Прес-реліз круглого столу «Шенген за відбитками пальців: як змінилася візова практика країн ЄС?»

10 березня 2016 року під час круглого столу у приміщенні інформаційного агентства «Укрінформ», за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» експерти ГО «Європа без Бар’єрів» презентували громадський рейтинг 18-ти країн ЄС, що найбільш та найменш ефективно виконують прогресивні норми Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС, а також положення Візового кодексу ЄС.

Організаторами заходу було названо три групи консульських практик країн Шенгену : «дружня», «нейтральна» та «суперечлива», що за результатами опитування громадян: найшвидше та найповільніше розглядають візові заявки, видають найбільшу/найменшу кількість довгострокових та багаторазових віз, найшвидше та найповільніше здійснюють процедуру збору біометричних даних, вимагають найбільшу та найменшу кількість супровідних документів.

1. «Дружня» консульська практика:  Естонія, Литва та Угорщина
2. «Нейтральна» консульська практика: Австрія, Бельгія, Латвія, Словаччина та Швеція
3. «Суперечлива» консульська практика: Польща, Німеччина, Фінляндія, Греція, Португалія, Іспанія, Нідерланди, Франція, Італія, Чехія

Результати громадського моніторингу практики видачі віз країнами Шенгену, проведеного восени 2015 року показують суперечливі тенденції.

«Хоча, багаторазові та довгострокові шенгенські візи стають все більш доступними, однак прогрес відбувається переважно за рахунок декількох «дружніх» до консульських установ, на кшталт Угорщини, Естонії та Литви» – наголошує Ірина Сушко, виконавчий директор ГО «Європа без бар’єрів».

Натомість, за результатами опитування, Польща, до якої українці традиційно прагнуть потрапити найбільше, – суттєво ускладнила усю процедуру прийому заявок, починаючи від обтяжливої реєстрації у чергу, закінчуючи збільшеним переліком додаткових документів.

На додаток, як показало опитування консульства країн Шенгену, обмежуючи прийом громадян, все більше направляють заявників до візових центрів. «Тож, все частіше українці задля вчасного оформлення документів змушені сплачувати, як консульський збір 35 євро, так і сервісний збір, вартість якого досягає 29 євро», – зауважила Катерина Кульчицька, аналітик ГО «Європа без бар’єрів».

Зі свого боку, Ганна Тіщенко, начальник візового відділу Департаменту консульської служби МЗС України повідомила, щоце відомство проводить власний моніторинг ситуації за рахунок охоплення тих громадян, які до них звернулися. «У 2013 році до нас надійшли сотні скарг щодо проблем з видачею віз, у 2014 – десятки, в основному, стосовно видачі короткострокових віз на 90 та 180 днів, в той час як у 2015 році – лише поодинокі скарги, більшість з них – щодо процедури подачі документів та проблематики видачі національних віз, причому після запровадження процедури збору біометричних даних – жодної скарги не було отримано» – підкреслила пані Тіщенко.

Водночас, Консул Угорщини в Україні Янош Коллар зазначив, що наразі відсоток відмов у видачі віз вдвічі більший, ніж раніше через те, що до консульств почало надходити більше фальсифікованих документів. “Попри те, що я збирав представників турфірм і розповідав, як можна робити, і як не можна, ми щодня отримуємо фальсифіковані документів. Якщо не працюєте, то не треба підробляти довідку, краще пояснити. Якщо немає банківського рахунку – не треба відкривати рахунок і класти туди круглу суму, бо це видно і неприємно бачити. Але якщо фальсифікованих документів все більше і більше, то що поробиш – доводиться відмовляти”, – заявив він. «Хоча не все так погано, якщо людина чесно подає документи. Ми можемо піти назустріч у проблемних питаннях у такому випадку, запросити на співбесіду, зокрема» – наголосив Консул.

Головні тенденції візової практики консульств ЄС у розрізі:

1.Чи вважається процедура збору біометричних даних безпечною?
За результатами моніторингу, рівень довіри до збору біометричних даних консульствами країн Шенгену у досліджуваних консульствах та візових центрах є досить високим – 88% опитаних заявників вважали цю процедуру безпечною та добре організованою.

2.Чи стало легше отримувати українцям багаторазові візи?
Варто зазначити, що у 2015 році, вперше за результатами громадського моніторингу кількість виданих віз типу С з терміном дії понад рік досягла рекордних 28% (влітку 2011 року – 0,4%).
Лідерами за цим показником є консульства Польщі та Литви. Зокрема, 56% респондентів, що збирались до Польщі отримали шенгенські візи з терміном дії від 1 року. Консульство Литви видало шенгенські візи з терміном дії 365+ 46% респондентів.

Згідно зі Статтею 24.2 Візового Кодексу ЄС, багаторазові візи типу С необхідно видавати заявникам із терміном дії від 6 місяців до 5 років. Втім, в рамках дослідження, 29% багаторазових шенгенських віз виданих респондентам мали термін дії до 6 місяців.
Найчастіше практика видачі багаторазових віз суперечила Статті 24.2 Візового Кодексу ЄС у консульствах Греції, Іспанії, Словаччини, Франції, Чехії. З іншого боку, абсолютна більшість багаторазових віз виданих консульствами Угорщини та Бельгії були довготерміновими*, що відповідає вимогам Візового Кодексу ЄС та суттєво підвищує цінність таких віз для заявників.

3. Чи збільшилась кількість додаткових документів? Середня кількість додаткових документів, яку доводилось подавати респондентам, склала 7 документів (на відміну від 8 у 2013 році). Консульства, в яких перелік витребуваних документів є мінімальним – це установи Естонії, Фінляндії, Латвії та Литви. Натомість, найбільший пакет додаткових документів заявники подавали до консульств Словаччини, Португалії, Франції, Італії та Бельгії.

4. Яку суму становить сервісний збір у візових центрах? Згідно зі Статтею 17 Кодексу, плата за послуги візових центрів (сервісний збір) не повинна перевищувати 30 євро. Результати моніторингу засвідчують, що вартість сервісного збору в усіх візових центрах відповідає нормам Кодексу. Найбільш фінансово доступними є послуги візового центру Словаччини (11 євро) та Латвії (близько 14 євро). Найдорожчими є послуги візового центру Франції, вартість сервісного збору в яких складає 29 євро.

5. Яким є рівень відмов у візах? В рамках моніторингу, відмову в отриманні Шенгенської візи отримали 2,7% респондентів (19 осіб), тоді як за останніми даними статистики ЄС (2014 рік) – 2% українських громадян. Кількісно відмови у шенгенських візах розподілились за країнами консульств наступним чином: на рівні 2-3% отримали відмови заявники до консульств Угорщини, Нідерландів, Іспанії, Польщі та Словаччини, 4-5% – у консульствах країн Фінляндії та Німеччини, 11-15% – Чехії та Греції. Найчастішою причиною відмови у візі є невідповідність дійсної мети поїздки вказаній у заяві.

* Довготерміновим називають короткострокові візи типу С з терміном дії більше 6 місяців.

PDF-file

01030 Київ, Україна
Вул. Пирогова, 10Г
т./факс +38 (044)2386843, 2308376
office.europewb@gmail.com

Сайт створено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Відповідальність за зміст сайту несе ГО «Європа без бар’єрів». (С) 2009-2020 ГО «Європа без бар’єрів». Усі права захищено
Flag Counter
Показати
Сховати