Набувши членства в ЄС, Україна стане найпотужнішим гравцем на аграрному та продовольчому ринках Європи, відтак інфраструктура та логістика, які б дозволяли їй працювати в повну силу, потрібні відповідні. Ініціатива «Шляхи солідарності» – це спосіб вже сьогодні розбудувати існуючи українські та європейські потужності під потреби та можливості України в майбутньому.
Такого висновку дійшли учасники експертної дискусії «Умови успіху «Шляхів солідарності». Чого варто очікувати від Ініціативи у 2023 році?», проведеної Аналітичним центром «Європа Без Бар’єрів» 31.01.2023 року за участі представників центральних органів виконавчої влади, прикордонних державних і військових адміністрацій, міжнародних експертів та аграрного бізнесу.
Відкрила зустріч виконавча директорка Аналітичного центру Ірина Сушко, яка назвала 2023 рік доленосним у реалізації Ініціативи.
«Виділення Європейської комісією на реалізацію «Шляхів солідарності» фінансування свідчить про важливість Ініціативи, як для України, так і для Європи в цілому, оскільки дозволить реалізувати цілу низку надважливих інфраструктурних інвестиційних проєктів, як на території України, так і в країнах ЄС. Саме тому сьогодні надзвичайно важливо розробити критерії пріоритезації об’єктів, на які спрямовуватимуться зазначені кошти, а головне – визначити, хто здійснюватиме функцію координації всіх стейкхолдерів, контроль якості виконання поставлених планів та використання коштів», – наголосила вона.
І.Сушко переконана, що якщо у 2022 році Ініціатива допомагала вирішувати гострі питання українського експорту оперативно, у 2023 році підходи до реалізації ініціативи мають змінитися, а планування заходів в її рамках мають бути стратегічними.
Оцінку результатів роботи Ініціативи у 2022 році, а також прогнози й очікування від її реалізації цьогоріч представила експертка з управління кордонами ЄББ Євгенія Григор’єва.
Вона нагадала, що Ініціатива «Шляхи Солідарності» була запущена Єврокомісією у травні 2022 року для налагодження альтернативних маршрутів експорту української агропродукції та імпорту товарів першої необхідності в умовах блокади морських портів. При цьому сьогодні це також єдиний шлях для експорту інших товарів.
«Загалом план дій Ініціативи передбачає 6 пріоритетних заходів, 4 з яких спрямовані на термінове усунення транспортних затримок, зокрема на кордонах, а 2 інших – на поліпшення сполучності між Україною, ЄС та Молдовою у середньо- та довгостроковій перспективі. Успіхи та поразки в реалізації цих заходів і досліджуються аналітичним центром вже протягом 9 місяців», – доповіла вона.
За оцінками експертів ЄББ, основними здобутками у вирішенні оперативних задач Ініціативи є створення логістичних платформ і низки дво- та тристоронніх комунікаційних майданчиків, запровадження транспортного та митного безвізів, істотне збільшення потужності кордону з Польщею, збільшення спроможності залізничних стиків вздовж всього кордону, а також швидка та вдала реанімація роботи портів на Дунаї, що дозволило збільшити товарообіг за цим напрямом втричі, а експорт – вчетверо.
За словами Є.Григор’євої, сьогодні в рамках Ініціативи успішно функціонують 2 логістичні платформи, серед яких: «ЄС-Україна для пошуку бізнес-партнерів» та «Зернові шляхи», які сприяють налагодженню контактів вздовж ланцюгів постачання та розв’язанню проблем з нестачею транспорту. У той час, як оперативні питання реалізації Ініціативи вирішуються на низці комунікаційних майданчиків, таких як тристоронні консультації Єврокомісія-Україна-Польща та Єврокомісія-Україна-Румунія, а також україно-румунська митна робоча група, створена за сприяння Консультативної місії Європейського Союзу.
В свою чергу, транспортний та митний безвізи прискорили транспортування вантажів до ЄС, Молдови та ряду інших країн, завдяки скасуванню дозволів на перевезення та спрощеному декларуванню товарів.
«Безумовно цим крокам передував економічний безвіз, який завдяки відміні ввізних мит та квот на агропродукцію, значно спростив торгівлю з ЄС та рядом інших країн. Однак завдяки транспортному безвізу з країнами ЄС та 4-ма іншими країнами було збільшено експорт та імпорт товарів вантажівками на чверть», – розповіла експертка.
Вагомим для нового формату експортно-імпортних перевезень стала розбудова та переформатування роботи деяких пунктів пропуску на кордоні з Польщею.
«Так в 2,5 рази було збільшено спроможність автомобільного переходу «Краківець-Корчова», виокремлено рух вантажівок понад 7,5 т через 4 з 8 ПП та призначено пункт пропуску «Устилуг» для виїзду порожнього транспорту, що істотно збільшило потужності кордону на польському напрямку. Також нині триває впровадження електронної черги у ПП «Ягодин», – конкретизувала Є.Григор’єва.
Не менш значущим для налагодження експортно-імпортних потоків в умовах війни експертка назвала підвищення спроможності залізничних стиків вздовж всього кордону, яке відбулось, у тому числі, завдяки розбудові бізнесом перевантажувальних комплексів, а також швидкому нарощенню АТ «Українська залізниця» виробництва візків для перестановки вагонів з широкої на вузьку колію.
«Слід зазначити, що в частині процедур контролю в наземних пунктах пропуску ключовими успіхами 2022 року є принципове погодження тексту угоди про спільний контроль з Польщею, із залученням до цього питання Міністерства інфраструктури України, та максимально можливе спрощення фітосанітарних, санітарних та ветеринарних перевірок товарів з боку суміжних країн, що відбулося за сприяння Держпродспоживслужби України», – роз’яснила вона.
В свою чергу досягненнями в реалізації середньо- та довгострокових заходів Є.Григорєва перелічила наступні:
- включення 3 українських автошляхів до Транс’європейських транспортних мереж (TEN-T), що зокрема сприятиме притоку інвестицій для їх модернізації;
- відновлення залізничного сполучення з Румунією та Молдовою за кількома напрямками, реконструкцію й електрифікацію ділянки Ковель-Ізов-Держкордон, що має прискорити рух потягів через ПП «Ізов-Грубешув»;
- часткове відкриття автомобільного ПП «Красноїльск-Вікову де Сус» на виїзд порожнього транспорту, що сприяло поліпшенню сполучності між Україною та Румунією.
За словами експертки, завдяки реалізації зазначених заходів Ініціативи «Шляхи солідарності» Україні вдалося збільшити кількість і пропускну здатність діючих експортно-імпортних воріт, а саме 20 автомобільних і 13 залізничних пунктів пропуску та 3 реанімованих придунайських портів, у той час як 3 чорноморські порти були розблоковані в рамках «Зернової Ініціативи».
«Разом з тим, стейкхолдери «Шляхів солідарності» регулярно стикаються з перепонами на шляху її ефективної та якісної реалізації», – наголосила вона.
Так спільний контроль з Польщею, який так і не було запроваджено на всіх пунктах пропуску, а також неузгоджені графіки роботи і невідповідність штату фітосанітарних та ветеринарних служб Україна-ЄС на початку Ініціативи озвучувались як чи ненайбільша проблема у затримках транспорту на кордоні.
Однак пильний моніторинг ситуації, проведений ЄББ, виявив цілу низку гострих питань, які постали перед учасниками Ініціативи протягом 2022 року, а саме:
- нестача транспорту та водіїв для перевезення вантажів,
- недостатність перевалочного обладнання в пунктах пропуску та портах, а також сховищ для тимчасового зберігання зерна вздовж кордону,
- брак страхування ризиків експортерів та власників транспорту,
- мала кількість часових слотів у графіках залізничних перевезень ЄС,
- відсутність контактно-координаційних пунктів Ініціативи в країнах-членах ЄС, створення яких було анонсовано ЄК.
«Станом на початок 2023 року частину цих питань вдалося вирішити, зокрема уніфікувати роботи служб, але більшість й досі залишаються актуальними і потребують консолідованих рішень», – вважає Є.Григор’єва.
Не менше перепон існує для поліпшення сполучності Україна-ЄС-Молдова, де вже не вперше відбуваються затримки та відтермінування запуску нових автомобільних пунктів пропуску на румунському та польському напрямках, зокрема вчергове перенесено відкриття ПП «Дяківці». Також вже тривалий час гальмується відновлення залізничного руху з боку партнерів на молдовському напрямку та роботи пунктів пропуску на румунському кордоні, а саме ПП «Тересва – Кимпулунг-ла-Тиса» та «Ділове – Валя Вішеулуй».
Загалом, на думку експертки, вирішення питання транскордонної торгівлі Україна-ЄС шляхом налагодження залізничних перевезень, які є другими за обсягом експорту після морських портів, починаються далеко за межами кордону.
«Найбільшими проблемами в цій сфері є, безумовно, різні стандарти колій Україна-ЄС, а також низька пропускна здатність залізниць Європейського союзу та невідповідність габаритів українського рухомого складу європейським вимогам, що значно звужує і так невелике коло можливих маршрутів для українського експорту залізницею», – пояснила вона, додавши, що доволі гострим є питання й організаційного характеру, адже різні ринки залізничних перевезень, а також відмінності у підходах до планування та відправки вантажів в Україні та ЄС, спричиняють ряд проблем на кордоні.
Наприклад, на одному переході може працювати одночасно близько 10 перевізників ЄС, які конкурують між собою та координація між якими не є налагодженою. З українського боку відправка вантажів за готовністю не дає чіткого розуміння часу прибуття товару на кордон, що не відповідає жорстким ниткам графіків перевезень в ЄС. В результаті поблизу кордону блокуються під’їзні шляхи в очікуванні або українських вантажів, або європейських перевізників.
«Ці питання прямо пов’язані з необхідністю завершення реформування «Української залізниці», а також створення в Україні ринку послуг таких перевезень, що ми мали зробити вже давно в рамках виконання вимог угоди про асоціацію з ЄС, і що дозволило б нам інтегруватися в систему залізничних перевезень Європи», – підкреслила вона.
Однак, навіть за умови налагодження бездоганного транспортування вантажів залізницею, Україна не вирішить питання експорту в цілому, передусім через фізичну неспроможність портів ЄС поглинути весь його обсяг.
«Сумарна потужність портів Польщі та Румунії, до яких протягом року прямувала більшість українських вантажів, вчетверо менше потужності морських портів України. А вартість транспортування до інших портів ЄС є надто дорогою, а отже економічно недоцільною, оскільки збільшує вартість української продукції, чим позбавляє її конкурентоспроможності на ринку», – деталізувала експертка.
При цьому, сьогодні бізнес з обох сторін кордону не готовий диверсифіковувати маршрути, про що свідчить середня завантаженість залізничних ПП на рівні 50%.
І взірцевим в цій ситуації експертка вважає підхід аграріїв, які намагаються використовувати всі доступні пункти пропуску, однак це доцільно не для всіх товарів, оскільки для багатьох виробників умови доставки диктує замовник з ЄС.
Є.Григор’єва переконана, що всі ці та багато інших проблем вирішити реально та можливо насамперед шляхом налагодження належної координації Ініціативи в Україні на загальнонаціональному рівні, а також поділом компетенцій між Європейською комісією та національними транспортними органами країн-членів ЄС.
«І це має бути зроблено якнайшвидше з огляду на анонсоване Європейською комісією фінансування реалізації «Шляхів солідарності» у 2023 році в обсязі 1 млрд євро», – акцентувала вона.
За інформацією ЄББ, наприкінці 2022 року відповідні директорати Європейської комісії та фінансові інституції вже розпочали консультації щодо варіантів спрямування коштів і механізмів їх використання, при цьому пріоритетне значення при визначенні інфраструктурних об’єктів для інвестування було надано спільним проєктам з Польщею та Румунією з розбудови ПП загальної та ключової мережі TEN-T в рамках програми Connecting Europe Facility (CEF). Про це свідчать стислі терміни подачі заявок до участі в зазначеній програмі, анонсовані ЄК.
При цьому перспективи реалізації Ініціативи у 2023 році Є.Григор’єва вбачає не тільки в інвестиціях, а й в продовженні транспортного, а головне – економічного, безвізів, які були надані Україні на рік, а також впровадженні пʼятої фази митного безвізу, яка передбачає автоматизацію роботи з митними деклараціями та фінансовими гарантіями.
Вона розповіла, що на початку поточного року склалася ситуація, коли нарощування темпів і обсягів українського аграрного експорту європейськими шляхами викликало невдоволення виробників сусідніх країн, адже дешевша за європейську продукція через низьку потужність європейських портів протягом 2022 року не йшла далі до країн, які її потребують, а акумулювалася в Європі, що спричинило збитки та банкрутство місцевих виробників.
«Зрозуміло, що ситуація потребувала врегулювання та загрожувала скасуванням економічного безвізу – переглядом умов аграрного імпорту з України зокрема шляхом квотування за типом продукції. Та Європейська комісія прийняла рішення на користь України, й європейські фермери, які втратили або втратять частину надходжень цьогоріч отримуватимуть фінансове відшкодування», – зауважила експертка.
Загалом в рамках Ініціативи «Шляхи солідарності» протягом 2023 року вже анонсована реалізація цілої низки заходів, серед яких:
- запровадження спільного контролю на всіх пунктах пропуску на кордоні з Польщею,
- розбудова низки автомобільних пунктів пропуску, зокрема повноцінний запуск ПП «Красноїльськ», відкриття ПП «Дяківці» та «Нижанковичі» на виїзд порожнього транспорту (повноцінний запуск у 2024).
- відновлення роботи трьох залізничних пунктів пропуску з Молдовою та Румунією,
- розбудова декількох залізничних пунктів пропуску та ремонт колій на низці ділянок, зокрема реконструкція так званої «Лінії 102» (Старжава-Хирів-Нижанковичі),
- покращення судноплавства на Дунаї, в тому числі історичним маршрутом через Кілійське та Старостамбульське (Бистре) гирла в дельті Дунаю, а також за рахунок збільшення потужності порту Усть-Дунайськ, внаслідок його нещодавньої приватизації.
Доповнив доповідь експертки радник Міністра аграрної політики та продовольства України Олексій Балеста, який підтвердив,шо нині аграрії повністю диверсифікували свої шляхи постачання.
«Але, при цьому все одно, виробники шукають маршрути, які є оптимальними за грошовою оцінкою, адже нині навіть підвищення курсу долара, не кажучи вже про здорожчання перевезень на 3-5-6 доларів на тонні, є критичним і впливає на обрання шляхів транспортування», – висловив він свою думку.
В продовження доповіді також виступив радник Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Голуб.
Він зазначив, що від реалізації заходів Ініціативи «Шляхи Солідарності» слід очікувати довгостроковий економічний ефект.
«Маю на увазі фінансування українських інфраструктурних проєктів чи проєктів, в яких Україна зацікавлена, за рахунок європейських структурних фондів, таких як програма CEF, яка має близько 30 млрд. євро планових інвестицій на період 2021-2027 років і передбачає фінансування проектів транспортної інфраструктури по всьому Євросоюзу», – пояснив він.
За його словами, включення українських маршрутів до єдиної трансєвропейської транспортної мережі відкрило можливість фондування інфраструктурних проєктів з CEF на цих ділянках.
«Це дозволило українській стороні спільно з польськими і румунськими колегами подати декілька інфраструктурних проєктів, спрямованих на вдосконалення транскордонних перевезень між нашими країнами, для включення до програми. Сподіваюся, що всі вони будуть акцептовані, що дозволить нам отримати фондування до 50% капітальних витрат на реалізацію цих проєктів, і в середині травня ми отримаємо позитивне рішення Єврокомісії», – уточнив він.
Т.Голуб зауважив, що це був перший досвід як українських компаній, так і Міністерства, в сфері залучення такого роду інвестицій, який стане у нагоді в наступні роки.
При цьому, суб’єктами подання можуть бути не тільки державні установи та підприємства, а й приватні компанії, які відповідають встановленим програмою вимогам фінансової спроможності, чиї проєкти матимуть стратегічне значення для держави, що має бути підтверджено урядом.
«В минулому фінансовому році, маю на увазі 2022-2023, за цією програмою було профінансовано 5,3 млрд євро, а 70% проєктів, які фондувалися, були зі сфери залізничного сполучення. Очікуємо, що цьогоріч сума коштів, яка виділятиметься на фондування інфраструктурних проєктів також буде на рівні 5 млрд», – спрогнозував він.
Т.Голуб впевнений, питання розвитку транспортної інфраструктури є одним з ключових питань євроінтеграції.
«Фактично це практична євроінтеграція, адже від рівня транспортної сполуки України з ЄС залежатимуть практична економічна інтеграція, фізична та діджитальна сполучність. Саме тому можливості фінансування розвитку таких проектів із європейських структурних фондів, які відкрито завдяки наданню Україні статусу кандидата в члени Євросоюзу, є надзвичайно значущим, а посилення потужностей кордонів – критично важливим питаннями», – підсумував він.
Виступ Т.Голуба доповнив радник Міністра аграрної політики та продовольства України Олексій Балеста:
«Участь приватного бізнесу в розбудові пріоритетних для держави об’єктів, а відповідно і в такого роду програмах, можлива лише тоді, коли цим бізнесом створюються інфраструктура, доступна всім гравцям ринку. Крім того, надзвичайно важливою є двостороння подача та імплементація проєкту – з боку України та з боку країни-сусіда. Адже збільшена пропускна здатність зі сторони України має відповідати пропускній спроможності з європейської сторони».
Про результати роботи в рамках Ініціативи розповів керівник експертної групи з питань планування державної політики Директорату стратегічного планування Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Ніколаєв.
За його словами, в частині наземних автомобільних перевезень через сухопутні коридори України з країнами Європейського Союзу було досягнуто чималих успіхів.
«З грудня запущено проєкт електронної черги для перетину кордону на пункті пропуску «Ягодин-Дорогуськ», що передбачає за допомогою спеціальної програми онлайн бронювання місця в черзі для вантажних автомобілів. За результатами цього експериментального проекту ми сподіваємося, що такі самі електронні черги в цьому році будуть запроваджені і на інших пунктах пропуску з різними країнами, таких як «Краківць-Корчова», «Порубне-Сірет», «Рава-Руська-Хребенне», «Шегині-Медика», «Чоп-Захонь», що дозволить значно систематизувати багатокілометрові черги», – розповів він.
Також Міністерством продовжується робота з пролонгації так званого транспортного безвізу, термін дії якого спливає влітку цього року.
«Ми сподіваємося на підтримку наших європейських партнерів у подовженні дії цієї Угоди, а також на плідну співпрацю з боку європейських контролюючих органів в процесі впровадження спільного контролю в максимально можливій кількості пунктів пропуску. При цьому не тільки на кордоні з Польщею, а й зі словацькою, угорською та румунською сторонами», – наголосив він.
О.Ніколаєв підтвердив факт подання заявок до участі в програмі CEF, уточнивши, що Міністерством спільно з УЗ, Укравтодором і Держмитслужбою у співпраці з колегами з Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини було подано 6 комплексних проєктів з розвитку інфраструктури в частині перетину кордону, перевантаження, сервісних зон, обладнання для здійснення контрольних процедур:
1) польський напрям:
• залізничних ПП “Мостиська 2- Медика” та “Ягодин-Дорогуськ”;
• автомобільних ПП “Краківець-Корчова”, “Рава-Руська – Хребенне”, “Ягодин-Дорогуськ”.
2) угорський напрям:
• залізничних ПП “Чоп (Дружба) – Захонь”, “Батьово – Еперешке”
• автомобільних ПП «Чоп (Тиса) – Захонь» та «Лужанка – Берегшурань»
3) румунський напрям:
• автомобільного ПП «Дяково-Халмеу»
• залізничного ПП «Вадул-Сірет-Дорнешти».
Розповів він і про роботу Міністерства в частині залізничних перевезень, зокрема про подальше підвищення ефективності координації з перевізниками країн ЄС, адже наявність у європейської сторони рухомого складу, графікових можливостей для перевезень, належних потужностей і слотів в портах безпосередньо впливають на можливості вивезення експорту залізничним транспортом.
«Крім того, вже відновлено пасажирське сполучення з Румунією через пункт контролю на станції Рахів, сподіваємось, що найближчим часом буде забезпечено пасажирське сполучення по лінії Березне-Бесарабяска, що розвантажить інші пасажирські напрямки», – конкретизував він.
Що стосується морських перевезень, то головним здобутком за цим напрямом О.Ніколаєв вважає активності в рамках «Зернової ініціативи».
«В рамках ініціативи вже вивезено 17,5 млн. тонн зернових, що становить лише третину довоєнних обсягів, коли через морські порти експортувалося близько 50 млн. тонн. Саме тому ми маємо продовжувати роботу, залучаючи до процесу європейських колег, щоб включити в «Зернову ініціативу» порту в Миколаєві і розширити номенклатури вантажів, які будуть дозволені до вивезення», – підсумував він.
Детальніше про роботу портів розповів заступник Голови адміністрації морських портів України Дмитро Барінов.
Він розповів, що з 18 українських портів в січні-лютому 2022-го року працювали 13, у той час як 5 кримських портів окуповані ще з 2014 року.
«З початком війни країна була змушена перенаправляти всі вантажі тільки через три порти на річці Дунай – Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. На той час це був єдиний стабільний шлях для українського експорту/імпорту, саме тому всі наші зусилля були направленні на розвиток дунайського кластеру, завдяки чому перевалка дунайських портів зросла в рази і це абсолютний рекорд ще з радянських часів», – наголосив він.
Щодо портів «Великої Одеси», включених до забезпечення роботи зернового коридору, то обсяг перевалки в Одеському порті скоротився майже втричі, в Чорноморському в 2,2 рази, в Південному в 3,5 рази.
«Ми запровадили електронну чергу та створили чат-бот, який в режимі реального часу повідомляє про проходження суднами інспекції у Туреччині. Адміністрація морських портів щодня складає план формування караванів та подає до спільного координаційного центру у Стамбулі. В ньому відображається інформація про судна, на вихід наступного дня та перелік суден які будуть зареєстровані у СКЦ», – деталізував він.
За його словами, на всі зусилля України, спрямовані на систематизацію та стабілізацію морських перевезень, подеколи зводяться нанівець через те, що Росія без пояснень реєструє вкрай обмежену кількість суден на добу, що у підсумку відображається на кількості суден які проходять.
«Зараз зберігається критично низький показник входу та виходу суден – 2-2,5 судна на добу. Така ж інтенсивність була на початку роботи зернового коридору, коли судновласники та вантажовласники ще не мали розуміння, як це працюватиме. Восени 2022 року було більш-менш нормально, а зараз росіяни обмежують рух штучно», – зазначив Д.Барінов.
За інформацію Адміністрації, для сталої роботи необхідно 25-30 інспекцій на добу, у той час як російська сторона проводить на рівні 8-9, а іноді 6-7.
Цей фактор значно гальмує реалізацію «Зернової ініціативи», відповідно відбувається зниження обсягів експорту і значні затримки, що відображається на вартості.
«Додам, що для боротьби з голодом у світі за ініціативи президента України була запущена гуманітарна програма «Grain from Ukraine». Це закупівля розвинутими країнами зерна для потреб найбідніших країн. В рамках цієї програми вже 80 тис. тонн гуманітарної пшениці отримала Ефіопія та Сомалі. Донати робили Франція, Фінляндія, Німеччина та Японія. Ще 9 суден – 330 тис. тонн продовольства відправлено у всесвітньо-продовольчу програму ООН для таких країн, як Ефіопія, Афганістан та Ємен», – узагальнив він.
Про штучне блокування роботи зернового коридору розповіла і Голова правління Асамблеї Аграрних Палат України, президент Української Агропродовольчої платформи, посол з особливих доручень МЗС Ольга Трофімцева.
«росія дійсно відшукує будь-які можливості для того, щоб тим чи іншим чином саботувати роботу зернового коридору, що не може не спричиняти зміни в географічній структурі українського експорту АПК. Зокрема, завдяки «Шляхам солідарності» основним ринком збуту української продукції стали країни Європейського Союзу, що з одного боку викликало невдоволення агровиробників східноєвропейських країн, а з іншого – є для нас надзвичайно важливим з точки зору подальшої європейської інтеграції», – наголосила вона.
О.Трофімцева переконана, що зазначену ситуацію обов’язково буде врегульовано, як запровадженням механізмів підтримки польських і румунських фермерів, для того щоб вони не відчували негативного впливу збільшення об’ємів експорту української агропродукції, так і шляхом коригування асортименту українського аграрного експорту.
«Цьогоріч очікується збільшення посівних площ під так звані нішеві культури, для того, щоб уникнути складнощів, пов’язаних з експортом зернових. Буде збільшено посівні площі під соняшник, значно зріс попит на насіння гірчиці», – спрогнозувала вона.
Експертка впевнена, що зараз Україна має зробити все, щоб не втратити набуті здобутки торгової лібералізації.
«Потрібно розуміти, що тиск на внутрішньому ринку ЄС є суттєвим, а лобіювання з боку місцевих виробників – серйозним. Відтак ми маємо посилити роботу на дипломатичному рівні, а також підлаштуватися під умови європейського ринку, для того, щоб не допустити навіть натяків на повернення квот чи інших лімітів і у подальшому мати можливість без додаткових тарифних і нетарифних обмежень експортувати до країн ЄС і всього світу свою продукцію», – підкреслила вона.
Вона переконана, що налагодження сталого транзиту країнами Європейського Союзу, відкриє Україні ринки світу та дозволить зняти згадану напругу.
За її словами, потужності наших країн-сусідів, які є членами ЄС, – їхня залізнична і портова інфраструктура, виявилися неготовими до наших обсягів продукції. В них не вистачає рухомого складу та належних логістичних об’єктів для наших обсягів зернових, олійних чи тої самої олії, для того щоб їх зберігати чи перевантажувати та відправляти далі. Крім того, існуючи потужності передбачені для їхніх виробників і дуже часто зайняті ними.
«І це чудово працювало в такому форматі. Однак сьогодні Україна – є кандидатом на вступ до Європейського союзу, а завтра вона може набути членства, і ми маємо вже сьогодні вести діалог в цьому ключі, і робити акцент на тому, що Україна буде найпотужнішим гравцем на аграрному та продовольчому ринках Європи, відтак і потужності – інфраструктура та логістика, їй потрібні відповідні», – підбила підсумки зустрічі О.Трофімцева.
Прес-офіс ГО «Європа Без Бар’єрів»
Матеріал підготовлено в рамках проєкту ««Антикризове управління кордонами та підтримка українських мігрантів»» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
