Україна вчергове довела свою «європейськість», дотримавшись всіх норм міжнародного права прав людини навіть в умовах війни. Організовуючи та здійснюючи евакуацію як своїх, так і іноземних громадян з зон бойових дій, український уряд своїм пріоритетом визначив всіх.
Такими є результати аналітичного дослідження «Дискримінація прав іноземців під час евакуації з України», проведеним на замовлення громадської організації «Європа без бар’єрів».
За сукупними даними Організації Об’єднаних Націй і Міністерства закордонних справ України, які фігурують в дослідженні, у період з 22 лютого по 6 березня 2022 року з території України виїхало понад 180 тисяч іноземців.
Для того, щоб провести евакуацію цих людей якнайшвидше та максимально ефективно, українським урядом, державними органами влади та громадськими організаціями було
- створено екстрену гарячу лінію та форми он-лайн підтримки, за якими можна було отримати консультацію щодо засобів і шляхів, доступних для виїзду;
- спрощено процедуру перетину кордону для осіб, які не мали віз отже і права на перебування в країнах Європейського або Шенгенського союзу;
- забезпечено цілодобову роботу всіх пунктів пропуску на західному кордоні, а також окремі евакуаційні та «зелені» коридори з місць бойових дій і безпосередньо у пунктах пропуску – відповідно.
Безумовно, реалізація кожного з цих заходів потребувала консолідованої роботи великої кількості українських установ і відомств, пошуку на це необхідних фінансових і матеріально-технічних ресурсів, практично цілодобової взаємодії МЗС з дипломатичними представництвами майже всіх країн світу, а все разом – певного часу.
Не дивно, що саме на період вирішення цих питань, а також налагодження роботи відповідальних організацій в нових екстремальних умовах, припадає найбільша кількість скарг та обвинувачень на адресу української сторони в дискримінації її гостей з боку окремих іноземців, а згодом – іноземних та міжнародних організацій.
Як показали результати дослідження, причини, які слугували приводом для інцидентів, котрі спонукали появу таких закидів, мають цілком об’єктивне пояснення.
- Нормативно-правові акти, які регулюють правила в’їзду та виїзду іноземців на та з території України, не передбачають жодних переваг та умов для першочергової евакуації з України саме іноземців, що цілком відповідає нормам міжнародного гуманітарного права, яке надає пріоритет жінкам, дітям і людям похилого віку.
За свідченнями очевидців, більшість іноземців недотримувались встановлених правил та вимагали до себе особливого ставлення. - Держави-члени ЄС відмовляли у перетині кордону особам, які мали неукраїнське або неєвропейське громадянство, а також віз для в’їзду на територію країн ЄС.
МЗС України всього лише за 10 днів вдалося дійти згоди з відповідними установами європейських країн про надання тимчасового захисту терміном до трьох років для всіх українців і тих, хто до початку війни мав постійне місце проживання в Україні, а також до трьох місяців для тих, хто мав змогу безпечно повернутися до своєї країни походження. - Дипломатичні установи іноземних держав, зокрема Індії та деяких країн Африки, проявляли надзвичайно низьку активність у вирішенні питань евакуації своїх громадян.
Після численних і безрезультатних звернень до влади своїх країн такі громадяни залишали Україну шляхами забезпеченими українським Урядом. - Війська країни агресора, попри домовленості про припинення вогню, продовжували обстріли українських населених пунктів, унеможливлюючи створення безпечних коридорів для виїзду громадян, в тому числі іноземних.
Зважаючи на прецеденти обстрілів гуманітарних коридорів, українські органи влади залучали до процесу евакуації громадян посольства тих чи інших країн, а також міжнародні організації, що подеколи спричиняло відтермінування евакуаційних заходів і збільшувало їхню тривалість.
Відтак навіть під прицільним вогнем в умовах загальної паніки та хаосу українській стороні вдалося в надзвичайно короткий строк впорядкувати та систематизувати процеси управління державою та виконати взяті на себе обов’язки перед світовою спільнотою. Її дії та вжиті нею заходи в жодному разі не мали ознак дискримінації і цілком і повністю відповідали одним з головних європейських цінностей – верховенству права та рівності.
Детальніше в Аналітичному дослідженні «Евакуація іноземців з України: правова основа, перешкоди та допомога уряду» >>
В свою чергу, ГО «Європа без бар’єрів» звертається до всіх українців й особливо іноземців, які виїхали з України в перші дні війни і нині перебувають у безпеці в країнах, які люб’язно надали їм тимчасовий захист, з проханням подякувати людям, завдяки яким це стало можливим, а саме працівникам: Міністерства закордонних справ України, Державної міграційної служби України, Міністерства інфраструктури України, Прикордонної служби України, Державної митної служби України, а головне – Збройних сил України.
Прес-офіс ГО «Європа без бар’єрів»
