Світлана Мітряєва — директор Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в м.Ужгород, заступник голови представництва Міжнародної дипломатичної місії народної дипломатії «Європейська Україна» в Закарпатській області, заслужений діяч науки і техніки України. Тобто людина, яка, що називається, в курсі багатьох наших європейських перспектив.
Пані Світлано, Міністерство закордонних справ України анонсувало отримання Україною рішення ЄС щодо безвізового режиму вже в травні цього року. Чи це реально?
— Наразі не все так просто. По-перше, Європейська комісія має оголосити про виконання Україною всіх критеріїв другої фази Плану дій з лібералізації візового режиму, а Рада ЄС і Європарламент — прийняти рішення про виключення України з переліку держав з візовим режимом в’їзду та включення до переліку країн, громадяни яких не потребують візи для короткострокових (до 90 днів) поїздок до держави — учасниці Шенгенської угоди.
По-друге, зазначу, що з 1 січня 2015 року в Україні нарешті почали оформлення біометричних паспортів, що є одним з важливих кроків на шляху до безвізового режиму з ЄС, проте подорожувати в країни Шенгенської зони без віз громадяни України зможуть лише все ж таки після ухвалення відповідного рішення ЄС. Таким чином, необхідно розуміти, що навіть після отримання біометричного паспорта в’їзд в країни Шенгенської зони можливий лише за умови наявності візи.
Також слід пам’ятати, що сьогодення України пов’язане із збройним конфліктом, зовнішньою агресією та боротьбою з тероризмом. У таких умовах безпека кордонів є першочерговою. У контексті нашої розмови нагадаю, що на початку 90-х років єдиною постсоціалістичною країною, яка мала безвізовий режим із Західною Європою, була колишня Югославія. І вона втратила його через війну. Варто розуміти, що сучасна ситуація на сході України є серйозним викликом для Європи, для якої першочерговим і важливим завжди було відчуття стабільності.
Виходить, що наразі біометричний паспорт візи не замінює, принаймні до травня 2015 року. А які умови отримання шенгенської візи в цей паспорт?
— Мало хто сьогодні знає та розуміє, що отримання шенгенської візи пов’язано не тільки з наявністю біометричного паспорта, але і з загальною процедурою в консульських установах ЄС в Україні, в тому числі й на території Закарпатської області. Я маю на увазі, що з лютого 2015 року всі шенгенські візи будуть видаватися тільки за умови зняття відбитків пальців під час подачі документів. З одного боку, це значно ускладнює та подовжує процедуру отримання візи, але з іншого боку – це необхідна передумова, визначена спеціальними документами ЄС для громадян третіх країн, в тому числі й для України.
Таким чином, збір біометричних даних є заходом безпеки ЄС для захисту своїх зовнішніх кордонів?
— Так, з того моменту, коли державний кордон країн — сусідів України (Угорщини, Словаччини, Польщі та Румунії) став зовнішнім східним кордоном ЄС, ці країни зобов’язані дотримуватися правил щодо менеджменту зовнішніх кордонів ЄС та спільної візової політики. Країни — сусіди України несуть спільну з іншими країнами ЄС відповідальність за безпеку по всьому периметру шенгенського кордону з першого дня свого вступу до Шенгенської зони, коли всі кордони всередині ЄС були відмінені.
Нині зовнішній кордон ЄС щорічно перетинає приблизно 700 мільйонів людей. Близько двох третин з них є громадянами Європейського Союзу, а одну третину складають громадяни третіх країн, в тому числі й України. Оскільки ЄС позиціонує себе як відкрите суспільство і одним з його основних завдань є посилення зовнішнього кордону, то боротьба з нелегальною міграцією та тероризмом набуває особливого змісту. А це передбачає, за нормативними документами ЄС, створення нової інформаційної системи для реєстрації в’їзду і виїзду громадян третіх країн, створення Програми Registered Traveller Programme, запуск на повну потужність системи EUROSUR, обов’язкові перевірки відбитків пальців у візовій інформаційній системі.
Чи могли б ви більш детально роз’яснити, про що йдеться?
— Однією з основних цілей створення інформаційної системи для реєстрації в’їзду і виїзду громадян третіх країн є боротьба з нелегальною міграцією на території держав — членів Європейського Союзу. Тому механізм реєстрації їх в’їзду і виїзду передбачає запис особистих даних, відомостей щодо проїзних документів, дати і часу перетину зовнішнього кордону, а також зняття відбитків пальців людини. Архівування відбитків пальців сьогодні є одним із ключових елементів запуску нових технологій, що використовуються під час прикордонного контролю. Вхід і вихід системи реєстрації буде оснащений автоматичним калькулятором, який аналізуватиме дані при кожному в’їзді та виїзді з третьої країни через зовнішній кордон ЄС. Це дозволить вираховувати кількість днів, які людина залишалася на території Шенгенської зони.
Таким чином звична система перевірки кількості перебування на території ЄС по даті й кількості штампів у паспорті буде також замінена зняттям відбитків пальців. Це значно скоротить час перевірки даних на кордоні, оскільки не буде потреби у пошуку штампів у паспорті вручну. Також це спростить ідентифікацію людини у випадку втрати нею паспорта під час подорожі. Бо під час легального перетину кордону із зняттям відбитків пальців відомості про це залишаться у базі даних.
Зрозуміло, ащотаке Registered Traveller Programme? Поки що нашим співвітчизникам абсолютно нічого невідомо про цю систему.
— Програма Registered Traveller Programme буде заснована на документі, який видаватиметься органами третьої країни та міститиме ідентифікаційні дані про особу. Порівняння даних, які зберігаються в ньому, даних у проїзному документі, даних із прийнятих відбитків пальців і даних, що зберігаються в Центральному реєстрі, здійснюватиметься під час прикордонної перевірки. Таким чином будуть використовуватись так звані «Електронні ворота» — після успішного порівняння згаданих даних людині буде дозволено в’їхати на територію держави — члена Шенгенської зони. Також відбуватиметься прискорення перевірки під час перетину кордону, оскільки працівники прикордонної служби не цікавитимуться у подорожуючих метою їх перебування та фінансовим забезпеченням на час подорожі в ЄС.
Натомість єдина європейська система EUROSUR покликана сприяти збору інформації і збільшення реакційної здатності на зовнішніх кордонах держав — членів Союзу з метою виявлення, попередження та припинення незаконної імміграції й транскордонної злочинності. Система була запущена спільно з Агентством FRONTEX по території всіх зовнішніх сухопутних і морських кордонів держав-членів. Країни — сусіди України вже повністю залучені до цієї мережі.
Упродовж останніх трьох років ЄС тестував і так звану візову інформаційну систему. Наразі кожна країна — член Шенгенської зони зобов’язана здійснювати пошук біометричних даних у візовій інформаційній системі при перетині зовнішнього кордону ЄС. Це стосується тільки тих випадків, коли відбитки пальців беруться у людини при видачі візи в консульстві, де вже діє інформаційна система Visa. Поки що візова інформаційна система вже запроваджена в 16 регіонах. Україна ж інтегрована в наступному, 17-му регіоні, а це означає, що при наданні візи в консульствах в Україні відбитки пальців повинні бути прийняті в обов’язковому порядку.
Пані Світлано, на вашу думку, ці нововведення є рухом назустріч безвізового режиму з ЄС чи, навпаки, ще більше ускладнюють процедуру отримання візи?
— Необхідно розуміти, що якщо Україна рухається в пріоритетному європейському напрямку, то цей процес вимагає безумовного виконання вже існуючих правил. Вони запроваджені не тільки для України, цей шлях вже пройшли всі країни — члени ЄС, в тому числі й наші сусіди. Якими будуть наслідки цієї роботи, залежить виключно від України, уряду, нашої з вами сумлінності. Тому я вважаю, що ці нововведення є важливим кроком на шляху реформ, які нині відбуваються в Україні в складних умовах зовнішньої агресії.
Хочу наголосити, що ці нововведення в жодному разі не покликані створювати перешкоди для законної та легальної міграції. Навпаки, їх завданням є створення зони безпеки та стабільності на зовнішніх кордонах ЄС, що є основним пріоритетом Європейського Союзу в співробітництві із сусідніми країнами, які не є членами ЄС. Саме тому такі правила не повинні розглядатися як перешкода, а навпаки, швидше як запрошення до більш тісної співпраці.
Уже досить довгий час філія інституту, яку очолюєте, проводить моніторинг візової політики та практики консульських установ країн ЄС у Закарпатській області. Про що свідчать ваші дослідження?
— Перш за все, ще раз хочу підкреслити, що, на відміну від інших громадян України, мешканці Закарпаття активно користуються можливістю отримати не тільки шенгенські візи, але й дозвіл на місцевий прикордонний рух (МПР). До речі, Генеральне консульство Угорщини в м.Ужгород почало видавати біометричні дозволи на МПР першим в Україні.
Кількість поданих заявок на МПР впродовж останнього року сягла 16301, а кількість виданих – 16266. Як бачимо, кількість відмов тих заявок, які були подані, становила всього 0,2%. А ось ще кілька цікавих цифр. Кількість виданих дозволів МПР на 2—5 років за цей же період становила 15486, а безкоштовних – 6410.
Що стосується шенгенських віз у цьому консульстві, то тут також можна спостерігати дуже позитивні показники. Кількість поданих заявок — 45696, виданих віз — 45165, таким чином кількість відмов — 1,05% (один з найнижчих показників по країнах ЄС). Такі ж показники спостерігаються і щодо багаторазових шенгенських віз. На 2—5 роки їх було видано 9653, а безкоштовних — 25980.
Позитивними також є показники в консульстві Угорщини в м.Берегово, де було подано 19312 заявок на МПР, а видано — 19202. Таким чином відсоток відмов – 0,54%.
Показник поданих заявок на шенгенські візи у 2014 році становить 24978, а кількість виданих віз — 24653, тобто кількість відмов – всього 0,62%. Кількість багаторазових шенгенських віз на 2—5 років — 4532, а безкоштовних — 8939.
Сталу позитивну динаміку в цьому контексті спостерігаємо і в Генеральному консульстві Словацької Республіки в м.Ужгород. Коли йдеться про МПР, то кількість поданих заявок склала 1367, а виданих дозволів — 1295. Кількість відмов тут трохи більша — 4%. Нинішня ситуація з видачею шенгенських віз така:
кількість поданих заявок — 28066, а виданих — 27742, тобто кількість відмов від числа прийнятих заявок — 1,17%. Кількість виданих безкоштовних віз — 12224, а кількість віз на 2—5 років — 5158.
Як висновок, уже декілька років поспіль експерти відносять діяльність згаданих консульських установ до «дружньої» до України візової практики.
Зазначу також, що введення біометричних паспортів є тільки одним із критеріїв запровадження безвізового режиму України з ЄС. В лютому—березні цього року в Україні знову працюватиме моніторингова група Європейської комісії по виконанню Україною всіх інших критеріїв та впровадженню реформ, передбачених процесом візової лібералізації. Висновки цієї комісії і стануть основою для прийняття рішення щодо надання Україні безвізового режиму з ЄС. Як зазначив голова представництва Європейського Союзу в Україні п.Ян Томбінські, тільки від України, виконання нею всіх технічних критеріїв і залежить прийняття цього рішення.
Автор: Віталій Ящищак
Джерело: Новини Закарпаття
