14 травня 2026 року аналітичний центр «Європа без бар’єрів» провів засідання круглого столу «Від візії до реальних результатів: 5 років Стратегії інтегрованого управління кордонами України». Захід об’єднав представників органів влади, міжнародних організацій та експертного середовища для підбиття підсумків першого стратегічного циклу та обговорення подальших напрямів розвитку інтегрованого управління кордонами.
Що вдалося за п’ять років
За п’ять років реалізації першої Стратегії ІУК Україна пройшла шлях від концептуального бачення до щоденної практичної роботи – попри виклики повномасштабної війни та суттєві ресурсні обмеження.
Серед ключових результатів учасники круглого столу відзначили:
- посилення міжвідомчої координації – запрацювала Міжвідомча робоча група високого рівня, створено Національний координаційний центр ІУК на базі ситуаційного центру МВС;
- розвиток цифрових рішень та аналітичних систем управління транскордонними потоками;
- продовження модернізації пунктів пропуску та прикордонної інфраструктури навіть в умовах війни;
- розвиток підходів до управління ризиками та наближення українських практик до стандартів ЄС.
Під час дискусії учасники неодноразово наголошували, що інтегроване управління кордонами стало однією з небагатьох сфер, де міжвідомча взаємодія отримала не лише стратегічне оформлення, а й практичні механізми координації.
Виклики, які залишаються
Водночас учасники круглого столу говорили і про проблеми, які досі потребують вирішення. Серед них – координаційне «вузьке горло»: Держприкордонслужба фактично виконує функцію секретаріату міжвідомчих процесів, не маючи при цьому повноважень координувати інші органи влади на рівні управлінських рішень.
Окремо порушувалося питання нестачі ресурсів після згортання частини програм USAID, а також необхідності посилення парламентського контролю та ширшого залучення громадянського суспільства до моніторингу реформ.
«Нам дуже чесно треба говорити і про результати, а нам є чим пишатися. Але також дуже чесно говорити і про невдачі. Не для того, щоб посипати голову попелом, а для того, щоб зробити правильні висновки і врахувати це в майбутньому», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС.
Нова стратегія – на етапі затвердження
Однією з ключових новин заходу стало повідомлення щодо проєкту Стратегії інтегрованого управління державним кордоном. Доопрацьований проєкт документа направлено до Ради національної безпеки і оборони України з урахуванням рекомендацій міжнародних партнерів та досвіду реалізації попереднього стратегічного циклу.
Учасники наголосили, що новий документ має стати основою для наступного етапу розвитку системи ІУК та адаптації українських практик до стандартів Європейського Союзу.
Наступний етап: Шенгенське врядування та євроінтеграція
Подальший розвиток ІУК відбуватиметься вже в умовах активної підготовки України до членства в ЄС. У січні 2026 року було створено міжвідомчу робочу групу з підготовки Шенгенського плану під головуванням Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Україна вже передала Європейській комісії рамковий документ із переліком актів Шенгенського acquis, на яких планується зосередити подальшу роботу, та очікує на відповідь для узгодження дорожньої карти.
Учасники заходу підкреслили, що виконання бенчмарків у сфері інтегрованого управління кордонами, захисту кордону та міграції є одним із ключових елементів у межах першого кластеру переговорів про вступ України до ЄС.
Міжнародна підтримка
Представники ICMPD, МОМ та Консультативної місії ЄС підтвердили готовність продовжувати підтримку України в реалізації нового стратегічного циклу, зокрема у розробці Шенгенської стратегії та відповідного плану заходів.
Під час дискусії неодноразово наголошувалося: ефективна міжнародна допомога можлива лише тоді, коли національні пріоритети чітко сформульовані, а стратегічний процес залишається відповідальністю самої держави.
Захід організовано за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
