Українська влада готується впровадити рекомендації Європейської Комісії щодо міграції. Відтак, є необхідність обмінятися знаннями з партнерами ЄС та привести національне міграційне законодавство у відповідність до вимог ЄС.
Для сприяння цьому процесу, представництво МОМ в Україні організувало спеціалізований семінар з адаптації українського законодавства до законодавства ЄС у сфері міграції та кордонів, що відбувся в Києві 14 лютого 2024 року. Аналітичний центр “Європа без бар’єрів”, як партнер проекту DignityFIRM, взяв участь у заході. Семінар охопив широкий спектр тем, пов’язаних з політикою розширення ЄС, а також передбачав огляд законодавства ЄС.
Учасники проаналізували прогрес України у досягненні членства в ЄС і визначили пріоритетні регуляції та директиви ЄС. Одне з найважливіших обговорень було зосереджено на підході української влади до нерегулярної міграції. Цей обмін знаннями допоможе нам у дослідженнях у межах проекту DignityFIRM, де ми досліджуємо порушення прав мігрантів, зайнятих на сільськогосподарських підприємствах в Україні, і шляхи їх подолання.
Законодавчий підхід України до ЄС керується Угодою про асоціацію між ЄС і Україною, підписаною в 2014 році і яка набула чинності з 2017 року.
Моніторинг виконання завдань у розділі юстиції, свободи та безпеки (JFS) неодноразово визначався як успішний як Україною, так і ЄС. Ця частина Угоди про асоціацію також включає питання міграції та кордонів, а також права людини і свободу пересування.
Після того, як Україна набула статусу країни-кандидата на членство в ЄС у червні 2022 року, нею було отримано сім рекомендацій для виконання критеріїв переговорів про вступ. Європейська Рада дала зелене світло для переговорів про вступ 14 грудня 2023 року. В результаті розпочалося вивчення українського законодавства і його поступова приведення у відповідність з набутком ЄС.
Це порушує питання про те, що потрібно робити в галузі міграції? Які цілі повинні встановлювати органи влади при розробці та впровадженні нової міграційної політики? Також, як можуть допомогти незалежні експерти в цьому процесі?
Основною метою впровадження заходів, включених у розділ 3 Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, є забезпечення вільного пересування людей, гарантуючи їхню безпеку. Субсфери включають наступні компоненти: міграція (переважно імміграція), притулок, візова політика, зовнішні кордони, система судової співпраці у цивільних і комерційних справах, судова співпраця у кримінальних справах. Згідно з законодавством ЄС про міграцію, цей розділ має бути змінений новими завданнями в політиці громадянства ЄС і горизонтальними питаннями Шенгену (SIS, VIS, ETIAS).
Нерегулярна міграція є частиною компонента міграції і охоплює кілька кроків, спрямованих на посилення заходів, головним чином для боротьби з нерегулярною міграцією. Досі мало уваги приділяється підвищенню агентивності мігрантських працівників, захисним механізмам і, що важливо в проекті DignityFIRM, розумінню попиту на ринку праці для (нестійко зайнятих) мігрантських працівників і покращенню їхніх умов праці. Навпаки, запропоновані заходи зосереджені на санкціях, а не на вирішенні основних проблем, попит на працю, який, ймовірно, тільки зростатиме:
По-перше, відповідні українські органи повинні посилити штрафи та санкції проти роботодавців нерегулярних мігрантів.
По-друге, потрібно вдосконалити положення щодо фіктивних усиновлень і шлюбів, сприяючи регулярній міграції.
По-третє, Україна повинна переглянути деякі підходи до сімейного возз’єднання, контролю на кордонах, притулку і імміграції.
Новий Пакт про притулок стане наступним важливим кроком у запуску нового принципу міграційного законодавства і політики ЄС. Однак поки що мало уваги приділяється законним шляхам або регуляризаціям.
Під час обговорення експерти “Європи без бар’єрів” повідомили учасникам, що для впровадження цих кроків органам влади потрібні відповідні та актуальні дані про нерегулярних мігрантів в Україні.
Також ми поінформували представників влади про проект DignityFirm і його очікувані результати та запевнили, що DignityFIRM надасть корисні дані для розробки нових політик у цій галузі.
Тим не менш, ми також стурбовані, що, як і в наративі ЄС щодо нерегулярної міграції, головна увага приділяється санкціям за нерегулярну міграцію. Натомість ми сподіваємося сприяти належному впровадженню законних шляхів для мігрантських працівників в Україну, оскільки нам буде потрібно їх, щоб триматися і відновлювати краще українські сектори Farm2Fork, також враховуючи права мігрантських працівників у торгівельних і сільськогосподарських політиках ЄС-Україна.
ЕКОНОМІКА В УМОВАХ БОЙОВИХ ДІЙ ТА ВСТУП ДО ЄС
Повномасштабне вторгнення російської федерації значно послабило економіку України. Зокрема, було втрачено третину валового внутрішнього продукту. А примусова емісія в 2022 році спричинила зростання інфляції.
Утримання армії значно зросло, воно зруйнувало виробництво, а також трудову міграцію в Україну. Це лише декілька аспектів найбільшого економічного шоку в історії України, спричиненого війною. Це вплинуло не тільки на розміри економіки, але й на її структуру.
* Найбільше постраждало будівництво, зниження склало 68%. Серед найбільших галузей економіки, обробна промисловість впала майже на половину через руйнування, окупацію та активні бойові дії в промислових регіонах.
* Оптова та роздрібна торгівля разом з аграрним сектором знизилися майже на третину з тих самих причин.
* Згідно з даними Національного банку України, наприкінці 2022 року рівень безробіття в Україні становив 21.1%, що на 2.2% вище, ніж у попередньому році та найвище з 2010 року.
* Від початку війни понад 4.2 мільйони українців покинули країну і не повернулися.
* Кількість іммігрантів, як регулярних, так і нерегулярних, значно зменшилася.
Українські демографи зазначають, що Україні буде потрібно приблизно 300,000 іммігрантів щорічно. Вони також підкреслюють, що тільки якісні зміни у сфері трудової міграції можуть мотивувати іноземців шукати роботу в Україні.
Водночас європейська інтеграція відкриває “вікно можливостей”. Позитивні зміни, які покращили бізнес-клімат в Україні, відбулися після надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, скасування мит та квот на український експорт, лібералізація автомобільних перевезень (“транспортний безвіз”) та включення українських логістичних маршрутів до індикативних карт Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T).
Також 7 березня 2024 року члени Комітету з міжнародної торгівлі Європарламенту схвалили продовження заходів з торгівельної лібералізації на підтримку України та Молдови в умовах війни з Росією. Ці заходи включають тимчасове призупинення імпортних мит та квот на український аграрний експорт до ЄС. Захід, який є корисним для України, але спричинив протести з боку польських фермерів.
З іншого боку, приблизно 250 нідерландських підприємців, багато з яких працюють у агробізнесі, готові допомогти Україні “відновити краще”.
DignityFIRM зацікавлена вивчити трудові відносини та умови праці мігрантів в Україні в найближчі роки.
Автор: Ірина Сушко, Європа без бар’єрів
переклад з англійської
оригінал на сайті DignityFIRM за посиланням
