Звіт з круглого столу “Чи бути Україні в авіаційному просторі ЄС?”

zag-plan

17 жовтня 2016 року в конференц-залі готелю «Воздвиженський» у Києві відбувся круглий стіл «Чи бути Україні в авіаційному просторі ЄС?», під час якого було презентовано результати дослідження переговорного процесу щодо Угоди про Спільний авіаційний простір (САП) з ЄС, виконаного ГО «Європа без бар’єрів» (ЄББ) та обговорено поточний справ у цій сфері.

Список учасників

Ірина Сушко, виконавчий директор ГО «Європа без бар’єрів»

Катерина Кульчицька, аналітик ГО «Європа без бар’єрів»

Віктор Довгань, Міністерство інфраструктури України, заступник міністра з питань європейської інтеграції

Руслан Сидорович, депутат Верховної Ради, член комітету з правової політики та правосуддя

Сергій Саєнко, Міністерство закордонних справ, заступник директора Департаменту ЄС

Оксана Рейтер, Міністерство юстиції, голова Управління зовнішніх зв’язків, екс-заступниця міністра інфраструктури

Андрій Гук, юридична компанія «Анте», юрист, партнер

Любов Акуленко, Український центр європейської політики, виконавчий директор, координаторка інформкампанії «Сильніші Разом»

Богдан Долінце, ДП «Бориспіль», координатор по роботі із організаціями та державними органами

Євген Трескунов, Асоціація «Аеропорти України» цивільної авіації, голова комітету стратегічного розвитку та міжнародних відносин

Антон Балаба, Антимонопольний комітет України,  заступник директора Департаменту досліджень і розслідувань ринків невиробничої сфери – начальник відділу ринків транспорту

Юрій Самойлов, головний редактор журналу «Український туризм»

img_2700

Загалом у круглому столі взяли участь близько 60 осіб, які представляли державні органи влади, авіакомпанії, експертне середовище, пресу.

Перебіг круглого столу

iryna

Першою виступила модератор заходу Ірина Сушко зі вступним словом, розповівши про історію дослідження та його роль для місії організації з просування та захисту свободи пересування, та нагадавши, що місією ЄББ є сприяння свободі пересування та мобільності, а доступ до дешевого авіасполучення якраз і є однією з передумов підвищення мобільності українців, яка до того ж набуває особливої значущості напередодні запровадження безвізового режиму.

kateryna

Після цього аналітик ЄББ Катерина Кульчицька презентувала результати проведеного в квітні-червні 2016 року дослідження переговорного процесу щодо Угоди про САП, назвавши виявлені проблеми та можливі шляхи їх вирішення.

Представлена на круглому столі презентація “Перспективи приєднання України до спільного авіаційного простору ЄС”

Так, вона назвала чотири можливі тактики у питанні Спільного авіапростору України та ЄС, розроблені ЄББ за результатами експертних опитувань і аналізу законодавчої бази, детальніше про які можна дізнатися за посиланням.

Повний текст аналітичного звіту за результатами дослідження можна прочитати тут.

dovhan

Заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань розповів про стан справ з точки зору профільного міністерства, зокрема, зізнався, що після семи років роботи над Угодою дійсно в якийсь момент здавалося, що процес переговорів перебуває у глухому куті, однак робота над ним триває, і питання Угоди постійно піднімається під час спілкування з європейськими колегами.

Також він запропонував створити робочу групу за участю громадянського суспільства, Міністерства інфраструктури та Державної авіаційної служби, яка би зокрема, могла чинити політичний тиск у питання Угоди або долучатися до розробки та імплементації законодавства ЄС у сфері цивільної авіації.

Цитата:

Політичний тиск: давайте подумаємо щодо рекомендацій, яким чином ми будемо залучати громадянське суспільство. Думаю, що можна створити робочу групу з Мінінфраструктури, Державіаслужба, ми, проект Твінінг, який зараз займається планом імплементації законодавства ЄС. Єдине, що я би тут все таки подумав, чи нам варто затверджувати на рівні Кабміну план адаптації законодавства ЄС відповідно до Угоди про САП, яка не підписана, чи, може, це прив’язувати до Угоди про асоціацію, і таким чином зв’язувати ці речі

З ним погодилася модератор зустрічі, і нагадала про лобістський потенціал міжнародної коаліції «За Європу без віз», куди входить близько 40 організацій з усієї Європи.

saienko

Заступник директора департаменту ЄС МЗС України Сергій Саєнко підкреслив, що на його думку, потенціал в Україні є, інструменти політико-дипломатичного тиску у питанні підписання Угоди не вичерпані, і зарано ставити крапку у переговорному процесі.

За його словами, питання підписання Угоди про САП з ЄС є одним з ключових поряд із тематикою безвізового режиму у міжнародних переговорах МЗС з європейськими партнерами.

Також він додав, що не тільки Україна постраждала через «проблему Гібралтару» – з цієї ж причини, наприклад, гальмуються переговори ЄС і Бразилії, ЄС і Азербайджану, і підтримав пропозицію про створення робочої групи за участю фахівців та експертів з проблематики авіаперевезень, у т.ч. представників ділових кіл та громадянського суспільства.

Цитата

Створення робочої групи очевидно посилить можливості для контакту між авіаційними стекхолдерами, але я вважаю, що воно може бути ініційоване представниками громадянського суспільства

sydorovych

Депутат ВР Руслан Сидорович привітав колег з ПАРЄ з прийняттям резолюції щодо наслідків російської агресії, яку назвав безпрецедентною перемогою української дипломатії в Європі.

Він підкреслив, що ця перемога стала можливою тільки завдяки згуртованості та консолідації зусиль і вона свідчить про здатність України впливати на порядок денний у Європі.

Також Сидорович критично відгукнувся про процедуру прийняття рішень у Кабміні, яка, на його думку,  є занадто довгою і забюрократизованою.

Цитата

Резолюція ПАРЄ свідчить, що українська дипломатія починає виходити на мою точку зору на якісно новий рівень, що Україна вже здатна не тільки бути слухняною ученицею у наших європейських партнерів, а створювати самостійно певні тренди, і задавати відповідні мейнстріми, і добиватися результатів, в тому числі якщо ми говоримо про таку ділянку як Спільний авіаційний простір

reiter

Оксана Рейтер нагадала про відмінність між ситуацією з угодами про спільний авіаційний простір між ЄС і Україною порівняно з такими країнами як Грузія та Молдова, оскільки в Україні значно більший авіаринок, є власне авіавиробництво та підготовча база для фахівців, і це все не варто перекреслювати заради якнайшвидшого підписання Угоди з ЄС.

На її думку, в ЄС існує проблема з розподілом повноважень, коли частину повноважень в певному питанні має держава-член, а іншу частину – Європейська комісія, яка прагне підписання Угоди, але не може цього зробити.

З боку України вона назвала такі проблеми як відсутність процедури прийняття європейських регламентів «шляхом обкладинки», відсутність плану виконання Указу президента про підписання Угоди про САП, складна ситуація з залученням обслуговуючих компаній в аеропортах.

Також Оксана Рейтер розповіла про розроблені під час її роботи в Мінінфраструктури створити «дорожню карту» з узгодження законодавства України та ЄС на саміті Україна-ЄС восени 2016 року, яка би включала адаптацію Україною законодавства ЄС, створення спільного авіаційного комітету, уніфікація сертифікації тощо.

За її словами, в такій ситуації потрібно намагатися імплементувати положення перехідних періодів, прописаних в Угоді ще до підписання Угоди та продовжувати перемовини.

Що ми можемо зробити? Ми можемо продовжувати переговори, і дуже дякую громадськості за те, що ви підтримуєте і адвокатуєте це питання. Це дуже важливо, тому що перше, що ми маємо робити – ми не маємо мовчати. На всіх рівнях

guck

Юрист Андрій Гук вважає, що стан справ свідчить, що Угода про САП не потрібна нікому ні в Україні, ні в Європі, навівши в якості прикладу проект авіаційної стратегії ЄС, де практично немає окремих згадок про Україну.

На його думку, європейські авіаперевізники наразі не зацікавлені в лобіюванні Угоди, і її непідписання пояснюється радше цим, аніж питанням Гібралтару.

Серед проблем Гук назвав питання нічних стоянок в аеропортах і доступу до слотів, а також відсутність зацікавленого органу, який би координував дії щодо підписання та імплементації Угоди з боку України.

Цитата

Треба виділити конкретний один орган – це має бути не Державіаслужба, тому що вона не зацікавлена у цьому всьому, це однозначно, – який повинен координувати цей рух. І має підключитися МЗС, Мін’юст, Державіаслужба для того, щоб це зрушити з точки, яка сьогодні навіть толком не попала на авіаційну стратегію ЄС на найближчі роки

akulenko2

Виступ Любові Акуленко ґрунтувався на порівнянні ситуації з Угодою про САП з «історіями успіху» в адаптації європейського законодавства у сферах енергетики та екології.

Вона не погодилася з тезою Андрія Гука про те, що Угода про САП нікому не потрібна, бо вона не просувається. За словами Акуленко, тоді можна сказати, що й Угода про асоціацію нікому не потрібна, бо імплементація закладених у ній змін відбувається дуже повільно.

На її думку, для успішного просування змін потрібне дотримання кількох передумов.

Цитата

Щоб історія стала успішною, потрібно декілька елементів. Перше, потрібен лідер, цей лідер може бути в міністерстві, або в парламенті. Якщо цього лідера немає, ніхто не буде рухати процес. Друге, це залученість усіх стейкхолдерів, і щоб їхня позиція була узгоджена. Наступний елемент – це громадськість. Необхідна громадськість, яка не контрольована, яка незалежна, і може говорити все, що вона вважає, і кричати про це абсолютно на різних майданчиках, і останній дуже важливий елемент – це міжнародна громадськість, це дипустанови. І коли всі ці чотири елементи присутні, тільки коли вони є, тоді відбувається адаптація. Якщо немає лідера, якщо немає адвокаційного процесу зі сторони громадських організацій, міжнародних організацій, процес не буде рухатись

dolintse

Представник Борисполя Богдан Долінце навів статистичні дані щодо роботи аеропорту згідно з якими в Борисполі зріс пасажиропотік, планується підвищення прибутку, додаються нові авіакомпанії.

Серед проблем аеропорту він назвав «хижацьку лібералізацію ринку» і нерівність умов українських аеропортів, включаючи Бориспіль, з європейськими в плані розвитку неавіаційних доходів (наприклад, здавання площ в оренду).

Цитата

На сьогодні аеропорт Бориспіль повністю готовий до підписання та імплементації Угоди про спільний авіаційний простір. Чому готовий – тому що ми збільшили швидкість роботи хендлінгових компаній на 30%, скоротили час очікування реєстрації, скоротили час перевірки на авіа безпеку, запровадили нові сучасні сервіси для пасажирів і збільшили продуктивність праці на 50%. Не дивлячись на те, що аеропорт Бориспіль є недешевий, доволі таки дорогий аеропорт, але авіакомпанії сьогодні обирають саме нас

treskunov

Авіаексперт, представник асоціації «Аероропорти України» Євген Трескунов вважає питання Гібралтару реальною, а не формальною причиною затримки з підписанням Угоди, яка актуалізувалася через специфіку українського варіанту Угоди, якої не було у Грузії та Молдови.

Зокрема, Трескунов підкреслив, що теза про неплатоспроможність українців не відповідає дійсності, оскільки пасажиропотік зараз постійно зростає. Так, знову активно запрацювали після багатьох років простою регіональні аеропорти в Кривому Розі, Рівному, Чернівцях тощо.

Також він розповів про намагання асоціації пов’язати питання децентралізації з питанням розвитку регіональних аеропортів.

У якості прикладу експерт згадав регіональні аеропорти в Польщі, які не тільки не відібрали пасажирів у Варшави з відкриттям неба Польща-ЄС, але і вже в перші 1-2 роки вийшли з обсягів на рівні 1/4 мільйона до 1 мільйона пасажирів на рік.

Іншим важливим аспектом створення Спільного авіаційного простору може стати розвиток ринку вантажних авіаперевезень і пов’язані з ним інвестиційні та логістичні можливості, додав він, що набуває особливої актуальності у світлі створення нового Шовкового шляху між Китаєм і Європою.

Цитата

Специфіка Угоди української, чим вона відрізняється від Грузії чи Молдови, офіційно роз’яснена DG Move на зустрічі – тим, що Молдова або Грузія не мають такої масштабної авіаційної галузі як Україна, і це призвело до того, що Україні врешті-решт вдалося напрацювати Угоду, яка є дуже нестандартною, а нестандартна Угода потребує особливої уваги від усіх держав-членів, в той час як Грузія і Молдова підписували фактично той драфт, який було запропоновано Євросоюзом, їм нічого не треба було змінювати, вони просто хотіли відкриття неба

balaba

Представник Антимонопольного комітету України Антон Балаба нагадав, що однією з основних переваг «відкритого неба» має стати зростання конкуренції, що приведе до зростання якості та безпечності послуг, які надаються авіакомпаніями, сприятиме розвитку інфраструктури та аеропортів.

При цьому він додав, що не впевнений, чи українські авіакомпанії отримають якісь особливі переваги  завдяки Угоді, але вони точно будуть змушені конкурувати.

Також пан Балаба поскаржився на відсутність Національної комісії з регулювання транспорту, законопроект про яку було створено ще в 2004 році.

Цитата

Кожен аеропорт є фактично суб’єктом природної монополії, який передбачає відповідне особливе регулювання. В чому ця особливість полягає – в утворенні спеціальної Національної комісії з урегулювання відповідного ринку. На жаль, попри існування цього закону з 2000-го року, в Україні утворені всі необхідні Національні комісії з урегулювання таких ринків, крім ринків транспорту

samoylov

Головний редактор журналу «Український туризм» Юрій Самойлов поставив перед аудиторією кілька питань щодо Угоди про САП.

Зокрема, він поцікавився, чи будуть зацікавлені Нідерланди в Угоді, якщо українська компанія МАУ забирає пасажирів в нідерландської KLM.

Також пан Самойлов поставив питання, чи готові українські громади утримувати аеропорти за зразком польського аеропорту Модлін, і чи готові українські аеропорти платити лоукостерам за привезених пасажирів.

Цитата

А чи готові наші аеропорти для отримання лоукостерів доплачувати такому лоукостеру як Ryanair чималенькі гроші, як це робить ізраїльський аеропорт Увда, який за кожне крісло платить Ryanair 45 євро від міністерства туризму і 15 – від асоціації готельєрів? На цих умовах в Ейлат Ryanair літає. В Бен-Гуріон Ryanair не літає, тому що Бен-Гуріон на це не погодився. Я просто піднімаю це питання і прошу подумати

Після сесії питань-відповідей і обговорення учасники продовжили спілкування у неформальній обстановці.

—-

Список посилань на публікації за матеріалами круглого столу (не є вичерпним)

  1. http://gazeta.dt.ua/international/recepti-rozblokuvannya-vidkritogo-neba-dlya-ukrayini-_.html
  2. http://delo.ua/business/est-chetyre-taktiki-podpisanija-soglashenie-ob-obschem-aviacionn-323874/
  3. http://www.economica.com.ua/transport/article/64484290.html
  4. http://www.ukrinform.ua/rubric-economics/2103142-u-minusti-skazali-hto-galmue-vidkrite-nebo-z-es.html
  5. http://espreso.tv/news/2016/10/17/u_minyusti_rozpovily_khto_zavazhaye_quotvidkrytomu_nebuquot_mizh_ukrayinoyu_ta_yes
  6. http://www.business.ua/iventy/ugoda_pro_sp_lniy_av_ats_yniy_prost_r_z_s_to_shcho_z_pats_ntom-354491/?lang=ru
  7. http://cfts.org.ua/articles/trudnosti_i_perspektivy_otkrytiya_neba_s_es_pyat_mneniy_1118
  8. http://biz.nv.ua/experts/bondar1/zachem-ukraine-otkrytoe-nebo-s-es-249612.html
  9. http://transport-journal.com/news/sohlashenye-ob-obschem-avyatsyonnom-prostranstve-s-es-problemyi-y-perspektyvyi-podpysanyya/
  10. http://delo.ua/business/chto-meshaet-otkrytomu-nebu-323980/

 

Захід було організовано ГО «Європа без бар’єрів» (ЄББ) в рамках проекту Ініціатива «Відкрите небо», що реалізується за підтримки Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

01030 Київ, Україна
Вул.. Володимирська 42, оф.21
т./факс +38 (044)2386843, 2308376
office.europewb@gmail.com

Сайт створено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Відповідальність за зміст сайту несе ГО «Європа без бар’єрів».

(С) 2016-2017 ГО «Європа без бар’єрів». Усі права захищено
Flag Counter
Показати
Сховати