єктивно відобразити ситуацію. Так, наприклад, на кількість виданих віз консульством Фінляндії також впливає те, що досить незначна кількість громадян України подають документи на отримання візи.
За результатами дослідження Громадська ініціатива "Європа без бар’єрів" також підготувала сертифікати якості консульських послуг, які оцінюють діяльність консульств країн ЄС відповідно до 3-х складових: перша – об’єктивні показники (тривалість перебування в чергах, час очікування рішення, частка довготермінових, багаторазових віз тощо), друга – суб’єктивна оцінка заявниками якості сервісу, і третя – рівень відмов у видачі візи.
Круглий стіл був проведений за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження"
