Ініціатива «Шляхи солідарності», запроваджена Європейською Комісією в Україні в травні 2022 року, має ширше та глибше значення, аніж вирішення проблем українського експорту-імпорту в умовах війни. Ініціатива дозволяє вже зараз створювати нові шляхи сполучення та логістичні ланцюги та зв’язки України з країнами Європи та їхньою територією зі всім світом – не як жертви військової агресії, а як повноцінного гравця європейського ринку та повноправного члена Європейського Союзу.
Такого висновку дійшли учасники експертної дискусії «Умови успіху «Шляхів солідарності». Чого варто очікувати від Ініціативи у 2023 році?», проведеної Аналітичним центром «Європа Без Бар’єрів» 31.01.2023 року за участі представників центральних органів виконавчої влади, прикордонних державних і військових адміністрацій, міжнародних експертів та аграрного бізнесу.
За словами виконавчої директорки ЄББ Ірини Сушко, 2023 рік має бути доленосним як в частині структуризації Ініціативи та розподілу повноважень в сфері виконання її завдань, так і в частині виділення та розподілу на її імплементацію коштів.
«Стратегія реалізації Ініціативи має формуватися з огляду не на короткий термін – до перемоги, а на довгострокову перспективу – 5-10 років, а розподіл виділених на неї цього року коштів має відбуватися з урахуванням прогнозованих потреб України, коли нею вже буде набуто членство в ЄС», – наголосила вона.
Її підтримала Голова правління Асамблеї Аграрних Палат України, президент Української Агропродовольчої платформи, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Ольга Трофімцева, яка зазначила, що після закінчення війни, коли Україна пройде шлях інтеграції до ЄС, всі розбудовані в рамках Ініціативи шляхи сполучення – автомобільні, залізничні, річкові, дозволять їй гармонійно вбудуватися в систему перевезень Європи.
«Не секрет, що нині обсяги українського експорту є стресовими та непід’ємними для європейських потужностей, саме тому ми маємо з розумом поставитися до реалізації Ініціативи – не лише вирішити тимчасові проблеми, спричинені російським вторгненням в Україну та блокадою українських морських портів, а й комплексно розширити вузькі місця в перевезеннях української продукції європейськими шляхами», – підкреслила О.Трофімцева.
В свою чергу експертка з управління кордонами ЄББ Євгенія Григор’єва, яка здійснює моніторинг успіхів Ініціативи від початку її реалізації, зазначила, що сьогодні план дій Ініціативи передбачає 6 пріоритетних заходів.
«4 з них спрямовані на оперативне усунення транспортних затримок, зокрема на кордонах, а 2 – на поліпшення сполучності між Україною, ЄС та Молдовою у середньо- та довгостроковій перспективі», – конкретизувала вона.
При цьому вагомими здобутками оперативних заходів Ініціативи експертка вважає безперебійну та ефективну роботу діючих логістичних платформ і комунікаційних майданчиків, запровадження транспортного та митного безвізів, а також збільшення пропускної здатності деяких пропускних пунктів і покращення технічного оснащення в ході залізничних перевезень.
Так платформи «ЄС-Україна для пошуку бізнес-партнерів» та «Зернові шляхи», а також значна кількість дво- та тристоронніх робочих груп, сприяють налагодженню контактів вздовж ланцюгів постачання та вирішенню питань про надання додаткового транспорту, а транспортний та митний безвізи прискорили транспортування вантажів до ЄС, Молдови та ряду інших країн завдяки скасуванню дозволів на перевезення та спрощеному декларуванню товарів.
«Зокрема, транспортний безвіз з країнами ЄС та 4-ма іншими країнами сприяв збільшенню експорту та імпорту товарів вантажівками на чверть. Цим крокам звісно передував економічний безвіз, який завдяки відміні ввізних мит та квот на агропродукцію, значно спростив торгівлю з ЄС та рядом інших країн», – зазначила вона.
Є.Григор’єва відмітила, що найбільш відчутне збільшення потужності кордону відбулось на польському напрямку, де було значно підвищено пропускну спроможність автомобільного переходу «Краківець-Корчова», виокремлено рух великовантажних авто через 4 з 8 пунктів пропуску та призначено пункт пропуску «Устилуг» для виїзду порожнього транспорту.
«Крім того, ключовим успіхом 2022 року є принципове погодження тексту угоди про спільний контроль з Польщею із залученням до цього питання Міністерства інфраструктури України та максимально можливе спрощення фітосанітарних, санітарних та ветеринарних перевірок в пунктах пропуску за сприяння Держпродспоживслужби України», – акцентувала вона.
Також, за її словами, вагомо покращилося сполучення через південний румунський кордон, де завдяки швидкій та вдалій реанімації портів на Дунаї, а також будівництву зерносховищ та терміналів, у тому числі поблизу портів, відбулося зростання втричі товарообігу і в чотири рази експорту.
При цьому завдяки розбудові бізнесом перевантажувальних комплексів на кордоні, а також швидкому нарощенню АТ «Українська залізниця» виробництва візків для перестановки вагонів з широкої на вузьку колію відбулося підвищення спроможності залізничних стиків вздовж всього кордону.
Основними ж здобутками в реалізації середньо- та довгострокових заходів, експертка назвала «включення 3 українських автошляхів в TEN-Т мережу, відновлення залізничного сполучення з Румунією та Молдовою в кількох напрямках, завершення реконструкції та електрифікації ділянки Ковель-Ізов-Держкордон, а також відкриття автомобільного ПП «Красноїльск» на виїзд порожнього транспорту, що значно поліпшило сполучність між Україною та Румунією».
«Відтак сьогодні експортно-імпортними воротами України для реалізації Ініціативи є 20 автомобільних та 13 залізничних пропускних пунктів і 3 придунайські порти. Ще 3 чорноморські порти були розблоковані в рамках Зернової ініціативи», – підсумувала вона.
Прес-офіс ГО «Європа Без Бар’єрів»
Матеріал підготовлено в рамках проєкту ««Антикризове управління кордонами та підтримка українських мігрантів»» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
