Матеріали прес-конференції 14.12.2018

ЗМІСТ

Реліз 1. Україна є донором робочої сили для 4-5 країн

Реліз 2. По довідку в Таїланд*. Процедури легалізації іноземців переобтяжені бюрократією

Головні проблеми, з якими стикаються іноземці під час процедур легалізації. Додаткова інформація 


* географічні назви змінено


Реліз 1. Україна є донором робочої сили для 4-5 країн

Щонайменше 5 країн ухвалили або планують ухвалити законодавство, спрямоване на залучення трудових ресурсів з України.

Про це розповіли під час брифінгу 14 грудня експерти ГО «Європа без бар’єрів».

«Попит на українських працівників за кордоном зростає через демографічні та інші внутрішні проблеми у сусідніх країнах. Вони приваблюють українців не тільки вищою платнею, а й полегшенням процедур легалізації. Польща і Угорщина суттєво спростили умови працевлаштування українців, в Чехії – анонсовано відповідні зміни до законодавства. У Росії вже спростили процедуру отримання громадянства для українців і готують новації, що дозволять залучити на російський ринок праці ще більше наших співгромадян. Німеччина планує спростити працевлаштування, хоча офіційно не сказано, що це спрямовано на українців, але, найімовірніше, так і вийде. Тобто щонайменше чотири-п’ять країн провадять або планують політику з залучення українських працівників», – розповіла виконавчий директор ГО «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко.

За її словами, це не нове явище, оскільки українці і раніше багато працювали в інших країнах, зокрема в ЄС.

«Ще в 2013 році українці посідали перше місце за кількістю нових  дозволів на роботу в ЄС. У 2017 році громадяни України мали найбільше дозволів на проживання в ЄС», – розповіла вона.

Експертка вважає, що для виправлення ситуації з втратою українських робочих кадрів потрібна активізація і координація зусиль державних органів в трьох напрямках. По-перше, це належне виконання закону «Про зовнішню трудову міграцію», спрямованого на спрощення повернення українських трудових мігрантів. По-друге, реалізація політики залучення та повернення нащадків емігрантів з діаспори. Третім є активізація політики залучення на український ринок праці громадян інших країн.

«Відповідні пріоритети, спрямовані на спрощення легального перебування в Україні іноземців, вже є частиною чинної з 2017 року Стратегії міграційної політики.  Однак, на жаль, поки що вони ще не працюють на практиці», – розповіла Сушко.

Реліз 2. По довідку в Таїланд. Процедури легалізації іноземців переобтяжені бюрократією

Отримання іноземцями дозволу на імміграцію, тимчасової або постійної посвідки на проживання, громадянства України вимагає збору великої кількості документів, часто потребує великих вкладень коштів і часу.

Про це розповіли на брифінгу 14 грудня експерти ГО «Європа без бар’єрів».

«Першою проблемою, з якою стикаються іноземці під час отримання дозволів на імміграцію, посвідок на проживання, посвідчень закордонного українця і громадянства України, є невичерпність переліку документів, які необхідно підготувати», – розповіла аналітик організації Катерина Кульчицька.

За її словами, попри те, що перелік необхідних документів наведений на сайтах ДМС, МЗС та інших держорганів, і є в нормативних актах, на практиці майже завжди потрібні додаткові документи. Наприклад, окрім реєстрації місця проживання, іноземці подають копію паспорта «поручителя» і дозвіл на проживання від усіх, хто зареєстрований за цією адресою разом із фінансовими зобов’язаннями.

«Найбільш проблемними точками процедур легалізації є реєстрація місця проживання, довідка про несудимість, довідка про вихід з іноземного громадянства після набуття громадянства України», – розповіла вона.

Так, господарі орендованого житла майже ніколи не готові зареєструвати в себе орендатора. Складнощі з реєстрацією призвели до появи чорного ринку «прописки». Реєстрація і відповідні дозволи власника можуть коштувати від 2,5 до 10 тисяч гривень.

Отримання довідок про несудимість часто вимагає особистої присутності іноземця у країні походження. Проте, наприклад, іноземцям, які брали участь в АТО/ООС, небезпечно повертатись до Росії та інших окремих країн. В інших випадках іноземцям доводиться спеціально їхати по довідку через півсвіту, витрачаючи дуже великі кошти.

«Уявіть собі, що вам потрібно злітати по довідку в Таїланд», – зазначила Кульчицька.

Також після набуття або прийняття до громадянства України, особа має в обов’язковому порядку протягом двох років подати документ про вихід із попереднього громадянства. Якщо людині не вдається отримати відповідну довідку, їй загрожує втрата громадянства України, і вона може стати особою без громадянства, якщо її вже позбавили громадянства у країні походження, розповіла Кульчицька.

Також проблемними є такі елементи процедури як отримання довідки про володіння мовою та довідки про наявність засобів до існування або доходи, зазначила вона.

«Довідка про знання мови видається у школах, але щоб знайти таку школу необхідно провести власне «розслідування», адже офіційний перелік навчальних закладів, що видають такі довідки, відсутній. При цьому вивчення мови є особистою справою іноземця, адже немає державних програм з мовної інтеграції, малодоступними є курси вивчення української як іноземної», – додала Кульчицька.

Ще одна важлива проблема – неможливість перевірити стан оформлення документів, додала виконавча директорка «Європи без бар’єрів» Ірина Сушко.

«По-суті, іноземці змушені особисто їздити до підрозділів ДМС, щоб спитати про стан справ, а, для прикладу, процес прийняття до громадянства може тривати більше року,

посвідку на постійне проживання можуть оформлювати до року. Особливо це стосується іноземців, які зареєстровані в містах, в яких не проживають. У таких випадках їм доводиться періодично їздити через пів-України, відстояти чергу в іншому місті, щоб спитати, чи готовий їхній документ. Нам відомо, наприклад, про випадок іноземця, який місяцями регулярно їздив з Києва до Одеси, щоб спитати про стан оформлення його документів», – розповіла вона.

У такій ситуації експерти рекомендують впровадити кілька реформ.

«Необхідним є розвиток електронної черги для іноземців, перегляд у бік зменшення обов’язкових документів для легалізації, чіткий і вичерпний список необхідних документів, запровадження сервісу перевірки стану оформлення документа на зразок того, що діє для біометричних документів громадян України, можливість заповнення заяви вдома або онлайн, розвиток інформаційної системи обміну даними між відомствами», – вважає Сушко.

Головні проблеми, з якими стикаються іноземці під час процедур легалізації. Додаткова інформація (docx)

01030 Київ, Україна
Вул. Пирогова, 10Г
т./факс +38 (044)2386843, 2308376
office.europewb@gmail.com

Сайт створено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Відповідальність за зміст сайту несе ГО «Європа без бар’єрів». (С) 2009-2020 ГО «Європа без бар’єрів». Усі права захищено
Flag Counter
Показати
Сховати