31 липня у Києві відбувся брифінг “Візові сюрпризи літа 2012”. Під час заходу, організованого Громадською ініціативою “Європа без бар’єрів” за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”, експерти обговорили питання змін до Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС, діяльності посередницьких Візових центрів, пастки “сірого” й “чорного” ринку віз та інші.
Надя Кайданович/Європейський Простір
Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, зауважив, що, незважаючи на кризу, ми можемо спостерігати зростання виїзного туризму з України, зокрема, до країн Європейського Союзу попри наявність візового режиму. Проте досить часто громадяни України, не маючи значного досвіду, зіштовхуються з якимись нововведеннями, за допомогою яких консульські служби намагаються "полегшити своє життя".
Таким нововведенням, яке все активніше входить на ринок консульських послуг, за словами експерта, є візові центри – легальні посередницькі структури, які діють згідно з правом ЄС. Разом з тим, їхня діяльність викликає "критичний інтерес", насамперед через необхідність сплати додаткових коштів під час оформлення віз. Так, навіть ті, хто звільнені від консульських зборів, повинні платити за послуги візових центрів. Окрім того, зникає прямий контакт між заявником та консульським службовцем, а візовий центр виступає в ролі первинного фільтру, який перевіряє надані документи та доставляє їх до консульства.
Водночас, як наголосив директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, траплялися нарікання заявників на недостатню компетентність працівників візових центрів. Разом з тим, як відзначив експерт, дослідження вказують на те, що застосування такого інструменту як візові центри постійно розширюється. Так, за його словами, це вирішує проблему черг біля консульств. Проте, з іншого боку, ці черги "переміщуються у віртуальний простір", особливо напередодні відпусток, коли суттєво зростає потік подорожуючих. "Зокрема, цього літа ми спостерігали випадок, коли перевантаження візового центру спричинило тимчасовий колапс. Мова йде про Італію, візовий центр якої почав кілька тижнів тому масово скасовувати вже призначені дати подання документів. Незважаючи на те, що частково цю проблему було вирішено, подорож для принаймні кількох сотень громадян України була значною мірою зіпсована".
Головний редактор журналу «Український туризм» Юрій Самойлов, продовжуючи тему використання посередницьких послуг консульствами країн ЄС, відзначив, що 6 липня 2012 року Болгарія, яка поки не є членом Шенгенської угоди, в односторонньому порядку запровадила подачу документів на отримання візи через візовий центр. Як відзначив експерт, консульство Болгарії призвичаїлося до значних потоків туристів і до запровадження цієї практики видавало візи подорожуючим протягом 2-3 днів. Проте наразі ситуація дуже змінилася. У візовому центрі, за словами Ю. Самойлова, спочатку не могли справитися з такими великими туристичними потоками, внаслідок чого заявники не могли оформити вчасно візу, втрачали квитки та бронювання готелю. Окрім того, не було надано можливості прямої подачі документів до консульства Болгарії, в той час як консульства інших країн ЄС, що користуються послугами візових центрів, таку можливість надають.
Ірина Сушко, голова громадської ініціативи “Європа без бар’єрів”, в свою чергу зосередилася на питанні “сірого” й “чорного” ринку віз. Ця тема, на її думку, заслуговує особливої уваги, адже саме звернення заявників до напівлегальних фірм несе серйозні наслідки за собою. Так, за окремими даними, більше 40% заявників звертаються саме до цих "посередників" (на візи ж до країн Європейського Союзу українці витрачають близько 40 мільйонів євро щороку).
Ці структури пропонують консультативні послуги, а також допомогу в отриманні візи, зокрема, через виготовлення необхідних документів – довідок з роботи з певною зарплатнею та інших. Це, за словами експерта, насамперед пов’язане з тим, що більша частина консульських установ розташована в Києві. Окрім того, як відзначила вона, є також певна закономірність – >чим складніші візові вимоги та непрозоріша візова процедура консульської установи, тим більша кількість таких посередників. Таким чином, саме підвищення рівня інформування про візову процедуру частково здатне вирішити питання з комерційними посередниками.
Також часто трапляється, що українські громадяни не дуже хочуть вникати у цілком легальні правові норми та процедурні особливості того чи іншого консульства для того, щоб оформити візу самостійно. Так, приблизно у 50% випадків громадяни отримують відмову саме через погану підготовку до візового клопотання, зауважує експерт. З огляду на це, вона попередила українських заявників, що звернення до напівлегальних комерційних фірм, з одного боку, може допомогти отримати очікувану візу, з іншого ж боку, може призвести до кримінальної відповідальності як того, хто допомагає отримати фальшиві документи, так і заявнику. Окрім того, такого роду "посередники" часто можуть доносити неправдиву чи некомпетентну інформацію щодо візових правил.
Ю. Самойлов, в свою чергу, підтвердив, що нелегальні або напівлегальні посередницькі фірми надають громадянам викривлену інформацію. Так, за його словами, на сайті одного з таких посередників є оголошення про "шенгенську візу без жодних проблем "всього за 190 євро". Після ж дзвінка до цієї фірми з’ясувалося, що за ці кошти заявник отримає одноразову туристичну шенгенську візу у консульстві Польщі. Разом з тим, як відзначив експерт, польська шенгенська віза є найпростішою у оформленні.
Віталій Мошківський, керівник відділу візової політики департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ, наголосив, що МЗС з самого початку існування візових центрів, наполягало на їхньому відкритті не лише в Києві, але у регіонах. Так, зокрема, завдяки Євро 2012 було відкрито візові центри Польщі у Тернополі, Івано-Франківську, Рівному, Хмельницькому, Житомирі, Дніпропетровську, Луцьку, Сімферополі та Вінниці. Водночас, за його словами, відслідковується візова політика країн ЄС на предмет наявності вибору – звертатися до консульств чи до візових центрів. Так, протягом тривалого моніторингу було виявлено, що у консульствах окремих країн "пікові періоди", коли заявникам доводиться чекати на можливість подати документи по 2 місяці, стали постійними.
З огляду на це, МЗС звернулося до Представництва України при ЄС з проханням опрацювати це питання з Єврокомісією, що >має намір провести власне дослідження щодо дотримання цими країнами Візового кодексу ЄС. Представник МЗС також закликав не користуватися послугами напівлегальних посередників та наголосив на тому, що шенгенська віза не гарантує в’їзду на територію Шенгенської зони.
Привернув увагу своєю візовою історією про невидачу віз Великобританією дитячому танцювальному ансамблю, запрошеному для участі у місцевому фестивалі, член батьківського комітету ансамблю "Калинонька" В’ячеслав Нестеров Після того, як було подано усі необхідні документи та пройдено співбесіду усіма заявниками, було повідомлено про відмову у візах, у зв’язку з тим, що на телефонний дзвінок працівників консульства до секретаріату ансамблю ніхто не відповів. Окрім того, кожному з учасників ансамблю у документах було поставлено відмітку про відмову у візі. Таким чином, кожне подальше звернення заявників, які досить часто подорожують з метою культурного обміну, до консульств інших країн може викликати серйозні запитання, переконаний В. Нестеров.
Джерело: Європейський Простір
