Механізм призупинення безвізових режимів і Україна: зміни та вплив

577e580057f3f-visa-stoimost-2_1200

Європарламент і Рада ЄС погодили позицію щодо оновленого механізму призупинки безвізових режимів.

ЄББ аналізує основні новації, запроваджені переглянутим механізмом і їхній можливий вплив на Україну, ґрунтуючись на прес-релізі, опублікованому Радою ЄС 8 грудня.

Що сталося?

7 грудня 2016 року Комітет постійних представників (Корепер) підтвердив від імені Ради ЄС досягнення компромісного тексту, погодженого з Європейським парламентом, щодо проекту перегляду механізму призупинення безвізових режимів, який може бути застосовано до всіх чинних угод про візову лібералізацію. Того ж дня було досягнуто згоди між Європарламентом, Радою ЄС і Єврокомісією під час так званого тріалогу.

Що це означає для України – згідно з попереднім рішенням Кореперу, безвізовий режим з Україною і Грузією може бути ухвалено тільки після ухвалення нового механізму призупинення. Погодження механізму прокладає шлях для надання безвізу Україні та Грузії.

Що змінилося?

Багато чого.

Компетенція

– Країнам-членам спростили механізм повідомлення про умови, які можуть призвести до призупинення безвізу;

– Єврокомісія отримала право запускати механізм з власної ініціативи – призупинення може бути запущене зверненням країни-члена або Єврокомісії

– Запроваджено механізм моніторингу. Єврокомісія зобов’язана надавати щорічні звіти Європарламенту та Раді ЄС щодо рівня відповідності третіми країнами до необхідних критеріївю Згідно з проектом документу, звіти мають надаватися щонайменше раз на рік протягом 7 років після набуття чинності безвізовим режимом.

До підстав для призупинення додано:

– зменшення співпраці у сфері реадмісії

– суттєве зростання рівня відмов на звернення про реадмісію, включаючи реадмісію «транзитних» громадян третіх країн

– суттєве зростання ризиків для державної політики чи внутрішньої безпеки країн-членів

– суттєве зростання рівня відмов у в’їзді на кордоні

Порівняйте з попередніми підставами, виходячи з яких, держави-члени могли поскаржитися на зловживання безвізом. Це могли бути суттєве і різке (принаймні на 50%) зростання у кількості:

(a) громадян третіх країн, які перебувають на території країн-членів ЄС, не маючи на це права (без відповідних документів і дозволів)

(б) прохань про притулок від громадян третіх країн, рівень задоволення яких низький, коли таке зростання призводить до сильного тиску на систему надання притулку держави-члена ЄС

 (в) відмов у реадмісії власних громадян у відповідь на звернення держав-членів ЄС

Терміни – процедура стала швидшою

Відрізок часу для порівняння умов, що спричиняють необхідність у призупиненні з ситуацією попереднього року або до скасування віз, скоротився з шести місяців до двох

Як працює оновлений механізм?

Якщо проста більшість країн-членів підтримує скаргу, Єврокомісія має ухвалити рішення, яке тимчасово призупиняє безвізовий режим для певних категорій громадян третіх країн на 9 місяців. Якщо умови, що спричинили скаргу, не зникають, Єврокомісічя має ухвалити (не менш як за два місяці до завершення 9-місячного терміну) акт, який тимчасово призупиняє безвізовий режим на 18 місяців для всіх громадян даної третьої країни

Що це означає для України –

  1. Об’єктивні ризики для призупинення українського безвізу після його надання доволі низькі, але залишається імовірність того, що російські агенти впливу чи європейські популісти лобіюватимуть застосування механізму призупинення до України
  2. У нас немає проблем з реадмісією з ЄС – імовірно, звідси не варто чекати загроз для безвізу
  3. Кількість шукачів притулку з України в ЄС значно зросла після російської агресії в Криму і на Донбасі, але залишається низькою в абсолютних числах. Також, згідно з даними Євростату, у першій половині 2016 року кількість шукачів притулку з України зменшилася порівняно з аналогічним періодом 2015 року. Щоб уникнути ризиків зростання кількості шукачів притулку, нелегального перебування в ЄС і відмов у в’їзді на кордоні українська влада, громадський сектор, медіа мають інформувати та пояснювати знову і знову як правильно користуватися безвізовим режимом
  4. Роль країн-членів ЄС у запуску механізму призупинення зросла, тому Україні потрібно посилювати двосторонні контакти з членами ЄС, працювати з громадською думкою в цих країнах, і почати робити це негайно (наприклад пояснювати, що безвізовий режим  – це не для 45 мільйонів людей, а для 2 мільйонів власників біометричних паспортів)
  5. Категоризація призупинення є радше позитивною новацією – це означає, що навіть у разі, якщо все піде зовсім не так, ми зможемо уникнути негайного скасування безвізу для всіх. Це також знижує імовірні втрати  від рішення на підставі хибної тривоги.

Оновлено 14/12/2016. Додано посилання на проект документа 15395/16 і дані про періодичний моніторинг протягом 7 років. До списку підстав для призупинення додано рівень відмов у в’їзді на кордоні.

01030 Київ, Україна
Вул.. Володимирська 42, оф.21
т./факс +38 (044)2386843, 2308376
office.europewb@gmail.com

Сайт створено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Відповідальність за зміст сайту несе ГО «Європа без бар’єрів».

(С) 2016-2017 ГО «Європа без бар’єрів». Усі права захищено
Flag Counter
Показати
Сховати