У 2023 році в рамках проєкту «Підтримка ЄС у зміцненні інтегрованого управління кордонами в Україні-Стійкість (EU4IBM-Стійкість), що фінансується ЄС та виконується Міжнародним центром розвитку міграційної політики (ICMPD), було проведено дослідження впливу цифрових рішень на прозорість та запобігання корупції на кордоні.
В той час експерти проєкту опитали численних стейкхолдерів та користувачів кордону щодо проблем при його перетині вантажами. Тоді, поряд з інфраструктурними чинниками, бізнес вказував на відтермінування введення в дію змін до Митного кодексу України (МКУ), які створили законодавчу базу для пріоритетного перетину кордону вантажами авторизованих економічних операторів (АЕО) та тих, що переміщуються згідно з Конвенцією про процедуру спільного транзиту (NCTS). Бізнес очікував, що пріоритет в перетині в поєднанні з електронним сервісом бронювання часу перетину кордону «єЧерга» мав розблокувати автомобільні пункти пропуску та скоротити час проходження митних формальностей.
У звітах Єврокомісії про розширення протягом кількох років наголошується на необхідності збільшення кількості АЕО та використання процедури NCTS. Однак український бізнес наполягає на потребі реальних стимулів, зокрема у вигляді першочергового прибуття до кордону та його перетину.
Наприкінці 2024 року, коли було розпочато поточний проєкт, в алгоритмах «єЧерги» пріоритет у прибутті до кордону надавався лише транспортним засобам (ТЗ) з вантажами, що підлягали першочерговому контролю, зокрема зі швидкопсувними товарами.
Тому метою поточного аналізу стала оцінка технічних і організаційних можливостей для підвищення пропускної спроможності найбільших пунктів пропуску на кордонах з ЄС – «Ягодин» (Польща), «Ужгород» (Словаччина) та «Порубне» (Румунія) – шляхом запровадження пріоритету для вантажів АЕО та NCTS по всьому ланцюгу руху до та через кордон. Очікується, що це стимулюватиме бізнес активніше користуватися відповідними програмами. З цією метою експерти проєкту проаналізували нормативно-правову базу, міжнародний досвід, провели нову серію консультацій з представниками бізнесу та органів влади та провели фахову онлайн-дискусію «Розумний кордон»: цифрові рішення для посилення спроможності ПП в умовах обмеженого фінансування»
