Розмова з виконавчою директоркою “Європи без бар’єрів” Іриною Сушко у програмі Громадське.Світ з Володимиром Єрмоленком про можливість шенгенської перспективи для України.
Обговорені питання: Чому ми говоримо про зближення з Шенгеном, а не вступ до ЄС? Які переваги це може принести, і які ризики? Інтеграція до шенгенського простору, асоціація чи членство? На які зразки може орієнтуватися Україна? Швейцарія, Норвегія, Румунія, Болгарія чи особливий шлях? Що означає “довіра” по-ЄСівськи? Чи може Шенген бути новою морквиною для просування реформ і боротьби з корупцією?
Цитата:
“Визначитися з дефініціями – це питання чи не найважливіше. На сьогоднішній день класичний варіант асоціації з Шенгенською зоною має Норвегія. Але я би не сказала, що цей випадок, він повністю є релевантний до України.
Думаю, що для нас коректніше було би вживати «інтеграція до Шенгенського простору, тому що простір у даному випадку означатиме, що ми наближатимемо наші стандарти, норми, законодавство, чи, можливо, якісь технічні критерії до відповідників Європейського Союзу і Шенгенської зони. Це надзвичайно важливо, і я вважаю, що це дуже практично, має визначені практичні переваги.
В той же час, коли ми говоримо про асоціацію з Шенгенською зоною , то мабуть, варто, щоб ми дуже чітко розуміли, що ми не є членами Європейського Союзу, на сьогоднішній день ми не є членами Європейської економічної зони, хоча маємо інші інтеграційні інструменти. Тобто наша дорога може бути взагалі якоюсь особливою. У той же час ми можемо орієнтуватися на певні країни з їх певною історією, але дуже-дуже відносно”.
Підписуйтеся на наш канал у Telegram
