Заплановане українською владою ще декілька років тому видання біометричних паспортів нарешті сталося – громадяни вже можуть купити собі документ нового зразка. Офіційні чиновники покладають на цю книжечку великі надії та розповідають, наприклад, про безвізовий режим з Євросоюзом. Давайте розберемося, чому зі звичайним паперовим документом його неможливо було ввести та чим відрізняється біометричний паспорт.
Біометрична ідентифікація
Заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль прогнозує, що завдяки новим документам українці зможуть вільно мандрувати до країн Європи вже цієї осені без необхідності відкривати візи. Ключовим питанням стали біометричні паспорти: як тільки до травня цього року європейці проаналізують механізм їхнього виробництва та захисту, вони зможуть зняти візові обмеження для України.
Український біометричний паспорт – це звичайна паперова книжечка з пластиковою сторінкою. Відмінність у тому, що під обкладинку вклеєний чіп, який можна зчитувати бездротовим шляхом та який містить відскановане фото відбитків вказівних пальців, а також всю інформацію з паперу (фото власника, паспортні дані, реквізити документа тощо). Живлення цього чіпу також відбувається бездротовим шляхом.
Завдяки наявності чіпа з можливістю безконтактного зчитування під час паспортного контролю прикордоннику вже не потрібно вносити реквізити в комп’ютер вручну з клавіатури – досить піднести документ до сканера. Це зменшує ймовірність помилок та помітно прискорює процедуру контролю. У деяких аеропортах Європи вже навіть діють окремі коридори для власників біометричних паспортів – черга в них рухається швидше.
Закордонний досвід
У світі біометричні паспорти бувають у вигляді карток та паперової книжки – такий вигляд потрібний, щоб прикордонники могли проставляти на них візи. Тому за допомогою карток, як, наприклад, у США, можна мандрувати певними видами транспорту в обмежену кількість країн.
Сьогодні біометричні паспорти видає близько ста держав, і однією з перших стала Домініканська республіка – такий тип документа там почали видавати в травні 2004 року. Того ж року біометричну ідентифікацію в паспорті отримали бельгійці та пакистанці.
Однак першою країною у світі, яка ввела для громадян біометричні паспорти, стала Малайзія – там такий документ з’явився ще у 1998 році. Така технологія була потрібна, щоб знищити іміграційне шахрайство, адже мати малазійський паспорт досить зручно – можна подорожувати без віз у 163 держави світу.
Головна мета появи таких біометричних паспортів – зробити якомога менше перешкод при мандрівках та підвищити надійність документа. Адже зловмисники вже добре вміють копіювати паперові бланки, але з електронним начинням вони ще мають розібратися досконаліше.
Майбутнє цифрового паспорта
Розробкою стандартів біометричного паспорта займається ICAO – міжнародна організація цивільної авіації. Перший стандарт на такий тип документа вона ввела у 2005 році, і на початок минулого року у світі нараховувалося 600 млн подібних документів.
Організація вже працює над наступним поколінням цифрових паспортів. Головною їхньою відмінністю стане можливість змінювати на них дані після видання документа. Подібний стандарт має з’явитися у 2016 році і дозволить поступово впровадити систему управління візами, які також стануть електронними.
Джерело: Tech Today
