Дешевий відпочинок на Адріатиці або дешеві південні овочі й фрукти – втримати ціни на низькому рівні часто допомагає безжальна експлуатація мігрантів. У ЄС готують документ з вимогою посилити права сезонних працівників.
Мар’яна Яворська | Німецька Хвиля
Сільське господарство та туризм – на ці дві сфери італійської економіки припадає більшість нелегальних сезонних працівників. Так, жінки – більшою мірою зі Східної Європи – їдуть працювати в готелі на Адріатиці. Віза на туризм чи стажування, відсоток посереднику з майбутньої першої зарплати – і ось тисячі покоївок та посудомийок працюють в італійських готелях.
Зарплата – менша за мінімальну в країні, праця – до 14 годин на добу, вихідних – жодних. Зазвичай таким працівникам категорично забороняють виходити за територію готелю. Таке собі трудове рабство. Таким чином власники готелів утримують прийнятні ціни на «казковий відпочинок на Адріатиці». Місцеві організації з прав людини поширюють листівки із закликами до дівчат, які потрапили до такого трудового «табору», звертатись до них.
«Як у Дантових кругах пекла»
Чоловіки ж найчастіше їдуть збирати томати або апельсини. І крім виснажливої праці за копійки змушені часто жити в антисанітарних умовах. Власне, саме через це спалахнули заворушення в калабрійському містечку Розарно, коли нелегально працюючі африканці з відчаю почали громити машини та вибивати шибки. «Вони живуть в нелюдських умовах, без жодної надії, як у Дантових кругах пекла», – сказав під час заворушень місцевий священик дон Кармело Асконе.
Уряд Італії, звичайно, бореться з нелегальною міграцією. Наприклад, встановлюються квоти на в’їзд сезонних працівників з певних країн, серед яких є й Україна. Але квоти ці зовсім не великі: так, цього року можуть легально в’їхати на сезонну роботу тільки 80 тисяч осіб.
Від сезонного працівника до нелегала
«Правда в тому, що нелегалів наймають тому, що ця праця, якщо платити все легально, коштує дуже дорого. Але робота або є легальною, або її не повинно бути», – каже міністр реформ Роберто Кальдеролі. Іншу проблему він бачить у тому, що сезонна імміграції підживлює нелегальну імміграцію взагалі: зібравши томати чи апельсини, нелегали не повертаються додому, а залишаються в Італії, поповнюючи і так велику кількість «людей без документів».
Саме на туризм і сільське господарство звертають увагу і в Єврокомісії. Ще перед літніми парламентськими канікулами планується завершити працю над документом, який би містив конкретні пропозиції щодо розширення прав сезонних працівників у цих сферах. «Легальні можливості працевлаштування для людей з низькою кваліфікацією є важливим інструментом у боротьбі з нелегальною зайнятістю», – переконана комісар ЄС з питань внутрішньої політики Сесілія Мальстрьом. Єврокомісія не визначає квоти зайнятості мігрантів для окремих країн, але натомість може створити юридичне підґрунтя для уніфікації умов в’їзду й перебування іноземців на території країн Євросоюзу.
