Українсько-румунський кордон: помітний прогрес та нові виклики, – результати обговорення експертами

Проблеми кордону потрібно вирішувати комплексно, з урахуванням потреб, які існують сьогодні та з огляду на перспективу вступу України до Європейського союзу.

Такого висновку дійшли представники законодавчої влади, центральних і регіональних органів виконавчої влади, міжнародні експерти та спеціалісти з перевезень в ході обговорення «Українсько-румунський кордон: активізація після стагнації», проведеного аналітичним центром «Європа Без Бар’єрів» 02.05.2023 року.

За словами виконавчої директорки ЄББ Ірини Сушко, аналітичний центр вже понад 10 років вивчає питання кордону, його сильні та слабкі сторони, а також ризики та можливості для покращення функціонування прикордонної інфраструктури.

«За рік війни в частині розвитку кордону, зокрема українсько-румунського, було зроблено більше ніж за 10 років до цього. Однак попереду ще дуже багато роботи, а головне – знаходження балансу між захистом кордону та його розвитком для вільного та оперативного переміщення осіб і товарів, а також підвищення експортної спроможності України», – підкреслила вона.

На системному та комплексному підході до розбудови прикордонної інфраструктури наголосила і голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе:

«Насамперед необхідно переглянути стратегію інтегрованого управління кордонами в частині її реалізації і впровадження як на центральному, так і на регіональному рівні, для того, щоб ми могли оптимально облаштовувати свої кордони і нарешті вирішити проблеми, які існують сьогодні, зокрема значну завантаженість й обмежену пропускну спроможність деяких пунктів пропуску, а також довгу тривалість перевірок осіб і транспорту, без загрози для безпеки як нашого, так і європейського кордону».

Вона зазначила, що вже неодноразово на засіданнях Комітету представники депутатського корпусу стикалися з тим, що різні органи мають різні позиції та погляди на подальший розвиток прикордонної інфраструктури та замість досягнення компромісу сперечаються між собою, що не дає рухатися далі.

«Саме тому надзвичайно важливо виробити узгоджене бачення цілей і планів на коротку, середню та довгострокову перспективу на всіх рівнях, і передусім на рівні Уряду», – підкреслила голова Комітету.

І. Климпуш-Цинцадзе переконана, що не меншим викликом є вирішення питань митниці, які гостро стоять десятиліттями і які без якісної зміни підходів вирішити неможливо.

«Взяти хоча б сканери і те, як вони використовуються сьогодні. Наскільки вони допомагають виявляти та запобігати скоєнню правопорушень? Ми неодноразово бачили, як митники хваляться тим, що в них працюють ці сканери, однак у той самий час їхнє використання не вирішило проблеми контрабанди», – акцентувала вона.

Народна депутатка зауважила, що якщо Україна реально претендує на членство в Європейському союзі, то і цінності вона має поділяти та пропагувати європейські.

«Ми маємо осучаснювати наші підходи до контролю, і здійснювати такий контроль, а не робити вигляд, що ми його здійснюємо. Очевидно що цей шлях не буде простим, навіть якщо ми на 120% справимося зі всім заданим нам домашнім завданням, чого поки що не відбувається. Однак ми маємо бути готові до кардинальних змін в цілих секторах нашої економіки, і настав час приділити пильну увагу нашому кордону. Ми маємо зробити все для того, щоб гарантувати його безпеку, і у той самий час забезпечити належний рівень обслуговування його користувачів – швидке та прозоре його проходження», – додала вона насамкінець виступу.

Про зміни, які вже відбуваються на українсько-румунській ділянці кордону, розповіла експертка з управління кордонами ЄББ Євгенія Григор’єва, презентувавши результати свого дослідження.

За її словами, згідно зі Стратегією інтегрованого управління кордонами загальна протяжність українсько-румунського кордону становить 614 км. З Румунією межують чотири області України: серед яких Закарпатська, Івано-Франківська, Одеська та Чернівецька. Найдовша частина кордону проходить чернівецькою областю, після чого переривається відрізком молдавського кордону і має поділ на 2 відмінних кластери – Карпатським на півночі та Бессарабським на півдні.

«Румунія була однією з перших країн, які визнали незалежність України після розпаду СРСР. І у 1992 році після встановлення дипломатичних відносин між країнами, було прийнято рішення про відкриття у Закарпатській області ПП «Дякове» для автомобільного та залізничного сполучення та залізничних пунктів спрощеного пропуску «Костилівка» та «Тересва», а згодом – у 1996 році, згідно з міжурядовою угодою про спрощене перетинання кордону громадянами прикордонних територій, функціонувало вже 18 пунктів спрощеного пропуску», – зробила вона екскурс в історію трансформації українсько-румунського кордону.

Наступним періодом розвитку прикордонної інфраструктури на цій ділянці стали 2000-ні роки, коли за угодою про умови взаємних поїздок громадян було затверджено функціонування 6 міжнародних ПП, а згодом – у 2006 році, сьомий ПП «Солотвино».

«У 2007 році Румунія набула членство в ЄС, після чого почала свій шлях з виконання вимог для вступу в Шенгенську зону, який триває досі. В рамках підготовки до вступу, Румунія мала удосконалити прикордонну інфраструктуру відповідно до чинних на той час вимог та стандартів. У зв’язку з цим, протягом 2008-2011 років за ініціативою Румунії на кордоні було закрито 3 місцеві автомобільні ПП Чернівецької області та 2 пішохідні Закарпатської. В той час як залізничні стики «Тересва» та «Ділове» у Закарпатті перестали функціонувати за ініціативою української сторони через контрабанду цигарок, низький пасажиропотік та небажання України мати негативний імідж перед тепер вже європейським сусідом», – деталізувала вона.

У 2012 до переліку ПП для переміщення товарів через митний кордон, увійшли 4 залізничних та 3 автомобільних переходи. Цього ж року міжурядовою угодою було задекларовано наміри щодо відкриття 3 міжнародних ПП на місці закритих місцевих – «Дяківці», «Красноїльськ» та «Руська», після приведення їх до відповідних стандартів. Також сторони домовились розглянути можливість відновлення роботи двох пішохідних ПП. Угода набрала чинності у 2013 і саме з неї розпочалась історія з облаштування ПП «Красноїльськ», «Дяківці» та «Руська», довжиною у 10 років.

«У 2013 році в рамках Спільної операційної програми ЄІСП Басейн чорного моря було розпочато реалізацію проєкту з облаштування пунктів пропуску «Дяківці» та «Красноїльськ». У 2015 році було укладено, а у 2016 у зв’язку з інфляцією, зміною будівельних нормативів та появою додаткових робіт було розірвано договір з підрядником з незавершеним будівництвом на рівні 75%. У 2017 через сплив терміну дії проєкт був зупинений за ініціативою ЄС. Наприкінці 2018 року уряд прийняв рішення про реорганізацію Державної фіскальної служби і ці пункти пропуску дісталися у спадок Державні митній службі. Після чого аж до 21 року на них не відбувалось жодних активних дій», – зазначила Є.Григор’єва.

Вона відмітила, що в цей період справді новаторським рішенням у розвитку кордону стало відкриття поромної переправи «Орлівка-Ісакча», яка досі лишається єдиним в Україні успішним прикладом державно-приватного партнерства в питаннях залучення інвестицій для розбудови пунктів пропуску.

«Саму міжурядову угоду про відкриття ПП для поромного, пасажирського та вантажного сполучення було укладено у 2015 році, у той час як  у 2019-му вид сполучення було змінено на поромне, морське та річкове вантажно-пасажирське. Відкриття ж ПП у новому статусі відбулось у 2020», – повідомила експертка.

Останньою довоєнною спробою активізації діяльності на українсько-румунському кордоні став План заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 21-23 роки, затверджений українським урядом у березні 2021 року.

План передбачав будівництво нових міжнародних вантажно-пасажирських ПП «Дякове», «Біла церква» та «Руська», реконструкцію довгобудів «Красноїльськ» та «Дяківці», а також удосконалення пасажирської ділянки в «Порубному». Крім того, в ході його реалізації планувалося надати оцінку можливостей оновлення інфраструктури доступу до недіючого місцевого переходу «Хижа» та одержання офіційної згоди Румунії на відкриття на його місці повноцінного міжнародного ПП, щодо якого не було укладено міжурядової угоди.

Є.Григор’єва підкреслила, що попри те, що держбюджетом на 2021 рік було затверджено більше коштів, ніж прогнозувалося Планом, протягом року роботи здійснювались лише на «Красноїльську» та на «Дяківцях», що сукупно склало 50% освоєння виділених коштів. Такий низький рівень був спричинений цілою низкою факторів, таких як реорганізація ДАБІ, яка спричинила затримку з отриманням дозволів на початок будівельних робіт у «Дяківцях» та «Красноїльську»; злиття територіальних органів та апарату Держмитслужби в єдину юридичну особу, що вимагало перерозподілу бюджетних коштів, а також блокування рахунків Держмитслужби через часті судові позови до її територіальних органів; тяганини з землевідведенням.

«Тож, напередодні 24 лютого 2022 року рух осіб та вантажів через українсько-румунський кордон забезпечували 3 автомобільних, 2 залізничних, 3 річкових і 1 морський/річковий/поромний ПП та ПК, а з початком повномасштабного вторгнення роботи, передбачені Планом заходів, зупинились майже на всіх напрямках, у той час як передбачені на них кошти були спрямовані до резервного фонду держбюджету», – наголосила вона.

Однак з огляду на їхню важливість проєкти розвитку українсько-румунського кордону залишились активними, і після березневих домовленостей з Румунією про експорт через порт Констанца, обсяг товарів через кордон збільшився в рази, а з появою «Шляхів солідарності», Румунія стала вузловою країною для експорту української агропродукції.

Це спонукало стейкхолдерів по обидва боки кордону на термінове збільшення пропускної спроможності діючих ПП та відкриття нових «Красноїльську», «Дяківців» та «Руської» у Чернівецькі області, де єдиний автомобільний ПП «Порубне» захлинався від потоку експортних та імпортних вантажів.

В цей період для швидкого прийняття рішень була необхідна чітка та потужна координація. І таким координаційним центром на цій ділянці кордону стала створена за ініціативою Консультативної місії Європейського Союзу в Україні Українсько-румунська митна робоча група. Її ключовими гравцями стали Держмитслужба України, Митне управління Румунії та власне КМЄС в Україні, яка увесь цей час фасилітує робочий процес.

«Відтак після безлічі переносів термінів завершення робіт за останні 10 років, за сприяння цієї робочої групи наприкінці 2022 – початку 2023 років було нарешті відкрито довгоочікувані ПП «Красноїльск» та «Дяківці», а після багаторічної перерви – відновлено рух пасажирських поїздів через ПП «Ділове – Валя Вішеулуй». Крім того нині подано проєкти на фінансування розбудови прикордонної інфраструктури в рамках програми CEF та проведено фінальну конференцію щодо будівництва ПП Хижа – Тарна Маре в рамках Програми транскордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна, на якій було презентовано результати роботи з обох боків кордону за 2019-2023 роки», – доповіла експертка.

Автомобільне сполучення

Вона констатувала, що не дивлячись на те, що відкриття обох пунктів пропуску стало неабияким прогресом в автомобільному сполученні на цій ділянці кордону, воно не призвело до такого необхідного та бажаного зменшення навантаження на «Порубне».

Це все  тому, що «Красноїльськ» і «Дяківці» наразі функціонують для пропуску порожніх вантажівок та легкових авто відповідно. Але, на відміну від експерименту на польському кордоні, тут не діє правило обов’язковості проїзду легкових автомобілів лише через «Дяківці», а порожніх вантажних – лише через «Красноїльськ», відтак порожні вантажівки досі їдуть без черги через «Порубне», спричиняючи простій завантажених авто.

«Для повноцінного відкриття переходів необхідні подальша розбудови інфраструктури та її узгодження з румунською стороною. З українського боку тривають роботи з ремонту під’їзних шляхів до ПП «Красноїльськ», а також проводяться монтажні та пусконалагоджувальні роботи безпосередньо у самому ПП. Крім того, на автошляху Т-26-07 облаштовується збірний металевий міст через річку Прут, замість аварійного, демонтованого у 21 році, який має відкрити короткий шлях для вантажівок до даного ПП і транспорт до кордону більше не буде змушений рухатися в об’їзд», – пояснила Є.Григор’єва, додавши, що на ПП «Порубне» також очікуються зміни. В рамках програми CEF у січні 2023 року був поданий проєкт щодо проведення робіт з розширення зв’язку пункту пропуску із додатковими 4 смугами руху для усунення «вузького місця» під час перетину. Затвердження проєкту очікується вже в травні 2023 року, відповідно роботи можуть розпочатися найближчим часом.

За її словами, ще одним активним проєктом є будівництво ПП «Руська – Ульма», відкриття якого анонсовано українською стороною на травень-червень поточного року.

«Також на початку поточного року українські митники за сприяння КМЄС представили румунським колегам новий проєкт будівництва ПП «Біла Криниця – Клімеуць», поблизу якого передбачається побудова логістичного хабу, а сам ПП буде діяти лише для вантажівок з виділеною лінією для транспортування пального», – поділилася вона планами з розбудови кордону.

Іншим амбітним проєктом вона назвала будівництво ПП «Біла Церква – Сігету Мармацієй», яке було розпочато румунською стороною у 2022 році, однак міжнародна угода про відкриття цього ПП і досі не укладена.

Не менш складною є ситуація на ПП «Хижа – Тарна Маре», який було закрито у 2005 році через масштабну повінь та руйнування.

«Сьогодні, не зважаючи на побудову під’їзної дороги до ПП з українського боку, питання щодо відкриття ПП перебуває на розгляді румунської сторони, яка для його сталого функціонування має модернізувати близько 30 км дороги в напрямку ПП зі свого боку», – конкретизувала вона.

Залізничне сполучення

Восени 2022 року представники «Укрзалізниці» висловили думку, що пункти пропуску «Ділове» та «Тересва», розташовані в Закарпатській області, крім пасажирських, мають потенціал стати третім та четвертим вантажними стиками на кордоні з Румунією, після «Дякове» та «Вадул-Сірет». А їхнє відкриття дозволить відправляти додатково понад 3 млн т вантажів на рік. Особливо важливе значення для експорту, на їх думку, міг би мати ПП «Ділове», оскільки він відкриває додатковий шлях до порту Констанца. 

«Після відкриття пасажирського руху через «Ділове» у січні поточного року українська сторона звернулася до румунської з проханням відкрити вантажне сполучення, однак станом на кінець квітня це питання все ще перебувало на стадії аналізу румунською стороною. У той час як для відновлення руху через другий і на даний час нечинний залізничний ПП «Тересва» необхідно відновити колії на території Румунії і тільки тоді піднімати питання щодо облаштування ПП з обох боків кордону. Однак попри відновлення колій з українського боку, доцільність поновлення руху все ще перебуває на розгляді румунської сторони», – відмітила Є.Григор’єва.

Річкове сполучення

Сьогодні пропускна здатність пункту пропуску «Орлівка – Ісакча» обмежена можливостями поромної переправи «Орлівка», а перспектива побудови мосту через р. Дунай у даному ПП унеможливлена браком значного фінансування, необхідного для такого масштабного будівництва.

«Натомість для прискорення руху товарів через українсько-румунський кордон реалізовується низка альтернативних інфраструктурних проєктів, зокрема будівництво дороги Рені – Галац (довжиною 3 км, паралельно до наявної), а також будівництво хайвею А7 «Констанца – Сірет», завершення якого спрогнозовано Мінінфраструктури Румунії у 2025 рік», – прокоментувала еспертка.

Вона узагальнила, що більшість згаданих проєктів далеко не нові, а такі, які діяли раніше і нині відновлюються, або такі, які реалізовувалися протягом багатьох років і лише нині почали функціонувати.

«Ми переконані, що побудова грамотної системи управління кордоном сьогодні є надзвичайно важливою не лише для вирішення нагального нині питання щодо експорту української продукції, а й у майбутньому, коли Україна стане повноправним членом Європейського союзу», – підсумувала вона.

Аналогічну думку мають і представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2023 року №280 є новим балансоутримувачем всіх автомобільних пунктів пропуску через державний кордон.

За словами начальника Відділу прикордонної інфраструктури Управління міжнародних автомобільних перевезень Департаменту дорожніх і авіаційних перевезень, розвитку туризму та безпеки на транспорті Мінінфраструктури України Станіслава Балуєва, міністерство вже веде пошук фінансування розвитку прикордонної інфраструктури, у  тому числі для модернізації, реконструкції та розбудови пунктів пропуску.

«Сьогодні ПП, які приймають вантажівки, є нашим пріоритетом, адже великоваговики – це імпорт, а імпорт це поповнення бюджету, і звичайно наш експорт до портів Румунії», – наголосив він.

С.Балуєв відмітив, що міністерство знається на проблемах і розуміє перспективи розвитку кожного з пунктів пропуску.

Так ПП «Красноїльськ» та «Дяківці», які планувалися для перетину кордону вантажним транспортом до 7,5 тонн,  нині використовуються для розвантаження ПП «Порубне», однак через «Красноїльськ» порожні вантажівки виїжджають, а через «Дяківці» – ні, оскільки на румунській стороні пункт пропуску не обладнаний для прийому великоваговиків.

Непроста ситуація склалася і на ПП «Дяково», який може приймати автотранспорт понад 7,5 тонн, але черга до ПП вишикується безпосередньо в селі, де знаходиться цей ПП, і спричиняє значний дискомфорт жителям цього населеного пункту.

«Реконструкція ПП «Дяківці» та «Красноїльськ», для того щоб зробити їх повноцінно вантажними, а також виготовлення проєктно-кошторисної документації на влаштування сервісної зони, яка була б частиною митного посту «Дякове» – це першочергові плани міністерства у короткотерміновій перспективі», – наголосив він.

В свою чергу проєкти ПП «Біла церква» та «Біла криниця» є надзвичайно перспективними і мають стати надсучасними та єдиними в своєму роді.

«Ці пункти пропуску мають не лише значно розвантажити всі закарпатські ПП, а й відкрити прямий шлях до портів Румунії. ПП «Біла криниця» вже має ескізний проєкт, в який включені унікальні зерно- та олієпроводи, аналогів яких немає в Україні, а щодо ПП «Біла церква – Сігету- Мармацієй» вже ведуться перемовини з румунською стороною щодо включення відповідних пунктів в базову угоду між Україною та Румунією», – підкреслив С.Балуєв.

Його доповідь доповнила начальник Управління міжнародного співробітництва Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Валентина Полякова.

Вона зазначила, що за підтримки Міністерства Агентству вдалося підготувати заявки на отримання фінансування від Європейського союзу в рамках програми ініціативи CEF для розвитку транскордонного співробітництва в частині оновлення пунктів пропуску для підвищення їхньої пропускної спроможності та забезпечення під’їзних шляхів до них.

«Ми сподіваємося, що це дозволить нам профінасувати великий обсяг робіт у цьому році. Окрім цього, ми намагаємося пітчити ідею фінансування проєктів з розвитку ПП та суміжної інфраструктури Міжнародними фінансовими організаціями – Європейським інвестиційним банком та Європейським банком реконструкції та розвитку, які зацікавлені в підвищенні спроможності України в експортній сфері. У такий спосіб ми сподіваємося забезпечити позабюджетне фінансування, яке не здійснюватиме навантаження на державний бюджет під час воєнного стану»,  – деталізувала вона.

В.Полякова також переконана, що розбудовувати ПП потрібно комплексно зі збільшенням пропускної спроможності під’їзних шляхів до них.

«Наш підхід – модернізувати шляхи, модернізувати ПП, запровадити електронну чергу, і побудувати суміжну інфраструктуру: майданчики для відпочинку, сухі порти, хаби тощо… Адже якщо збудувати надсучасний ПП без урахування потреб щодо інфраструктури поруч з ним, це будуть порожньо витрачені інвестиції», – наголосила вона.

Не менш амбітними планами поділився заступник директора Департаменту – начальник Управління організації прикордонного контролюДержавної прикордонної служби України Юрій Лисюк.

Він зазначив, що розбудови потребують майже всі ПП на українсько-румунському кордоні.

«На «Порубному» пропускна спроможність становить 500 транспортних засобів на добу в обидві сторони, сьогодні ми оформлюємо 700-800, тобто в 1,5 рази більше, аніж це передбачено. Враховуючи найвищий рівень інтенсивності руху необхідно вжити заходів із розширення найвужчого місця, так званої горловини, там, де з нашого пропускного пункту ми переїжджаємо в румунський ПП, де нині наявні лише 2 вузькі смуги з непростим поворотом, які гальмують проходження транспортних засобів. Ця ділянка має бути збільшена з 2 до 6 смуг, що покращить її пропускну здатність», – зауважив Ю.Лисюк.

Таких самих заходів потребує і другий за величиною пункт «Дякове», і який після розширення дороги зможе взяти на себе велику кількість вантажних транспортних засобів.

«Крім того, ми маємо прискорити реалізацію проєкту розбудови прикордонної інфраструктури для повноцінного функціонування ПП «Біла криниця» для вантажного сполучення з перспективою запровадження там системи паливно-мастильних та зернових трубопроводів, а також якомога скоріше укласти угоду в формі обміну нотами між Кабінетом Міністрів України та урядом Румунії про відкриття ПП «Біла Церква — Сігету Мармацієй», – підкреслив він.

Йому відповів посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Юрій Мушка, який повідомив, що Україна передала румунській стороні ноту щодо відкриття ПП «Біла церква» ще в жовтні 2022 року, однак відповіді на неї ще немає.

«Зараз Румунія активно працює над включенням її території до Шенгенської зони, і фокус їхньої уваги зосереджений саме на цьому процесі, а не на посиленні співпраці з Україною. Однак ми маємо бути наполегливими та домогтися реалізації на українсько-румунському кордоні формату контролю у спільному пункті пропуску, який збільшує пропускну здатність та зменшує корупційні ризики в таких ПП», – висловив він свою думку.

Його підтримав головний спеціаліст Відділу нормативного забезпечення прикордонного контролю Управління організації прикордонного контролю Державної прикордонної служби України Микола Погиба, який зазначив, що спільний контроль можливий лише між країнами-членами ЄС, коли одна з них не є членом Шенгенської зони, у той час як в Україні, яка є третьою стороною, дійсно можливий тільки контроль у спільному пункті пропуску.

«Ми готові до реалізації такого формату контролю на кордоні з Румунією, однак ще не маємо принципової згоди румунської сторони. Знаємо, що на початку цього року Румунія уклала угоду про скоординований контроль з Молдовою, з якою ми також маємо аналогічні домовленості. Отже за наявності такого прецеденту, ми можемо розраховувати на відповідне рішення і щодо України», – додав він.

В свою чергу заступник виконавчого директора, директор Програми регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики «Українська призма» Сергій Герасимчук відмітив, що Україна має цілу низку можливостей для реалізації всіх окреслених планів.

«Сьогодні існує кілька механізмів, які можуть бути використані в покращенні української інфраструктури на кордоні. По-перше, Румунія входить до Ініціативи трьох морів, де одним з пріоритетів є забезпечення інфраструктурних зв’язків між північчю та півднем Європи. Частина проєктів Ініціативи, на кшталт «Віа Карпатія», належать як до пріоритетів «Тримор’я», так і до пріоритетів Європейського союзу, і відповідно фінансуються як з одного, так і з іншого боку. Впевнений, що Україна, як кандидат на вступ до ЄС, має підіймати питання розбудови її інфраструктури на рівні таких Ініціатив для залучення коштів з їхнього фонду на реалізацію проєктів в Україні», – окреслив він своє бачення

Про новації в сфері управління кордоном розповів Дорель Фронеа – Стратегічний митний радник Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) в Україні, яка на початку минулого року ініціювала створення двосторонньої робочої групи на рівні української та румунської митниць з метою облаштування ПП «Красноїльськ», «Дяківці» та «Руська».

«Нашою метою було налагодження координація та кооперації між митними адміністраціями України та Румунії та іншими учасниками релевантними до них. Цьогоріч ця митна група трансформувалася в інфраструктурну, адже до її складу увійшли представники відповідних міністерств з обох сторін», – поділився він результатами роботи.

Ця трансформація дозволила зробити підхід до вирішення питань українсько-румунського кордону більш стратегічним, і в березні цього року ця робоча група розробила мастер-план комплексного облаштування ПП на українсько-румунському кордоні, який передбачає запровадження прогресивних процедур на кордоні, таких як «електронна митниці», «єдине вікн» тощо.

«Нині ми маємо на меті скоординувати мастер-плани України та Румунії, для того, щоб забезпечити їхню реалізацію за кошти Європейського союзу. Більш того, в квітні вже відбулося засідання спільної робочої групи за участі представника Європейської комісії, в ході якої сторони обмінялися своїми проєктами», – зазначив він.

Д.Фронеа відмітив, що в планах КМЄС – створення тристоронньої робочої групи, яка дозволить покрити увесь західно-південний регіон.

«Впевнений наш досвід на українсько-румунському кордоні буде корисним для інших ділянок українського кордону, а практика створення мастер-планів, які забезпечуватимуть інтегрований підхід, ефективне витрачання коштів, моніторинг та пріоритезування, буде розповсюджена між всіма країнами-сусідами України», – наголосив експерт.

Його доповідь доповнив  міжнародний експерт з митних питань Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні Валдас Довиденас.

«Поміж іншого сьогодні вкрай важливо повсемісно мати сервісні зони, які забезпечать безперебійне функціонування електронної черги і дозволять накопичувати транспортні засоби не безпосередньо в пунктах пропуску, а в місцях відстою, що своєю чергою забезпечить якісне управління трафіком на ПП», – підсумував він.

Прес-офіс ГО «Європа Без Бар’єрів»

Дослідження “Українсько-румунський кордон: активізація після стагнації” >>

Презентація “Українсько-румунський кордон: активізація після стагнації” >>

01030 Київ, Україна
Вул. Пирогова, 10Г
т./факс +38 (044)2386843, 2308376
office.europewb@gmail.com

Сайт створено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Відповідальність за зміст сайту несе ГО «Європа без бар’єрів». (С) 2009-2020 ГО «Європа без бар’єрів». Усі права захищено
Flag Counter
Показати
Сховати