25-26 березня в приміщенні готелю “Radisson” проходив семінар “Відносини України – ЄС: роль громадянського суспільства. Зміни в промисловості та економічна криза в Україні”, організаторами якого виступили Європейський економічний і соціальний комітет та Національна тристороння соціально-економічна рада при Президентові України.
Ірина Кавецька | Український незалежний центр політичних досліджень
Одним з головних питань заходу була розробка концепції роботи громадянської платформи, яка буде представляти громадянське суспільство України в майбутній угоді про асоціацію "Україна – ЄС". За допомогою платформи планується залучити представників ОГС до моніторингу виконання угоди, контролю та консультацій з урядом України та Європейською комісією щодо реалізації позицій цієї угоди.
На даний момент з українського боку не вироблено чіткого бачення того, в який спосіб буде формуватися дана громадська платформа. Європейські громадські організації будуть представлені Європейським економічним соціальним комітетом, до складу якого входять роботодавці, профспілки та ОГС. Українська сторона представлена Національною тристоронньою соціально-економічною радою при Президентові України, яка складається з профспілок, роботодавців та представників уряду. Наразі недержавні громадські організації не залучені до її роботи.
Керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба, учасник заходу, повідомив: "З коментарів членів Національної тристоронньої ради можна зробити висновок, що вони не бачать перспективи залучення громадських організацій до складу тристоронньої ради. Отже існує нагальна потреба знайти механізм включення громадських, правозахисних, екологічних і інших організацій до представництва в Громадянській платформі".
Максим Лациба також додав: "Саме ухвалення нового європейського закону "Про громадські організації" доведе реальне бажання влади сприяти розвитку громадянського суспільства в Україні. Формула успіху громадянського суспільства: "ОГС + Профспілки + Роботодавці = сила потрійної дії.
Незважаючи на гучні заяви щодо важливості громадянського суспільства, українська влада вже 2 роки не виконує рішення Європейського суду з прав людини у справі "Корецький проти України", яким закон "Про об’єднання громадян" визнаний недемократичним і таким, що порушує Європейську конвенцію з прав людини".
Громадська експертна рада при українській частині Комітету Україна-ЄС (голова Олег Рибачук)пропонує наступну модель роботи такої платформи: Тристороння рада забезпечить представництво профспілок та роботодавців, а представники ГС будуть обиратися на форумі громадських організацій відкритим, рейтинговим голосуванням.
Варто зазначити, що на семінарі можна було почути багато голосних заяв представників української влади про важливість громадянського суспільства. Зокрема, було озвучено привітання учасникам форуму від Президента В.Януковича, який закликав всіх до діалогу. Ірина Акімова, перший заступник глави Адміністрації Президента України, наголосила на готовності до співпраці із громадянським суспільством, зокрема через публічні консультації. Із цим також погодилися народний депутат Василь Хара (Співголова Національної ради від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців), Міністр праці та соціальної політики України Василь Надрага та народний депутат Микола Янковський (Співголова Національної ради від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців).
Відповідно до чинного законодавства громадські організації фактично позбавлені права здійснювати правозахисну діяльність, захист прав на безпечне довкілля, здійснювати діяльність по всій країні незалежно від територіальних статусів. З 2007 року народні депутати відмовляються розглядати законопроект "Про громадські організації".
Саме ухвалення нового європейського закону "Про громадські організації" доведе реальне бажання влади сприяти розвитку громадянського суспільства в Україні. Новий закон повинен дати можливість громадським організаціям захищати інтереси не тільки своїх членів, скоротити і спростити реєстраційні процедури, але й надати можливість здійснювати діяльність по всій країні та безпосередньо здійснювати господарську діяльність для досягнення статутних завдань.
