Україна з 2022 року є країною-кандидатом на членство в Європейському Союзі, а 8 листопада 2023 року Європейська Комісія рекомендувала ЄС розпочати переговори про вступ з Україною. З точки зору управління кордонами це означає, що Україна отримала перспективу приєднання до загальноєвропейської системи безпеки та управління. Це також означає, що Україна повинна привести свою систему інтегрованого управління кордонами (ІУК) у відповідність до вимог ЄС, з одного боку, а з іншого – адаптувати її до унікальних викликів, відповідей на які може не бути у регуляціях ЄС. З грудня 2024 року, профільні органи влади, дотичні до управління кордоном розпочали роботу над розробкою нової Стратегії інтегрованого управління державним кордоном України.
Запропонована структура Стратегії міститиме цілі, що відповідають компонентам інтегрованого підходу в управлінні кордонами ЄС. Окремі з них повністю зосереджені на розвитку систем автоматизованого контролю на кордонах та відповідають завданням, передбаченим у «Пакеті розумних кордонів ЄС»]. Запровадження в українській Стратегії нових стратегічних цілей базованих на підході «розумних кордонів» (далі – РК) потребує вивчення. Хоч в українському контексті вже застосовувались окремі елементи РК, однак у сфері управління кордонами цей термін не набув широкого вжитку та має різні трактування. По-перше, важливо розглянути поняття РК та практику його застосування в різних країнах, але з акцентом на Європейський Союз і Україну. Також важливо дати відповідь, які саме компоненти РК вже застосовувались в управлінні кордонами України, а які потрібно запровадити з урахуванням руху України до членства в ЄС. Разом з цим, важливо надати проміжний аналіз переваг та ризиків, пов’язаних із застосуванням компонентів РК в нову Стратегію ІУК.
Вжиток терміну «розумні кордони» протягом останніх 20-ти років еволюціонував від широкого розуміння як належного управління кордонами в цілому до належного управління кордонами через цифровізацію та автоматизацію, або навіть до ще вужчого розуміння як конкретних проєктів (smart border package).
Тут РК визначено якполітики та техніки швидшого здійснення контролю руху людей і товарів, зі збереженням або підвищенням рівня безпеки та дотриманням прав людини, завдяки цифровізації та автоматизації контрольних процедур, збору й обробці великих обсягів даних, розширенню часових і просторових меж збору цих даних.
Концепція РК тісно пов’язана з розвитком технологій штучного інтелекту. Оскільки ЄС визначає ШІ як критично важливу технологію, імовірно, розвиток концепції РК може отримати політичну підтримку та інвестиції з боку структур ЄС і країн-членів ЄС в контексті руху України до членства.
Велика кількість програм і проєктів, які можна вважати елементами РК, вже присутні на українському кордоні, однак є ті, які очікують свого впровадження в контексті євроінтеграції України.
Нові стратегічні цілі Стратегії ІУК міститимуть компоненти РК, зокрема компонент 10 «Використання сучасної технології, включаючи великі інформаційні системи» та компонент 15 «Дослідження та інновації».
Згадані стратегічні цілі мають бути узгоджені зі Стратегією цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року] та корелюватись з завданнями європейської інтеграції у сфері інноваційної діяльності.
Подальше застосування та розвиток концепцій РК повинно зважати на такі
критичні ризики, як вразливість технологій, ризик порушення прав людини, ризики
витоку даних та проблеми належної міжнародної і міжвідомчої взаємодії.
> (opens in a new tab)”>Читати аналітичну записку>>
Аналітична записка підготовлена в рамках проєкту ICMPD “EU4IBM-Стійкість”, що фінансується Європейським Союзом. Відповідальність за зміст публікації несе виключно автор. Позиція ICMPD може не збігатися з висновками, викладеними в цьому документі.
