ВІЗОВА ПРАКТИКА КРАЇН ЄС У 2012 РОЦІ: ЧИ Є ЗМІНИ?

24 вересня 2012 року Громадська Ініціатива «Європа без бар’єрів» провела експертний круглий стіл «Візова практика країн ЄС у 2012 році: чи є зміни?», презентувавши результати щорічного незалежного моніторингу візової практики консульств країн ЄС та Шенгену в Україні. Захід відбувся за підтримки Європейської програми та програми “Схід-Схід: партнерство без кордонів” Міжнародного фонду “Відродження”.

У обговоренні взяли участь організації-партнери дослідження, що представляють громадську ініціативу «Європа без бар’єрів», з Луцька, Одеси, Ужгорода, Донецька, Харкова, Львова та Вінниці.

Також до обговорення приєднались незалежні експерти з Польщі, Молдови, Вірменії, Грузії та Азербайджану, що представляють міжнародну Коаліцію «Безвізова Європа».

Активісти громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» опитали 1380 респондентів у Києві та 900 в інших містах України (загалом 2280 осіб), – заявників 23-х консульських служб держав-членів ЄС та Шенгену.

Експерти організації, опрацювавши масив даних, прийшли до висновку, що: 

Візова практика кожної конкретної країни є індикатором як адміністративної культури цієї країни, так і рівня приязності до країни перебування та її громадян. Так, незважаючи на спільну законодавчу базу ЄС щодо візових процедур, деякі країни запроваджують більш жорсткі чи навпаки, більш спрощені та «людяні» норми та вимоги до візових заявників.

Керівник громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко зауважила, що загалом перелік більш приязних («дружніх») та більш прискіпливих («проблемних») типів візової політики зберігає спадкоємність протягом усього періоду спостережень. Наприклад, більшість країн Центрально-Східної Європи (Польща, Угорщина, Словаччина, країни Балтії) демонструють відносно приязну візову практику протягом усього періоду спостережень – з моменту їх вступу до Шенгенської зони наприкінці 2007 року. Більш суворими традиційно є візові вимоги країн Західної Європи.

В той же час, вважає Ірина Сушко, практика окремих країн нерідко зазнає змін, внаслідок яких країна може суттєво коригувати як формальну візову статистику, так і сприйняття своєї політики візовими заявниками. Так, наприклад, останніми роками зазнала позитивного коригування візова практика Греції та Іспанії.

Так, аналізуючи стан виконання діючих правових норм, зокрема Угоди про спрощення оформлення віз та Візового Кодексу ЄС, провідний експерт «Європа без бар’єрів» Олександр Сушко зазначив, що запровадження згаданих нормативних документів сприяло певному покращенню ситуації з видачею віз. Але наразі передчасним було б стверджувати, що всі законослухняні громадяни, що мають намір здійснити подорож до ЄС, можуть це зробити без зайвих проблем.

Характеризуючи ситуацію з багаторазовими та довгостроковими візами, Олександр Сушко звернув увагу на те, що одноосібне лідерство за кількістю виданих довгострокових багаторазових зберігає Угорщина (58,1% віз терміном дії понад півроку, включаючи рекордні 22,5% віз з терміном 365+, тобто переважно на 2, 3 і 5 років). Минулого року (2011) Угорщина також тримала першість за цим параметром, видавши 57,2% віз терміном дії понад півроку.

Мар’яна Кузьо, керівник проектів ініціативи додала, що лідерами по «найдовшій» категорії віз 365+ лідерами, окрім Угорщини (22,5%), є Естонія (15,0%) та Німеччина (10,3%). Також пані Кузьо відзначила, що рекордний показник Угорщини формується переважно за рахунок особливої візової політики в двох її консульствах, розташованих у Закарпатті (Ужгород, Берегово), зорієнтованих значною мірою на місцеву угорську етнічну спільноту.

Олександр Сушко підтвердив, що згідно результатів дослідження кількість як багаторазових, так і довго (середньо-) строкових віз з року в рік повільно зростає. Так, за оцінками експерта, дослідження зафіксувало наступну тенденцію: цього року вперше кількість віз категорії 365+ (тобто переважно з терміном дії 2, 3 та 5 років) вийшла за межі статистичної похибки і нині дорівнює 3,7% (влітку 2011 р – 0,4%)

В той же час, зауважила Ірина Сушко, при співвідношенні кількості багаторазових та довгострокових віз виявилось, що біля чверті багаторазових віз мають короткий термін дії (до трьох місяців), що суттєво знижує об’єктивну варість таких віз для заявників і суперечить Статті 24.2 Кодексу, згідно якої багаторазові візи видаються на «термін дії від шести місяців до півроку».

Найнижчу кількість віз  багаторазових (12,5%) експерти Європи без бар’єрів зафіксували при дослідженні візової практики Італії, що очевидно не відповідає рівню інтенсивності поїздок громадян України до цієї країни.

Довгострокові візи терміном дії понад 6 місяців найрідше видають консульства Данії, Греції, Фінляндії, Іспанії та Словенії.

Під час обговорення організатори дослідження вказали на одну з найбільш актуальних проблем візової процедури, – важкодоступні документи, що є одним із факторів, який перетворює візу на «бар’єр».

Найменшу кількість додаткових документів вимагають Польща, Німеччина, Фінляндія, Швеція, Словенія, країни Балтії, «не-шенгенські» Болгарія і Румунія, найбільшу – Франція, Греція, Португалія, Іспанія, Італія та «не-шенгенська» Британія.

Особливу увагу експерти зосередили на питанні рівня відмов. За даними громадського моніторингу Європи без бар’єрів, рівень відмов в середньому складає 2,05%, тоді як за останніми даними статистики ЄС (за 2011 рік) – 3,3%. Ці показники засвідчують, що Україна практично досягла неофіційного «безпечного» рівня за показником відмов (таким вважається рівень у 3%).

Втім, як і раніше, зазначають експерти громадської ініціативи Європа без бар’єрів, ситуація в консульствах відрізняється між собою. У консульствах таких країн, як Італія, Чехія та Нідерланди (найпроблемніша група) відносно високий відсоток відмов (понад 5%) зафіксовано як офіційною статистикою, так і даними нашого моніторингу.
 
У таких країнах, як Бельгія, Латвія, Німеччина та Іспанія результати моніторингу засвідчили кращу картину у порівнянні з офіційними даними (це може бути зумовлено як сезонними обставинами, так і наявністю певних позитивних зрушень). У випадку Фінляндії, Швеції та Португалії дані соціологічного опитування дають дещо гірший результат, ніж офіційна статистика. У випадку Польщі, Угорщини, Франції, Словенії, Словаччини, Австрії, Данії, Греції, Литви (найкраща група за даним показником) – низький відсоток відмов (до 2,5%) зафіксовано як офіційною статистикою, так і даними моніторингу. До цієї групи належать також «не-шенгенські» Румунія та Болгарія.


Цього року, систематизувавши  отримані дані, експерти громадської ініціативи Європа без бар’єрів», на відміну від попередніх років, вирішили не визначати одноосібних лідерів та аутсайдерів, а згрупувати консульські служби ЄС в чотири умовні «корзини», виокремивши «дружні», «нейтральні» та «проблемні» консульські практики.

В окрему категорію виділена «контрастна» консульська практика: тобто така, де певні риси «дружнього» підходу до видачі віз нівелюються «проблемними» рисами в інших складових. Таким чином, на нашу думку, можна більш коректно визначити чотири умовні типи візової практики:

Кошик 1. «Дружня» консульська практика:
Угорщина, Польща, Словаччина, Естонія.

Кошик 2. «Нейтральна»
візова практика:
Латвія, Литва, Іспанія, Фінляндія, Швеція, Австрія, Португалія, Данія

Кошик 3. «Контрастна»
(суперечлива) візова практика:
Німеччина, Франція, Бельгія, Фінляндія, Греція, Словенія, Нідерланди

Кошик 4. «Проблемна» візова практика:
Італія, Чеська Республіка, Велика Британія

Консульські служби, які потрапили в категорію «дружніх», демонструють найкращий сукупний результат за усіма змістовно важливими складовими візової практики: якісні характеристики виданих віз (термін дії та перебування), кількість відмов, кількість віз, виданих безкоштовно, тривалість візової процедури, кількість документів, що вимагаються в заявників.

З протилежного боку «проблемними» вважаються консульські установи, які мають найгірший сукупний результат за вище переліченими параметрами.

«Контрастна» тобто суперечлива візова практика, як вже зазначено, фіксується у випадках, коли «плюси» в одних елементах компенсуються «мінусами» в інших. Наприклад, прикладом «контрастної» візової практики є Франція, яка найшвидше обробляє візові заявки, відмовляє зрідка, але при цьому вимагає найбільшу кількість документів. Подібна ситуація – в консульстві Португалії. З іншого боку, Словенія та Фінляндія, вимагаючи відносно небагато документів, видають вкрай мало довготермінових віз. Греція суттєво скоротила відсоток відмов, покращила атмосферу спілкування із заявниками, але також має незначну кількість багаторазових та довгострокових віз.

«Нейтральною» ми називаємо таку візову практику, де відсутнє наближення до крайніх (найкращих чи найгірших показників).

Окрім зрізу поточного стану якості візової практики, експерти «Європа без бар’єрів» відзначають також наявні тенденції. Особливо важливими є факти значної зміни візової практики  – в кращий чи гірший бік.

За результатами моніторингу громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» серед консульств ЄС та Шенгену, вирізняються «Лідери прогресу» та «Лідери занепокоєння»

«Лідери прогресу»: Останнім часом найбільшого позитивного руху в бік більш дружніх стандартів консульської практики продемонстрували консульські служби Іспанії та Греції. Внаслідок виявлених позитивних змін із нижньої частини рейтингу ці країни перемістилися відповідно до кошику «нейтральних» та «контрастних» консульських служб і мають потенціал переходу до категорії «дружніх». Зокрема, слід відзначити значне збільшення (вдвічі кожного року протягом двох останніх років) кількості видачі віз консульством Іспанії, а також різке скорочення рівня відмов у консульствах Греції. Окрім впливу економічної кризи, що об’єктивно спонукала до більшої «відкритості» країн, ми відзначаємо також позитивне реагування на критику, що прозвучала стосовно цих країн у наших дослідженнях у попередні роки.

«Лідери занепокоєння»: З шенгенських країн найбільше нарікань викликає Консульство Італії. Сукупність часу і зусиль, необхідних для отримання італійської візи, є найбільшою. Сподіваємось, що нещодавнє прибуття нового Генерального консула сприятиме усуненню проблем, так само, як у минулі роки сталося у випадку консульських установ Греції та Іспанії. Серед інших прикладів – Чеська Республіка, яка провадить візову політику, нетипову для країн Центрально-Східної Європи: насамперед це стосується неприродно низької частки віз із тривалим терміном дії, відносно високим рівнем відмов. Окреме занепокоєння стосується не-шенгенської Великої Британії, яка уникає системних кроків в напрямку спрощення візової практики, проводить найбільш закриту і непрозору візову політику з-поміж країн ЄС.

 

Європа без Бар’єрів

01030 Київ, Україна
Вул. Пирогова, 10Г
т./факс +38 (044)2386843, 2308376
office.europewb@gmail.com

Сайт створено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Відповідальність за зміст сайту несе ГО «Європа без бар’єрів». (С) 2009-2020 ГО «Європа без бар’єрів». Усі права захищено
Flag Counter
Показати
Сховати